Справа № 505/2204/15-ц
Провадження 2/505/628/2025
15.10.2025 року Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої судді Павловської Г.В.
при секретарі Киларь Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Подільську Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю,
Відповідач у цивільній справі ОСОБА_4 надала заяву про перегляд заочного рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 30 червня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю.
Ухвалою суду від 07.07.2022 року заочне рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області №505/2204/15-ц провадження 2/505/1048/2015 року від 30 червня 2015 року у вищезазначеній справі скасовано та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Позивач у справі ОСОБА_1 в своїх позовних вимогах просить визнати за ним право приватної власності за набувальною давністю на цілий житловий будинок, зазначений у плані під літ. «А», загальною площею 41,8 кв.м., житловою площею 20,1 кв.м., з відповідними господарчими будівлями та спорудами, зазначеними у плані: погребом під частиною будівлі літ. «б1», літньою кухнею літ. «Б», сараями літ. «б,В», гаражем літ. «1, огорожею №2,3, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 17.04.2025 року закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду по суті.
В судові засідання призначені на 08.07.2025 року, 25.07.2025 року, 15.10.2025 року позивач ОСОБА_1 не з'являвся, причина неявки суду не відома, судові повістки повернулись на адресу суду із довідкою «Укрпошти» та відміткою листоноші «Адресат відсутній за вказаною адресою», також позивач ОСОБА_1 повідомлявся шляхом надсилання судової повістки у додаток «Viber», про що свідчить довідка про доставку повідомлення 25.07.2025 року о 13:51:39, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, про причину своєї неявки позивач не повідомив.
В судове засідання відповідачка ОСОБА_5 не зявилась, але надала заяву, яка зареєстрована в канцелярії Подільського міськрайонного суду Одеської області за вх.№16330 від 15.10.2025 року, в якій просила долучити до матеріалів справи копію свідоцтва про смерть відповідачки ОСОБА_3 , також просила справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, просила відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_6 в підготовче засідання не з'явилась, в матеріалах справи наявна заява, яка зареєстрована в канцелярії Котовського міськрайонного суду Одеської області за вх.№3344 про розгляд справи у її відсутність, із вимогами ОСОБА_4 згодна повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно ч.1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
На підставі викладеного необхідно долучити до матеріалів справи, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 від 31.07.2024 року, за заявленим клопотанням відповідача ОСОБА_4 .
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно із ч.5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №658/1141/18 наголосив на тому, що системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Таким чином, у даному випадку існують усі підстави, передбачені ч.5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду, а саме: позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; неявка зпозивача у судове засідання є повторною (суцільно); позивач не повідомив про причини неявки; від позивача заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Отже, суд доходить до висновку, що заяву слід залишити без розгляду.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 223, 257, 260 ЦПК України, суд
Клопотання відповідачки ОСОБА_4 про долучення доказів - задовольнити.
Долучити до матеріалів ццивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 від 31.07.2024 року на 1 аркуші.
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю- залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги.
В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.
Суддя: Г.В.Павловська
Ухвала складена та підписана 15.10.2025 року.