06 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 678/1203/25
Провадження № 33/820/638/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретарів судового засідання Купельської Н.П., Плюти В.С., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Уроди О.В., на постанову судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 01 вересня 2025,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, непрацюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , - 605 грн. 60 коп. судового збору.
За постановою суду 25.07.2025 року о 06 год. 55 хв. на автодорозі М-30 «Стрий-Ізварине» 321 км, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Фольцваген Бора», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому Законом порядку спочатку на місці зупинки, зі згоди водія за допомогою приладу алкотестеру ««Драгер Алкотест 6810» та в медичному закладі КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня», висновок від 25.07.2025 року, результат 0,878% проміле алкоголю в крові, чим своїми діями порушив вимоги п.2.9 а) ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортними засобами особою в стані алкогольного сп'яніння.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Урода О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, провадження у справі закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Апелянт вказує, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху. Долучені відеозаписи не містять зображення транспортного засобу ОСОБА_1 , його руху, а також будь-яких підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 . Сторона захисту звертає увагу, що управління ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ в м. Києві повідомило, що: «... за результатами перевірки ПІКВФ «СОРБПОЛМЕР» складено Акт перевірки характеристик продукції від 20.02.2025 №232-74/33, в якому зафіксовано, що продукція газоаналізатор «АЛКОФОР 507», виробник «SENTECH KOREA CORP», не відповідає встановленим вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 №94. Апелянт стверджує, що при огляді ОСОБА_1 було грубо порушення вимоги «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Посилається на те, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, за результатами огляду ОСОБА_1 , на місці зупинки транспортного засобу, не складався. Направлення до медичного закладу було складено безпосередньо в лікарні, коли поліцейський разом із ОСОБА_1 вже прибули до медичного закладу. Однак, як того вимагає Інструкція, лише направлення є підставою для проведення огляду в медичному закладі.
Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Уроду О.В, на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, однак не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши докази, надані відділенням поліції № 3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, прийшов до обгрунтованого та належним чином мотивованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова суду відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення.
Апеляційний суд надає оцінку сукупності доказів, які містяться в матеріалах справи з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до виписаних у ст. ст.254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Апеляційною інстанцією не встановлено порушень вимог ст. ст.254, 255, 256 КУпАП щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП та його змісту.
Сукупність досліджених судом доказів свідчить про те, що в результаті огляду, було встановлено, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, оскільки результат тесту становив 0,878 % проміле. Вказану обставину підтвердив у своєму висновку лікар КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» від 25.07.2025.
Відповідно до п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння, тобто докази мають бути спрямованими саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), або відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння.
Положеннями п. 2, 3, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 07.11.2015 року № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Як вбачається з матеріалів справи, дізнання, з'ясування обставин у справі та перевірка їх доказами проведені з дотриманням вимог закону, таких порушень закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, при зазначених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав правильну оцінку.
Такий висновок ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №401910 від 25.07.2025 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, який відповідно до його письмової заяви від 06.08.2025 року та у суді першої інстанції підтвердив, що у вказаний день та час він дійсно керував автомобілем марки «Фольцваген Бора», д.н.з. НОМЕР_2 , червоного кольору, на автодорозі М-30 «Стрий-Ізварине» 321 км, Хмельницького (Летичівського) району. На пості «Бохни», що в с.Бохни Хмельницького(Летичівського району), на пропозицію поліцейського, у зв'язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп'яніння, проходив приладом Драгер Алкотест 6810 огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат якого був 1.07% алкоголю в крові. Не погодившись з таким результатом, повторно пройшов огляд в КНП « Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» приладом Алкофор 505, який показав результат 0,878% алкоголю в крові, з яким він також був незгідний. Такі показання ОСОБА_1 узгоджуються з іншими дослідженими судом першої та апеляційної інстанції доказами і спростовують твердження апеляційної скарги, що ОСОБА_1 зазначеним автомобілем не керував.
Крім того вина ОСОБА_1 підтверджується даними:
- роздруківки приладу алкотестеру ««Драгер Алкотест 6810» тест №3223 від 25.07.2025 року, результат тесту 1,07% проміле щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, якого було ознайомлено та який підписаний останнім;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 25.07.2025 року стосовно ОСОБА_1 , направленням ОСОБА_1 на медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» від 25.07.2025 року;
- висновком КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» №29 від 25.07.2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Алкофор 505», результат тесту ОСОБА_1 - 0,878% проміле алкоголю в крові, перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
- відеозаписами з нагрудної відеокамери поліцейського від 25.07.2025 року, якими підтверджуються подія та обставини вчинення даного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .
У відповідності до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, місцевим судом та судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
Зазначені докази є належними, допустимими, у своїй сукупності, поза розумним сумнівом, підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та спростовують твердження апелянта про незгоду його з результатами проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу.
Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9 а ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
В матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735, у зв'язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги є неприйнятними.
Твердження апелянта про те, що долучені відеозаписи не містять зображення транспортного засобу ОСОБА_1 , його руху, є безпідставним, оскільки факт неможливості чітко ідентифікувати транспортний засіб та особу водія на відеозаписі не спростовує законність проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відео фіксація не є єдиним і виключним доказом у справі, а обставини встановлюються сукупністю допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП та Інструкції МВС і МОЗ, і його дійсність не залежить виключно від якості відеозапису, якщо є інші підтвердження правопорушення.
Щодо доводів про безпідставність зупинки транспортного засобу під керування ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає наступне.
З огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, не згода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, і такий обов'язок не впливає на причину зупинки. Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від відповідальності за керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Також, слід наголосити, що підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, пов'язується лише з наявністю ознак такого сп'яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу.
Доводи сторони захисту про те, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння із використанням спеціального технічного засобу не складався на місці події, а також що направлення до медичного закладу було оформлено вже після прибуття до лікарні, є безпідставними, і спростовуються матеріалами справи.
Щодо тверджень захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Уроди О.В. про проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Алкофор 505», який є недопустимим доказом, то слід зазначити наступне.
Так, відповідно до переліку технічних засобів, до спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння належать газоаналізатори «AlcoQuant 6020», «Alcotest 6510», «Alcotest 6810», «Alcotest 6820», «Alcotest7410 Plus com», «Алконт 01», який у подальшому був розширений та до нього внесений газоаналізатор «Алкофор».
Усі види вказаних газоаналізаторів зареєстровані та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом державної служби України з лікарських засобів від 29.12.2014 року №1529.
Газоаналізатор «Алкофор 505», яким проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , відповідає затвердженому типу, був зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки та отримав «Сертифікат про затвердження типу засобів вимірювальної техніки» №UA-МІ/1-3161-2015 від 30.03.2015 року. Відповідно до вказаного Свідоцтва, газоаналізатор «Алкофор» зареєстрований в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3577-14.
Крім того, газоаналізатор «Алкофор» пройшов процедуру оцінки відповідності ДП «Укрметртестстандарт» та отримав Сертифікат перевірки типу, який на даний час є чинним.
Так, у своїх письмових поясненнях та доданих документах захисник - адвокат Урода О.В. посилається на те, що згідно із листом №270-03 від 27.03.2025 року управління ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ в м.Києві повідомило, що: «... за результатами перевірки ПІКВФ «СОРБПОЛМЕР» складено Акт перевірки характеристик продукції №232-74/33 від 20.02.2025, в якому зафіксовано, що продукція газоаналізатор «АЛКОФОР 507», виробник «SENTECH KOREA CORP» не відповідає встановленим вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №94 від 13.01.2016 року.
Однак вказаний лист та повідомлення вих.№270-03 від 27.03.2025 року під назвою «До відома всіх зацікавлених осіб щодо «Алкофор 507» стосується лише приладу газоаналізатора саме «Алкофор 507», а не «Алкофор 505».
Крім того, як вбачається з наявних у матеріалах справи відеозаписів, під час огляду в КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня», як і працівником поліції так і лікарем було роз'яснено ОСОБА_1 порядок застосування спеціального технічного засобу.
Клопотань про витребування з закладу охорони здоров'я, а саме КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» документів щодо спеціального технічного засобу приладу «Алкофор 505», яким проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та/або допиту лікаря вказаного медичного закладу останнім не заявлялося, а тому всі доводи з приводу порушення експлуатації такого засобу є ніщо інше, як припущення.
Суд першої інстанції перевірив фактичні обставини справи про адміністративне правопорушення та прийшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення, так як він розумів суть висунутого йому обвинувачення та здійснював захист від нього.
Всі інші доводи, наведені в апеляційній скарзі та захисником в судовому засіданні, були предметом ретельного дослідження та змістовного аналізу судом першої інстанції, цілком спростовані висновками, наведеними судом у постанові, інших відомостей, які б могли вплинути на постановлення іншого рішення матеріали справи не містять.
Аналогічні посилання в апеляційній скарзі носять загальний характер та є суб'єктивними, у зв'язку з чим апеляційний суд приходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі.
При цьому апеляційний суд керується висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серекін та інші проти України» від 10.02.2010 року, де в п. 51 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
На переконання суду апеляційної інстанції позиція ОСОБА_1 , свідчить про його намагання уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а відповідні твердження апеляційної скарги є способом його самозахисту.
Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено.
Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.9 а ПДР України та вірно кваліфіковані його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладене на ОСОБА_1 стягнення є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,
Постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 01 вересня 2025 стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Уроди О.В. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Лариса Кулеша