Справа № 751/8840/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/570/25
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
06 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
підозрюваної - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 жовтня 2025 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором ОСОБА_11 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270440000130 від 29 червня 2025 року щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ічня Чернігівської області, громадянки України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаюча: АДРЕСА_2 ,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, до 23 грудня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування, заборонивши цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покладено на підозрювану ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування, до 23 грудня 2025 року включно, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;
- не відлучатися із населеного пункту с. Іржавець, Прилуцького району, Чернігівської області, в якому ОСОБА_8 проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснено підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Слідчий суддя, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу в цілому погодився з тим, що раніше встановлені слідчими суддями при застосуванні та продовженні строку запобіжного заходу ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати і виправдовують застосування по підозрюваної запобіжного заходу, проте на даний час інтенсивність ризиків у кримінальному провадженні знизилася, і на сьогоднішній день вони не виправдовують застосування виняткового, найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, що в силу ч. 1 ст. 183 КПК України зумовлює обов'язок слідчого судді розглянути питання про застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу та в силу висновків ЄСПЛ визнав цілодобовий домашній арешт достатнім та дієвим запобіжним заходом.
Не погоджуючись з даною ухвалою прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_8 на 30 днів у межах строку досудового розслідування (до 29.12.2025 включно) з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор». Зазначає, що ризики, якими обґрунтовувалось клопотання про доцільність продовження тримання під вартою ще є достатньо суттєвими на даній стадії кримінального провадження. Звертає увагу, що ОСОБА_8 ніде не працює, не має офіційного джерела прибутку, вчинила тяжкий злочин, тому може без дозволу слідчого та прокурора залишити місце свого проживання та переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання, а також будучи особою жіночого статі має змогу виїхати за кордон або непідконтрольну територію України. Крім того, після вчинення злочину, остання свідомо залишила місце події, жодної можливості допомогти постраждалим від спричиненої ДТП дотепер не надала. Зазначає, що ОСОБА_8 матиме змогу фізично та психологічно впливати на свідків і потерпілого у кримінальному провадженні, а також підбуренні осіб, які не були свідками кримінального правопорушення до дачі завідомо неправдивих показань, оскільки підозрювана є місцевою мешканкою, яка знає жителів с. Іржавець та з низкою свідків перебуває у дружніх стосунках. До того ж, ОСОБА_8 має негативну характеристику за місцем проживання та згідно з довідкою Іржавецького старостинського округу, на останню неодноразово надходили скарги про неналежне виконання материнських обов'язків та вживання спиртних напоїв у публічних місцях, що підтвердив допитаний в судовому засіданні її співмешканець ОСОБА_12 .
Також від потерпілої ОСОБА_13 надійшло клопотання про задоволення апеляційної скарги прокурора, в якому вона зазначила, що ні вона, ні її син ОСОБА_13 , який безпосередньо постраждав від дій ОСОБА_8 не погоджуються з ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23.10.2025 року, просять її скасувати і застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, захисника-адвоката ОСОБА_7 та її підзахисну ОСОБА_8 , які просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З наданих суду матеріалів вбачається, що СУ ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження № 12025270440000130 від 29.06.2024 за підозрою ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
ОСОБА_8 затримана 29.06.2025 у порядку ст. 208 КПК України, і 30.06.2025 їй вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
02.07.2025 ухвалою слідчого судді Ічнянського районного суду Чернігівської області до підозрюваної ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.08.2025 з подальшим її утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
25.08.2025 ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025270440000130 від 29.06.2024 за підозрою ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, до 4 місяців, тобто 29.10.2025 включно.
25.08.2025 ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на 60 днів до 23.10.2025, з утриманням в Державній установі «Чернігівській слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 23 жовтня 2025 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270440000130 від 29 червня 2025 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, до 5 місяців, тобто до 29 грудня 2025 року включно.
Відповідно до ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Підставами для обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Змінюючи підозрюваній запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, слідчий суддя, встановив існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення і слушно зазначив про наявність ризиків, передбачених п. 1,3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте слушно врахував, що тривале перебування особи під вартою саме по собі є суттєвим чинником, який сприяє зменшенню ризику повторного вчинення кримінального правопорушення, беручи до уваги відсутність попередніх судимостей та неумисну форму вини особи (згідно обставин інкриімнованої підозри), а також з урахуванням наявності соціальних зв'язків, а також у тому числі із врахуванням негативної характеристики за місцем проживання та стандартної характеристики з місця навчання, слідчий суддя доходить висновку про те, що ризик вчинення нового кримінального правопорушення у кримінальному провадженні продовжує існувати, однак його ступень вираження (інтенсивність) на даний час зменшилася, з чим погоджується і колегія суддів.
Проте, в ухвалі АП ВАКС від 02.11.2023 у справі №991/8873/23 було наведено такий висновок щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників цього кримінального провадження; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінальне правопорушення: «… з плином досудового розслідування інтенсивність ризиків знижується, враховуючи перебіг та тривалість досудового розслідування, а також впливу раніше застосованого до підозрюваної особи запобіжного заходу».
Зі спливом часу перебування під вартою та перебігом досудового розслідування позиція сторони обвинувачення посилюється та інтенсивність ризиків зменшується, водночас в силу принципу презумпції невинуватості особа не може утримуватися під вартою саме з метою очікування ухвалення вироку, про що наголошувалося ЄСПЛ у згаданих вище судових рішеннях.
Разом з тим, слідчим суддею вірно встановлено, що прокурором не було доведено наявність обставин, які свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зі змісту ст.183 КПК України убачається, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Зі змісту ст.181 КПК України вбачається, що домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Слідчим суддею також взято до уваги, що ОСОБА_8 має сталі соціальні зв'язки та постійне місце мешкання, проживає із цивільним чоловіком, який здатний забезпечити необхідні потреби підозрюваної під час цілодобового домашнього арешту, має на утриманні двох малолітніх дітей, відповідно довідки-характеристики навчалася Дігтярівському професійному аграрному ліцеї з 01.09.2022 по 27.06.2025, перебувала в основному на індивідуальній формі навчання, програмовий матеріал засвоїла на середньому рівні, державні кваліфікаційні іспити скала на достатньому рівні. Як встановлено у судовому засіданні, підозрювана отримувала допомогу по догляду за дітьми, цивільний чоловік є військовослужбовцем, тобто мала певні джерела для забезпечення свого існування.
Як встановлено колегією суддів, ОСОБА_8 , яка особисто прийняла участь в судовому розгляді апеляційного суду в режимі відеоконференції, порушення умов обраного щодо неї запобіжного заходу у виді домашнього арешту та виконання покладених обов'язків, у тому числі, щодо ухилення від проведення слідчих, процесуальних дій після застосування такого запобіжного заходу не допускала, що спростовує доводи прокурора про неможливість належної процесуальної поведінки та запобігання ризикам через застосування іншого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу.
В свою чергу захисник-адвокат ОСОБА_7 , що діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 в судовому засіданні апеляційного суду зазначила, що слідчому було подано заяву про зміну місця проживання підозрюваної, так як слідчим суддею місцем відбування цілодобового домашнього арешту визначено місце її реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , проте фактично ОСОБА_8 проживає разом з дітьми та цивільним чоловіком за адресою: АДРЕСА_2 , та акт оцінки потреб сімї/особи від 28.10.2025 року, акт обстеження умов проживання від 28.10.2025 року, висновок оцінки потреб сім'ї від 28.10.2025 року були зроблені саме за останньою адресою, згідно клопотання про приєднання доказів, що було подано нею до початку судового засідання.
Що стосується негативної довідки-характеристики від 28.10.2025 року, наданої прокурором в судовому засіданні апеляційного суду, то захисник ОСОБА_7 наголосила, що характеристика, хоча і датовано жовтнем місяцем 2025 року, проте складена раніше, ще під час затримання підозрюваної, так як на даний час ОСОБА_8 домашній арешт не порушує та в публічних місцях в стані алкогольного сп'яніння не з'являється, дітьми опікується.
Отже, при розгляді клопотання слідчий суддя з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та на підставі пояснень сторін кримінального провадження і наданих ними матеріалів обґрунтовано дійшов висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 до неї необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
У Резолюції Комітету міністрів Ради Європи №11 від 09.04.1965 року «Взяття під варту» і Рекомендації R 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зазначено, що взяття під варту не повинно бути запобіжним заходом, що застосовується в обов'язковому порядку, судовий орган повинен приймати рішення з урахуванням фактів та усіх обставин справи.
Колегія суддів вважає, що обраний ОСОБА_8 вид запобіжного заходу - цілодобовий домашній арешт, є співмірним з існуючими ризиками, тяжкістю пред'явленої підозри та відповідає особі підозрюваної, а покладені слідчим суддею, при застосуванні до останньої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обов'язки забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Відповідно до рішення за скаргою № 12369 від «26» червня 1991 року по справі «Латальє проти Франції», у п. 51 вказано, що попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути "формою очікування" обвинувального вироку.
При цьому, вимога прокурора про необхідність застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою є необґрунтованою, не підтверджена доказами, які вимагають такого обмеження свободи підозрюваної, не зазначено, з яких підстав прокурор вважає, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 .
А тому, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної.
Відтак, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 жовтня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_8 - без змін,
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4