30.10.2025 Справа № 363/565/25
30 жовтня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді: - Баличевої М.Б., секретаря - Гриб І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення коштів в порядку відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,-
03.02.2025 року адвокат Кучеренко О.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Вишгородського районного суду Київської області в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 286 540,34 грн. в порядку відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, 5 500,00 грн. витрат пов'язаних з проведенням оцінки завданих матеріальних збитків, 50 000,00 грн. завданої моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 28.08.2024 року о 17 год. 10 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті вул. Межигірська та вул. Набережно-Лугова, що у Подільському районі м. Києва, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 ПДР, що призвело до зіткнення з транспортним засобом «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі. При даній дорожньо-транспортній пригоді вказані автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Згідно постанови Подільського районного суду м. Києва від 24.10.2024 року по справі №758/11359/24, винуватцем зазначеного ДТП визнано ОСОБА_2 . В результаті ДТП позивачу завдані матеріальні збитків в розмірі 446 540,34 грн., що підтверджується звітом про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ №09С/09/24 складеного на підставі договору №01/09/24 укладеного 05.09.2024 року між позивачем та ПП «ГАЛавтоекспертиза». Вартість проведеної оцінки завданих матеріальних збитків становить 5 500,00 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна», що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №222344831 зі строком дії з 26.07.2024 року по 25.07.2025 року. Згідно умов полісу, страхова сума на одного потерпілого за шкоду , заподіяну майну становить 160 000,00 грн., розмір франшизи - 3 200,00 грн. Отже, позивач звернувся до страховика відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності. На підставі заяви та за результатом домовленості з особою, яка має право на отримання відшкодування, а саме з позивачем, ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» здійснило, на рахунок особи, яка надає послуги з ремонту пошкодженого майна, а саме ТОВ «ВІДІ СКАЙ» виплату страхового відшкодування в розмірі 140 000,00 грн. З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги що розмір завданих позивачу в наслідок ДТП збитків становить 446 540,34 грн., суму ліміту відповідальності страховика відповідача у розмірі 160 000,00 грн., сума збитків яка підлягає стягненню з відповідача становить 286 540,34 грн. Крім того, своїми діями відповідач заподіяв позивачу моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, які позивач зазнав у зв'язку з пошкодженням його транспортного засобу, в результаті чого останній тривалий час не може користуватися ним. Позивач пережив сильний психологічний стрес у зв'язку з пошкодженням його ще зовсім нового автомобіля, придбаного напередодні дорожньо-транспортної пригоди, і неможливістю його використання протягом тривалого часу (в зв'язку з отриманими пошкодженнями), в результаті чого змінився його звичний спосіб життя, були порушені його життєві зв'язки, останній був змушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя, пошуків засобів пересування, вирішенням багатьох інших питань, які виникли із-за неправомірних дій відповідача і є прямими їх наслідками, як то організацію огляду автомобіля, його зберігання дотепер, численні візити до страхової компанії, експертів, патрульної поліції та суду, який розглядав адміністративний матеріал стосовно відповідача. З огляду на зазначене, позивач оцінює завдану йому моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04.02.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
10.02.2025 року до суду від представника позивача - адвоката Кучеренко О.О. надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14.02.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
28.02.2025 року засобами поштового зв'язку до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що наданий позивачем звіт про оцінку вартості матеріального збитку №06С/09/24 не може бути визнаний належним та допустимим доказом у справі, оскільки, всупереч вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), відповідача не було своєчасно повідомлено про проведення експертизи, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості брати участь в огляді транспортного засобу, надавати свої пояснення та зауваження. Також відповідач зазначає, що визначена у звіті вартість відновлювального ремонту автомобіля є явно завищеною, оскільки пошкодження транспортного засобу є незначними, що підтверджується долученими до матеріалів справи фотоматеріалами. На думку відповідача, розмір матеріальних збитків та моральної шкоди, заявлених позивачем, є безпідставно завищеним, оскільки позивач невдовзі після події отримав страхове відшкодування. Крім того, відповідач вважає необґрунтованою заявлену суму моральної шкоди, оскільки позивач не отримав жодних тілесних ушкоджень та за медичною допомогою не звертався. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
24.03.2025 року до суду від представника позивача - адвоката Кучеренко О.О. надійшла відповідь на відзив в якій вказала, що відповідачем не доведено необґрунтованості чи суперечності висновку експертного дослідження від 15.09.2024 року №09С/09/24 іншим матеріалам справи та не спростовано викладених у ньому обставин. При цьому посилання відповідача на те, що він не був своєчасно повідомлений про проведення експертного дослідження, як на підставу недійсності звіту, не є належним, оскільки згідно з пунктом 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (в редакції на момент проведення експертного дослідження), з урахуванням положень якої було проведено експертне дослідження, у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку. Замовник повинен забезпечити належні безпечні умови огляду (освітлення, вільний доступ, можливість огляду КТЗ з різних сторін тощо). Отже, присутність заінтересованих осіб не є імперативною вимогою, а забезпечується лише у разі наявності відповідної потреби. Крім того, доводи відповідача про те, що його не було викликано для проведення огляду колісного транспортного засобу для проведення автотоварознавчої експертизи, не є обґрунтованими, оскільки відповідач не навів об'єктивного підтвердження того, що його відсутність під час огляду пошкодженого під час ДТП автомобіля призвела до неправомірності наведених у висновку розрахунків. Наведені посилання носять характер припущень, що не можуть бути оцінені та враховані судом. Таким чином, висновки відповідача про те що розмір матеріальної шкоди є завищеним не доведеною жодним доказом. Крім того, аргументація про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди лише через те, що позивач ніяких тілесних ушкоджень під час ДТП не зазнав, так само є нічим не доведеним та необґрунтованим філософським роздумом відповідача, який не заслуговує на увагу суду. Визначення обсягу та напрямку робіт по ремонту автомобіля або взагалі проведення чи не проведення ремонту, як такого це виключне право власника транспортного засобу та на розмір завданої матеріальної шкоди та на обов'язок винної сторони щодо її відшкодування не впливає.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, при цьому до суду від представника позивача - адвоката Кучеренко О.О. надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Також, надала до суду письмову промову у судових дебатах в якій вказала, що стороною позивача в межах надано всі необхідні, достовірні, допустимі та достатні докази на підтвердження завдання відповідачем матеріальної та маральної шкоди позивачу, а також на встановлення розміру завданої шкоди. В свою чергу ані відповідач, ані його представник у продовж всього часу розгляду справи не надали жодного доказу на підтвердження своєї правової позиції. Отже, зважаючи на вищевикладене, з метою поновлення порушених прав позивач на відшкодування завданої йому шкоди, просить задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явились, при цьому до суду від відповідача надійшли додаткові письмові доводи в дебатах, у яких він просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. У поданих доводах відповідач повторно зазначив обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, а також звернув увагу суду на те, що за час розгляду справи представник позивача не змогла надати пояснення щодо того, який саме обсяг відновлювальних робіт був фактично виконаний та якою є їх вартість.
Представник третьої особи в судове засідання жодного разу не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, поважності причин неявки не повідомив, правом надати пояснення щодо позову не скористався.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності учасників провадження, суд враховує їх належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи, а також положення ч. 1 ст. 223 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №371107 від 28.08.2024 року 28.08.2024 року о 17 год. 10 хв. в м. Києві на перехресті вул. Межигірська та вул. Набережно-Лугова, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 ПДР України, що призвело до зіткнення з транспортним засобом «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Подільського районного суду м Києва №758/11359/24 від 24.10.2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафом в розмірі 850 грн.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що 28.08.2024 року о 17 год. 10 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті вул. Межигірська та вул. Набережно-Лугова, що у Подільському районі м. Києва, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 ПДР, що призвело до зіткнення з транспортним засобом «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі. При даній дорожньо-транспортній пригоді вказані автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, наслідком якої є завдання механічних пошкоджень та матеріальних збитків транспортним засобам «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , та «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 .
Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 вбачається, що власником транспортного засобу «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 .
Із заяви-приєднання (акцепту) №110903-4112-222344831 до Публічного договору (оферти) комплексного страхування від нещасних випадків на транспорті та цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів за програмою страхування «ЄВРО захист у дорозі» вбачається, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28.08.2024 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , забезпеченим транспортним засобом якого є автомобіль «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна».
З полісу №222344831 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів де страховиком є ПрАТ «СК «Євроінс Україна», а страхувальником - ОСОБА_2 забезпеченим транспортним засобом якого є автомобіль «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , вбачається, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю становить 320 000,00 грн., за шкоду заподіяну майну - 160 000,00 грн., сума франшизи визначена 3 200,00 грн.
05.09.2024 року між ОСОБА_1 та ПП «Галавтоекспертиза» укладено договір №01/09/24 про надання послуг з оцінки колісних транспортних засобі предметом якого є проведення автотоварознавчої експертизи (оцінки) колісних транспортних засобів з метою визначення розміру збитків, визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу.
Додатком №1 до договору №01/09/24 від 05.09.2024 року є тарифи на послуги ПП «Галавтоекспертиза» згідно з якими складання звіту та огляд КТЗ з виїздом до місця огляду вартує 5 500,00 грн.
Згідно зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ №09С/09/24 вартість матеріального збитку, завданого власнику внаслідок пошкодження КТЗ: «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 446 540,34 грн.
З платіжної інструкції б/н від 06.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатив на рахунок ПП «Галавтоекспертиза» грошові кошти у розмірі 5 500,00 грн. за договором №01/09/24 від 05.09.2024 року.
08.10.2024 року ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою на виплату та щодо узгодження суми страхового відшкодування. Із заяви вбачається, що страховик та потерпіла особа досягли згоди щодо розміру страхового відшкодування, який складає 140 000,00 грн., що розрахований наступним чином: 143 200,00 грн. за вирахуванням 3 200,00 грн. франшизи.
З платіжної інструкції №20134 від 18.10.2024 року вбачається, що ПрАТ «СК «Євроінс Україна» сплатила на рахунок ТОВ «ВІДІ СКАЙ» грошові кошти у розмірі 140 000,00 грн. в рахунок грошового відшкодування згідно акту №218687/1/2024 від 18.10.2024 року, по а/м Mazda СХ 9 д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , без ПДВ.КОД.
Таким чином, різниця між сумою сплаченого потерпілому страхового відшкодування та фактично завданим матеріальним збитком становить 286 540,34 грн.
Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 5 ст. 1187ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України).
Як визначено ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стаття 22 ЦК України визначає, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, зокрема, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №755/18006/15 від 04.07.2018, у постанові від 12.12.2018 у справі №758/2356/17-ц та постанові від 15.10.2020 у справі №755/7666/19, володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу, якщо вона встановлена умовами договору, і втрату вартості автомобіля у разі її наявності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) сформульовано висновок, про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону №1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
З полісу №222344831 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів де страховиком є ПрАТ «СК «Євроінс Україна», а страхувальником - ОСОБА_2 забезпеченим транспортним засобом якого є автомобіль «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , вбачається, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю становить 320 000,00 грн., за шкоду заподіяну майну - 160 000,00 грн., сума франшизи визначена 3 200,00 грн.
Відповідно до положень ст.106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Згідно зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ №09С/09/24 вартість матеріального збитку, завданого власнику внаслідок пошкодження КТЗ: «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 446 540,34 грн.
З платіжної інструкції №20134 від 18.10.2024 року вбачається, що ПрАТ «СК «Євроінс Україна» сплатила на рахунок ТОВ «ВІДІ СКАЙ» грошові кошти у розмірі 140 000,00 грн. в рахунок грошового відшкодування згідно акту №218687/1/2024 від 18.10.2024 року, по а/м Mazda СХ 9 д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , без ПДВ.КОД.
Таким чином, різниця між сумою сплаченого потерпілому страхового відшкодування та фактично завданим матеріальним збитком становить 286 540,34 грн.
За змістом ст. 1194 ЦК України ,особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З огляду на встановлені судом обставини, підтверджені належними та допустимими доказами враховуючи, що страховиком відповідача сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 140 000,00 грн., що не покриває реальних витрат на відновлення транспортного засобу, суд вважає обґрунтованими та доведеними позовні вимоги в цій частині, а тому вони підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 286 540,34 грн., що становить різницю між фактичним розміром матеріальної шкоди та виплаченою страховою сумою.
Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з проведенням оцінки завданих матеріальних збитків, у розмірі 5 500,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 06.09.2024 року. Зазначені витрати є безпосередньо пов'язаними з розглядом справи, були понесені позивачем для встановлення розміру шкоди та підлягають відшкодуванню відповідачем відповідно до вимог ст. 133, 141 ЦПК України.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що звіт про оцінку вартості матеріального збитку №09С/09/24 є неналежним та недопустимим доказом з підстав неналежного повідомлення його про проведення оцінки. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що він звертався до експертної установи із заявами чи клопотаннями щодо своєї участі в огляді транспортного засобу, або заперечував щодо проведення оцінки у позасудовому порядку. Законодавство не містить заборони на проведення оцінки майна за ініціативою власника без участі іншої сторони, а Інструкція, на яку посилається відповідач, регулює порядок проведення судової експертизи, тоді як наданий документ не є судовою експертизою, а являє собою звіт про оцінку, складений суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Крім того, відповідачем не спростовано розміру визначених збитків будь-яким альтернативним розрахунком чи іншим належним доказом. Отже, сам лише факт його відсутності під час огляду транспортного засобу за відсутності інших доказів не може бути безумовною підставою для невизнання звіту про оцінку та відмови у врахуванні цього доказу судом.
Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.
Звертаючись до суду із вказаним позовом позивач визначив суму моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн.
Згідно із ст. 23 ЦК, моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із душевними стражданнями. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 9 цієї постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв'язку із ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків із оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до п. 5 вищевказаної постанови Пленуму ВСУ, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Представник позивача у позові вказала, що відповідач заподіяв позивачу моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, які позивач зазнав у зв'язку з пошкодженням його транспортного засобу, в результаті чого останній тривалий час не може користуватися ним. Позивач пережив сильний психологічний стрес у зв'язку з пошкодженням його ще зовсім нового автомобіля, придбаного напередодні дорожньо-транспортної пригоди, і неможливістю його використання протягом тривалого часу (в зв'язку з отриманими пошкодженнями), в результаті чого змінився його звичний спосіб життя, були порушені його життєві зв'язки, останній був змушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя, пошуків засобів пересування, вирішенням багатьох інших питань, які виникли із-за неправомірних дій відповідача і є прямими їх наслідками, як то організацію огляду автомобіля, його зберігання дотепер, численні візити до страхової компанії, експертів, патрульної поліції та суду, який розглядав адміністративний матеріал стосовно відповідача.
Оскільки норми права не містять конкретного механізму визначення розміру моральної шкоди у грошовому еквіваленті, суд оцінює її з урахуванням характеру та обставин правопорушення, ступеня моральних переживань, тривалості їх впливу, а також принципів розумності та справедливості. Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність значних моральних страждань, на які він посилається. До суду не подавалися клопотання про призначення психологічної експертизи, і матеріали справи не містять висновків експерта, складених на замовлення позивача.
Разом з тим, суд враховує, що сам факт дорожньо-транспортної пригоди, пошкодження належного позивачу майна та необхідність звернення до суду для захисту порушеного права є підставою для визнання наявності моральної шкоди. Враховуючи наведені обставини, принципи розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача в цій частині та визначити справедливий розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 5 000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки позов ОСОБА_1 задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 970,40 грн., виходячи з розрахунку: розмір задоволених позовних вимог 300 010,74 грн. * 3 420,40 грн. сума сплаченого судового збору / 345 010,74 грн. розмір заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : 286 540,34 грн. в порядку відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, 5 500,00 грн. витрат пов'язаних з проведенням оцінки завданих матеріальних збитків, 5 000,00 грн. завданої моральної шкоди, 2 970,40 грн. витрат по сплаті судового збору, а всього стягнути 300 010 (триста тисяч десять гривень) 74 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 10.11.2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Козелецьким РВ УМВС України в Чернігівській області, РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» (код ЄДРПОУ 22868348, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102).
Головуючий: М.Б.Баличева