Справа № 740/4804/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/760/25
Категорія - - ч.4 ст.185 КК України Доповідач ОСОБА_2
07 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024270380000511 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 липня 2025 року,
Цим вироком:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Носівка Чернігівського області, житель АДРЕСА_1 , не одружений, освіта середня, не працює, раніше судимий: 31.01.2025 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за ч.4 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років;
засуджений за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та невідбутого покарання за попереднім вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 січня 2025 року, визначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з 07 квітня 2025 року.
Долю речових доказів вирішено в порядку ст.100 КПК України.
Вироком місцевого суду встановлено, що 30 червня 2024 року, в період часу з 18:20 год по 18:28 год, ОСОБА_8 перебував в якості покупця у приміщенні магазину «Планета 9088», розташованого в м. Ніжині Чернігівської області, вул. Овдіївська, 127Т, де у нього раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів із «каси» вказаного магазину.
Далі, 30.06.2024 близько 18 год 26 хв, ОСОБА_8 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, здійснив крадіжку із касового апарату даного магазину грошових коштів у сумі 4000 грн, що належать ОСОБА_9 , після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши реальну можливість розпорядитися викраденими грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 4000 грн.
Не погодившись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини ОСОБА_8 , кваліфікацію його дій та міру призначеного покарання, просив змінити вирок місцевого суду. Обвинуваченому, на підставі ч.7 ст.72 КК України, зарахувати у строк покарання перебування його під цілодобовим домашнім арештом з 30.07.2024 по 16.09.2024, із співвідношення три дні цілодобового домашнього арешту за один день тримання під вартою; на підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати у строк відбування покарання строк перебування ОСОБА_8 під вартою, як запобіжного заходу, застосованого у кримінальному провадженні №12024270380000680, з 17.09.2024 по 07.04.2025, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. В обґрунтування скарги послався на те, що місцевий суд при ухваленні вироку щодо ОСОБА_8 не зарахував йому у строк покарання строк перебування його під цілодобовим домашнім арештом. Між тим, місцевий суд, призначаючи обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень та застосовуючи принцип часткового складання покарань, визначив початок строку відбування покарання 07.04.2025 - день набрання попереднім вироком Ніжинського міськрайонного суду від 31.01.2025 законної сили, який залишений без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду, проте не зарахував у строк покарання, призначеного на підставі ч.4 ст.70 КК України, частково відбуте покарання за попереднім вироком, а саме перебування його під вартою, як запобіжного заходу, з 17.09.2024 по 07.04.2025.
Заслухавши доповідь судді; думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, кваліфікація його дій, вид і розмір призначеного покарання в апеляційній скарзі прокурором не оспорюються.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при зарахуванні у строк покарання ОСОБА_8 строк його попереднього ув'язнення та перебування його під цілодобовим арештом, заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Статтею 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» визначено, що попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили та згідно з ч.5 ст. 72 КК України зараховується судом у строк покарання.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_8 було засуджено вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 січня 2025 року за ч.4 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, і вказане покарання ним частково відбуте.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 07 квітня 2025 року вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31.01.2025 року щодо ОСОБА_8 залишено без змін.
Суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_8 остаточне покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України, з урахуванням вказаного вище покарання, не зарахував у строк покарання за новим вироком частково відбуте покарання за попереднім вироком від 31.01.2025, а саме час перебування обвинуваченого під вартою, як запобіжного заходу, застосованого у кримінальному провадженні №12024270380000680, з 17.09.2024 по 07.04.2025, який підлягає зарахуванню на підставі ч.5 ст.72 КК України.
Відповідно до ч.7 ст.72 КК України, домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області 30.07.2024 у цьому кримінальному провадженні до ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 27 вересня 2024 року, який у подальшому не продовжувався.
17.09.2024 ОСОБА_8 було затримано, в порядку ст.208 КПК України, у зв'язку з підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, у кримінальному провадженні №12024270380000680.
19.09.2024 ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Отже, фактично строк цілодобового домашнього арешту, під яким перебував ОСОБА_8 , становить з 30.07.2024 по 15.09.2024.
Водночас, судом першої інстанції безпідставно не було зараховано у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_8 строк перебування його під цілодобовим домашнім арештом, за правилами ч.7 ст.72 КК України.
Відтак, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок місцевого суду - зміні.
Керуючись ст.ст.404, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 липня 2025 року щодо ОСОБА_8 - змінити.
На підставі ч.7 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_8 у строк відбування покарання строк його перебування під цілодобовим домашнім арештом з 30 липня 2024 року по 16 вересня 2024 року, з розрахунку - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_8 у строк відбування покарання строк його перебування під вартою, як запобіжного заходу, застосованого у кримінальному провадженні №12024270380000680, з 17 вересня 2024 року по 07 квітня 2025 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
У решті цей же вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4