Справа № 504/2993/25
Номер провадження 2/504/2958/25
06.11.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Сафарової А.Ф.,
за участю секретаря судових засідань Антипової Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в с-щі Доброслав цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Адвокат Ільїчов С.Д. звернулася до Доброславського районного суду Одеської області з позовом в інтересах ОСОБА_1 за результатом якого просить: розірвати шлюб, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 04.08.2018 року Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 83; після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_4 »; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 / 4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня подачі позовної заяви і продовжувати до стягнення сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття; рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання; стягнути витрати по сплаті судового збору у сумі 968, 96 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 20 000, 00 грн.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 04.08.2018 року. Під час шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_2 , у сторін народився син - ОСОБА_5 .
Спільне життя з відповідачем у позивачки не склалося з причин несумісності характерів, різних поглядів на життя, різних уявлень про роль кожного з подружжя в сім?ї. Внаслідок цього, між сторонами виникали непорозуміння. За доводами сторони позивача, відповідач не розумів сутності проблем, які виникали у сім?ї, не був здатний підтримувати нормальну атмосферу в ній, піклуватися про побудову сімейних відносин із позивачкою на почуттях взаємної любові, поваги, дружби та взаємодопомоги.
Станом на час подання позову сторони проживають окремо, дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні.
Відповідач відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання сина, хоча має таку можливість. Сторона позивача посилається на необхідність забезпечення дитині належного рівня життя для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, який позивач самостійно не в змозі забезпечити.
Наведене у своїй сукупності стало підставою для звернення до суду з позовом який сторона позивача просить задовольнити та розглянути без участі позивача та її представника, в порядку письмового провадження, про що до суду надано відповідне клопотання.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з?явився будучи належним чином повідомленим про дату та час його проведення. Через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання (вх. № 22489 від 17.10.2025) про зупинення провадження по справі на підставі ст. 251 п. 2 ЦПК України у зв?язку з його перебуванням на військовій службі під час мобілізації, на підтвердження чого надав суду довідку форми 5 Військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2025 № 5/5480, згідно якої сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .
21.10.2025, через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Ільїчова С.Д. надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження по справі, за результатом яких представник позивача в задоволенні заявленого клопотання відповідача просив відмовити, посилаючись на відсутність об'єктивних перешкод для розгляду даної цивільної справи, оскільки відповідачем окрім довідки форми 5 інших доказів, що доводять неможливість його участі у розгляді справи суду не надано.
21.10.2025, через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_2 надійшли заперечення, згідно яких відповідач зазначив, що військова частина НОМЕР_1 залучена до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією рф проти України, виконує бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), а саме БР 23/1648/БР/дск від 17.10.2025. Оскільки бойові розпорядження, містять інформацію з обмеженим доступом відповідач не має можливості отримати їх копії та надати суду. Факт наявності у нього зв?язку та можливості надсилати процесуальні документи через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» не додає йому вільного часу для повноцінної участі у справі чи пошуку адвоката для представництва його інтересів. До заперечень відповідач додав посвідчення учасника бойових дій та довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України від 10.03.2025 № 683/1.
Правом надання відзиву на позовну заяву, участі в розгляді справи в режимі відеоконференції відповідач не скористався.
Ухвалою суду від 11.09.2025 розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження.
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Вирішуючи питання щодо зупинення провадження по справі у зв?язку з перебуванням відповідача на службі в ЗСУ за мобілізацією, суд враховує позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 13.03.2025 (справа № 557/1226/23), згідно якої вирішуючи питання про зупинення, на підставі пункту 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, провадження у справі щодо аліментів на утримання дитини, через перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, переведених на воєнний стан, суд має врахувати, зокрема, чи є належні докази того, що військова частина в якій проходить службу відповідач, переведена на воєнний стан, і що він виконує бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій, унаслідок чого не може брати участь у судових засіданнях ні особисто, ні у режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, чи користувався відповідач правничою допомогою під час судового провадження, чи мав можливість самостійно або з допомогою представника висловитися щодо позовних вимог. Не враховуючи ці обставини, обов?язкове зупинення провадження у справі щодо аліментів на утримання дитини, зокрема про зміну способу стягнення та їхнього розміру, хоч і відповідатиме певним інтересам того відповідача, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, але може шкодити захищеним інтересам дитини у передбаченому законом утриманні з боку такого відповідача.
Предметом даного позову окрім розірвання шлюбу є також стягнення аліментів на неповнолітню дитину.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідач ОСОБА_2 не надав суду переконливих доказів об?єктивної неможливості прийняти участь у розгляді даної цивільної справи. Посилання на відсутність вільного часу для його участі як зареєстрованого учасника системи «Електронний суд» в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд вважає вибором стороною певної процесуальної поведінки з метою отримання переваг які не перебувають в балансі з інтересами неповнолітньої дитини відносно якої має відбутися розгляд справи.
Відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що 04.08.2018 ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, про що Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , актовий запис № 83. Дружина після реєстрації шлюбу перейшла на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 ». Викладене підтверджується результатом запиту на цифрові копії документів від 16.07.2025 в налаштунку «Дія».
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін від шлюбу народився син ОСОБА_5 , про що Доброславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видано свідоцтво про народження НОМЕР_3 від 25.08.2021, актовий запис 246 . Викладене підтверджується результатом запиту на цифрові копії документів від 16.07.2025 в налаштунку «Дія».
Станом на теперішній час подружжя припинило подружні стосунки, спільне проживання та ведення господарства. Питання примирення перед судом не поставлено. Про майновий спір між подружжям не заявлено.
Відповідно до ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ч.3 ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Згідно ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення для справи.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Статтею 5 Протоколу № 7Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
З урахуванням викладеного, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім'ї неможливо, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно наданих суду витягів з реєстру територіальної громади (Курісовська територіальна громада) від 15.07.2025 № витягу 2025/009582248 та 2025/009582219 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований та проживає за місцем реєстрації матері ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно дост.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платників аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків,передбаченихзаконом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.
Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч.1 ст.191 ЦПК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд роз'яснює, що відповідно до ч.1ст.192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Після всебічного, повного дослідження та оцінки наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Питання щодо судових витрат суд вирішує з врахуванням положеньст.141 ЦПК України.
Відповідно до положень ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат,пов'язаних з розглядом справи,серед інших,належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно положеньст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги від 15.07.2025 № 12072510/07, укладеної між ОСОБА_8 («Адвокат») та ОСОБА_1 , («Клієнт»), розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами - безоплатно (пункт 3.2. Договору).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, що відповідає п. 1 ч.2 ст. 137 ЦПК України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені витрати позивача на правову допомогу є не обґрунтованими та не доведеними, у зв'язку з чим вимоги щодо їх стягнення з відповідача задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо позов подається фізичною особою. Так, з 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у відповідності до Державного бюджету становить 3028 гривні, а отже ставка судового збору становить 1211,20 грн.
Згідно п.3 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подачу позову про стягнення аліментів, тому його стягнення на користь держави суд покладає на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.1, 2, 5, 11, 76-81,128, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 273, 280-285, 354 ЦПК України, ст.ст. 105, 109, 110, 112, 113, 114, 115, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, суд, -
Позовну заяву позовом ОСОБА_1 задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 04 серпня 2018 року Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис за № 83.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця проживання АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 / 4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня подачі позовної заяви - 30.07.2025 і до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця проживання АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968, 96 грн.
В іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 15 РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК Українидо дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складений 06.11.2025.
Суддя : Сафарова А. Ф.