Справа № 381/1351/23
Провадження № 1-кс/362/736/25
04 листопада 2025 року слідчий суддя Васильківського міськрайонниого суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву прокурора ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження № 42022110000000190, справа № 381/1351/23,-
До суду надійшла вищезазначена заява прокурора, яка обґрунтована тим, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_4 тривалий час перебували на керівних посадах у Відділі поліції № 1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, який знаходиться під юрисдикцією Васильківського міськрайонного суду Київської області, а тому під час виконання своїх службових обов'язків мали професійні відносини із суддями цього суду, що викликає сумніви у неупередженості суддів. До того ж, у ході вирішення питання підсудності цієї справи у Київському апеляційному суді сторона захисту наголошувала з підстав, наведених вище, про необхідність визначення суду, крім Васильківського міськрайонного суду Київської області.
Захисник ОСОБА_7 у своїй заяві від 24.10.2025 р. заперечив проти такої заяви прокурора, наголосивши з-поміж іншого, що прокурору достеменно відомо, що питання підсудності цього кримінального провадження уже визначено Київським апеляційним судом, прокурор обізнаний про наявність відповідної ухвали суду і знайомий з її текстом. Вважає, що таким чином прокурор затягує розгляд цієї справи, порушуючи конституційні права його підзахисного. Зазначив, що посилання прокурора про наявність будь-яких стосунків між суддею ОСОБА_5 та його підзахисним є лише припущенням прокурора. Просив суд відмовити у задоволенні цієї заяви.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала заяву.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення заяви.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, дослідивши заяву про відвід, суд дійшов до таких висновків.
Одним із найважливіших принципів судочинства є nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, які не влаштовують.
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного» (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії» заява № 33958/96).
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Так, незалежність і об'єктивність судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого і загального переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні, які визначені ст.ст. 75, 76 КПК України.
Стаття 75 КПК України визначає виключний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
У силу частини 5 статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради Європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежності судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесені судових рішень щодо сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв'язків, прихильність чи упередженість, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймаючи незалежні рішення.
Суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки факторів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-чийого боку та будь-якою метою (п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року).
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (абзац перший пункту 2.5 указаних Принципів).
Судом установлено і не заперечувалося заявником, що підсудність даного кримінального провадження уже вирішено Київським апеляційним судом за Васильківським міськрайонним судом Київської області, у ході чого порушувалося питання, що ця справа не може розглядатися Обухівським районним судом чи Васильківським міськрайонним судом Київської області, оскільки обвинувачені працювали в Обухівському районному управлінні поліції ГУНП в Київській області, яке розташоване у м. Василькові.
На думку суду, усі обставини та доводи вказані у письмовій заяві про відвід та висловлені заявником у ході судового розгляду, не свідчать про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в упередженості судді та не є підставою для задоволення заяви про відвід.
Тому суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні цієї заяви.
Керуючись ст. ст. 75-76, 80-81 КПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви прокурора про відвід судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_5 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала не оскаржується.
Суддя ОСОБА_1