Справа №522/15610/24-Е
Провадження №2/521/1508/25
30 жовтня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь частину заборгованості за кредитним договором «Автопакет» № ОД06/09/2007/840-К/46 від 21 вересня 2007 року у розмірі 1830,79 доларів США та судові витрати.
Позов обґрунтований такими обставинами.
21 вересня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено договір «Автопакет» № ОД06/09/2007/840-К/46.
За змістом пункту 1.1. Договору Банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 7395,00 доларів США. За змістом пункту 1.1.2. Договору цільовим використанням кредиту придбання автотранспорту, який є предметом застави, а саме автомобіль марка DAEWOO MATIZ, рік випуску 2007, червоного кольору, заводський номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , зареєстрований РЕВ 1-го МРВ УДАІ ГУМВС України в Одеський області 2007 року, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 . Відповідно до п. 1.1.4 Банк надає Позичальнику Кредит з терміном погашення до 19 вересня 2014 року. Відповідно до п. 7.3 Сторони дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 (десяти) років.
05 лютого 2020 року було проведено електронний аукціон №UA-EA-2020-01-14-000012-b за лотом № GL2N79746 за кредитним портфелем, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 193 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами. Переможцем визнано ТОВ «Консалт Солюшенс».
26 лютого 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL2N79746 про відступлення прав вимоги. За змістом п. 86 Додатку №1 до договору № GL2N79746 до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого до ОСОБА_1 за договором «Автопакет» №ОД06/09/2007/840-К/46 від 21 вересня 2007 року.
Представник позивача зазначає, що заборгованість за договором Автопакет» №ОД06/09/2007/840-К/46 від 21 вересня 2007 року, яка була передана до ТОВ «Консалт Солюшенс за договором про відступлення права вимог складає 3525,67 доларів США, з яких: 1830 доларів США 79 центів - основна сума боргу (тіло кредиту); 1 694 долари США 88 центів - проценти.
Разом із цим, позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача залишок основного боргу у розмірі 1830,79 доларів США без врахування нарахованих процентів.
07 квітня 2025 року представником ОСОБА_1 було подано відзив із запереченнями щодо позову. Обґрунтовуючи свої доводи, представник відповідача зазначила, що незважаючи на те, що у спірному кредитному зобов'язанні визначений строк його виконання, перебіг позовної давності за вказаним зобов'язанням починається від дня, коли у кредитора виникло право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Отже, у ПАТ «КБ «НАДРА» виникло право вимоги до ОСОБА_1 з моменту несвоєчасної сплати позичальником чергового платежу. Вказує, що на момент закінчення строку дії договору, 19 вересня 2014 року, у ОСОБА_1 була наявна заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1830,79 доларів США, що свідчить про те, що до цього строку позичальник здійснювала прострочення або не в повному обсязі сплачувала чергові платежі.
Представник ОСОБА_1 стверджує, щоправо вимоги за кредитним договором № ОД/06/09/2007/840-К/46 від 21 вересня 2007 р. у кредитора виникло значно раніше, аніж на момент закінчення строку дії договору, а отже - й перебіг позовної давності за таким зобов'язанням почався раніше, аніж 19 вересня 2014 року. Оскільки сторонами договору було визначено строк позовної давності у 10 років, позивач звернувся до суду із позовною заявою 16 вересня 2024 року, вважаючи строк позовної давності не пропущеним. Проте, зважаючи на те, що прострочення виконання зобов'язань за договором ОСОБА_1 відбулося раніше, можна стверджувати, що десятирічний строк позовної давності беззаперечно сплив до 19 вересня 2024 року.
18 липня 2025 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» було подано письмові пояснення, в яких, на спростування доводів сторони відповідача зазначив, що відповідно п. 8.5 Кредитний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань. Таким чином, у межах строку кредитування до 19 вересня 2014 року ОСОБА_2 мала, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти мінімальними (щомісячними) платежами. Починаючи з 19 вересня 2014 року, відповідач мала обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування. Враховуючи те, що умовами кредитного договору було збільшено строк позовної давності до 10 років, а кінцевий термін повернення кредиту у повному обсязі становить 19 вересня 2014 року, вважає, що ТОВ «Консалт Солюшенс» має право на отримання від ОСОБА_1 залишку заборгованості за кредитом (тіла кредиту) у розмірі 1830,79 доларів США.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» у відкрите судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву, в якій позов підтримав, просив розгляд справи проводити у його відсутність.
ОСОБА_1 та її представник у відкрите судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, про причини не явки не повідомили, заперечень щодо розгляду справи у їх відсутність не подавали.
Суд, вивчивши заяви по суті справи, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 21 вересня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено договір «Автопакет» №ОД06/09/2007/840-К/46.
За змістом пункту 1.1. Договору Банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 7395,00 доларів США.
За змістом пункту 1.1.2. Договору цільовим використанням Кредиту придбання автотранспорту, який є предметом застави.
Відповідно до п. 1.1.4 Банк надає Позичальнику Кредит з терміном погашення до 19.09.2014 року.
Відповідно до п. 7.3 Сторони дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 (десяти) років.
20 вересня 2007 року між ООО «Нур Авто-Одеса» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу Автомобіля в кредит №114, а саме: автомобіль марка DAEWOO MATIZ, рік випуску - 2007, червоний кольору, заводський номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , зареєстрований РЕВ 1-го МРВ УДА ГУМВС України в Одеський області 2007 року, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , виданого тим же МРЕВ 21.06.2007 року.
З відповіді ГСЦ №31/532аз від 20 квітня 2021 року вбачається, що автомобіль марки DAEWOO MATIZ, рік випуску - 2007, червоного кольору, заводський номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , зареєстрований РЕВ 1-го МРВ УДАІ ГУМВС України в Одеський області 2007 року належить ОСОБА_1 від 21 вересня 2007 року.
Таким чином, судом встановлено, що банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором та надав ОСОБА_1 кошти у розмірі 7395,00 доларів США.
Встановлено, що у статут Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» були внесені зміни, відповідно до яких найменування банку стало: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра».
05.02.2020 року було проведено аукціон електронний аукціон №UA-EA-2020-01-14-000012-b за лотом № GL2N79746 за кредитним портфелем, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 193 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами. Переможцем визнано ТОВ «Консалт Солюшенс».
26.02.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL2N79746 про відступлення прав вимоги.
За змістом п. 86 Додатку №1 до договору № GL2N79746 до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого до ОСОБА_1 за договором «Автопакет» №ОД06/09/2007/840-К/46 від 21 вересня 2007 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, ТОВ «Консалт Солюшенс» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Згідно відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вих. №089-57-268/24 від 11 липня 2024 року та виписки по рахунку з 06 лютого 2015 року по 26 лютого 2020 року сума боргу за тілом кредиту складає 1830,79 доларів США.
Згідно наданого банком розрахунку вбачається, що боржником ОСОБА_1 було сплачено 5564,21 доларів США основної суми боргу без урахування процентів. Сума видачі кредиту за кредитним договором складає 7395,00 доларів США. Таким чином, залишок основного боргу (тіло кредиту) складає 1830,79 доларів США (7395,00 - 5564,21).
Наявність вищевказаної заборгованості та її розміру стороною відповідача не заперечувалось.
Таким чином, між сторонами виникли зобов'язання із приводу надання кредиту, які регулюються главою 71 ЦК України та загальними положеннями ЦК України про зобов'язання та договір.
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (Стаття 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
У відповідності до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Заперечуючи проти позовних вимог, представником відповідача заявлено про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, посилаючись на те, що право вимоги за кредитним договором «Автопакет» № ОД/06/09/2007/840-К/46 від 21 вересня 2007 року у кредитора виникло значно раніше, аніж на момент закінчення строку дії договору.
Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
Відповідно до п. 2.2.1 договору «Автопакет» № ОД/06/09/2007/840-К/46 від 21 вересня 2007 року позичальник повертає кредит та сплачує Банку передбачені п 1.1.3.1 нього Договору відсотки безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок № НОМЕР_4 у порядку переданому п.2.2.3. цього Договору, шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу: розмір якого складає 145,00 доларів США.
Таким чином, оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.
Такий підхід відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом України у постанові від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13. Аналогічні висновки були сформульовані Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 19 березня 2014 року у справі N 6-20цс14, від 12 листопада 2014 року у справі N 6-167цс14, від 3 червня 2015 року у справі N 6-31цс15, від 30 вересня 2015 року у справі N 6-154цс15, від 29 червня 2016 року у справі N 6-272цс16, від 23 листопада 2016 року у справі N 6-2104цс16 і від 14 грудня 2016 року у справі N 6-2462цс16.
Отже, оскільки за умовами договору відповідач мала виконувати зобов'язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів до 18 числа кожного місяця впродовж строку кредитування (до 19.09.2014 року), перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу.
Так, із виписки по рахунку за кредитним договором «Автопакет» № ОД/06/09/2007/840-К/46 від 21.09.2007 р. встановити коли саме відбулося порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу не вбачається можливим, оскільки вказана виписка надана за період з 06.02.2015 року по 26.02.2020 року, що не охоплює всього періоду кредитування.
Разом із цим, встановлено, що договір між сторонами було укладено 21.09.2007 року, при цьому, в п. 7.3 договору сторони, керуючись ст. 259 ЦК України дійшли згоди збільшити строк позовної давності в 10 (десять) років, тобто до 21.09.2017 року.
Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Водночас, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 карантин було встановлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року № 1236 «…з метою запобігання поширенню на України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-, з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року на території країни діяв карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом» та наступними постановами КМУ з цього ж питання. В подальшому Кабінет Міністрів України постановою № 1336 від 15 грудня 2021 року продовжив дію адаптивного карантину на території України до 31 березня 2022 року продовжено внесення змін до постанови № 1236 від 9 грудня 2020 року, постановою від 09 грудня 2020 року №1236 продовжено дію до 30 квітня 2023 року. Постановою від 27 квітня 2023року №383 продовжено дію до 30 червня 2023 року.
Отже, карантин в Україні безперервно встановлено з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Крім того, Законом України від 8 листопада 2023 року № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», який набрав чинності 30 січня 2024 року було внесені зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України: пункт 19 викладено у наступній редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Отже, до вимог позивача строк позовної давності до яких не сплив на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України та у період дії воєнного стану в Україні, не можуть бути застосовані наслідки пропуску строку позовної давності.
Встановлено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором № ОД06/09/2007/840-К/46 від 21 вересня 2007 року закінчувався 21 вересня 2017 року, та припадав на час дії карантину, який закінчився 30 червня 2023 року та на період дії Закону України від 08 листопада 2023року № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини».
Так як позов був поданий 17 вересня 2024 року, тому на вказану заборгованість поширюються приписи ст. 12 «Прикінцевих та перехідних положень» до ЦК України в частині продовження строку позовної давності на весь час дії карантину, та Закону України від 08 листопада 2023 року № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», за яким перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
За таких обставин доводи сторони відповідача щодо подання позивачем позовної заяви після спливу строку позовної давності суд не приймає.
Враховуючи вищевказані обставини позовна заява була подана представником ТОВ «Консалт Солюшенс» у строк позовної давності, а тому ТОВ «Консалт Солюшенс» має право на отримання від ОСОБА_1 залишку заборгованості за кредитом (тіла кредиту) у розмірі 1830,79 доларів США.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Консалт Солюшенс» підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1, ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову по даній справі становить 75170,41 гривень (1830,79 доларів США), який задоволено на 100%, тому з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 16, 257, 525, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», код ЄДРПОУ 42251700, адреса місцезнаходження: вул. Пушкінська, 36, оф. 308, м. Одеса, заборгованість за кредитним договором «Автопакет» № ОД06/09/2007/840-К/46 від 21 вересня 2007 року у розмірі 1830 (одна тисяча вісімсот тридцять) доларів США 79 центів.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», код ЄДРПОУ 42251700, адреса місцезнаходження: вул. Пушкінська, 36, оф. 308, м. Одеса судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 06 листопада 2025 року.
Суддя: Ю.В. Тополева