06 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/12937/25
Провадження № 22-ц/820/2291/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
секретар: Шевчук Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2025 року (суддя Карплюк О.І.) за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2025 ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивував тим, що він є клієнтом АТ «Універсал Банк», має банківську карту, на яку отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
АТ «Універсал Банк» відніс його до категорії національного публічного діяча, оскільки він обіймав посаду судді Апеляційного суду Хмельницької області, з якої звільнився 12.12.2016. На момент його виходу у відставку був чинним Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №1702-VII. На підставі п. 25 ст. 1 вказаного Закону статус публічного діяча зберігається лише три роки з часу виходу у відставку.
Тому, з 12 грудня 2019 року такий статус позивачем втрачено.
Положеннями Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06 грудня 2019 року, який набрав чинності 28 квітня 2020 року, не встановлено кінцевого терміну перебування в статусі публічного діяча, на нього не поширюються, оскільки він відповідний статус втратив ще до набрання відповідним законом чинності, тобто до 28.04.2020.
Із урахування викладеного, позивач просив визнати неправомірними дії акціонерного товариства «Універсал Банк» щодо порушення права споживача банківських послуг в частині віднесення його до політично значущих осіб - національних публічних діячів відповідно до вимог ст. 1 п. 37 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №361-IX від 6 грудня 2019 року, який набрав чинності 28 квітня 2020 року, зобов'язавши акціонерне товариство «Універсал Банк» виключити позивача з числа політично значущих осіб - національних публічних діячів.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2025 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії АТ «Універсал Банк» щодо порушення права споживача банківських послуг в частині віднесення ОСОБА_1 до політично значущих осіб - національних публічних діячів відповідно до вимог ст. 1 п. 37 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №361-IX від 6 грудня 2019 року, який набрав чинності 28 квітня 2020 року, зобов'язавши АТ «Універсал Банк» виключити ОСОБА_1 з числа політично значущих осіб - національних публічних діячів.
Стягнуто з АТ «Універсал Банк» на користь держави судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до положень частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, позивач втратив статус національного публічного діяча 12 грудня 2019 року.
В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк» посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що застосування Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» полягає в тому, що норми Закону розповсюджуються на всіх осіб, які в будь-який час виконували визначні публічні функції та які зазначені в Законі, безвідносно до строків виконання такими особами визначних публічних функцій чи перебування їх на посаді до прийняття Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». А тому вважає, що позивач не втратив статус політично значущої особи у зв'язку із чим не підлягає виключенню із переліку політично значущих осіб.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
В судове засідання представник апелянта адвокат Попов В.О. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судова повістка доставлена до електронного кабінету 08.10.2025 року.
Від представника АТ «Універсал Банк» надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з тим, що він не може приймати участь у розгляді справи за станом здоров'я.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява №11681/85, рішення від 7 липня 1989 року, пункт 35) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Апеляційний суд виходить з того, що якщо сторони та/або їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду справи.
Відповідач АТ «Універсал Банк» бере участь у справі через свого представника адвоката Попова В.О.
08 жовтня 2025 року безпосередньо АТ «Універсал Банк» отримало судову повістку до електронного кабінету. Тобто відповідач повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи в апеляційному суді у порядку, передбаченому статтями 128, 130 ЦПК України.
Адвокат Попов В.О., звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи за станом здоров'я, належних доказів щодо причини неявки до суду, до заяви не було долучено.
Оскільки причина неявки представника відповідача колегією суддів визнана не поважною, відповідач реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу в даному судовому засіданні. При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що відкладення розгляду справи призведе до порушення строку розгляду апеляційної скарги, визначеного статтею 371 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судова повістка доставлена до електронного кабінету 08.10.2025 року.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи не ґрунтуються на нормах матеріального права.
Встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 08.12.2016 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Хмельницької області у зв'язку із поданням заяви про відставку.
Позивач є клієнтом АТ «Універсал Банк», має банківську карту.
АТ «Універсал Банк» ОСОБА_1 внесено до категорії національного публічного діяча у відповідності до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (у подальшому Закон про ПВК/ФТ) № 1702-VII, що визнано сторонами.
Відповідно до положень ст. 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до ст. 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
Суддя здійснює свої повноваження до ухвалення рішення про його звільнення.
За суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.
Згідно з п. 25 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» в редакції Закону №1702-VІІ від 14.10.2014, національні публічні діячі - фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років визначені публічні функції в Україні, зокрема, судді апеляційних судів.
Відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» в редакції Закону №361-ІХ від 06.12.2019, яка діє на момент спірних правовідносин, до національних публічних діячів віднесено фізичних особи, які виконують або виконували в Україні визначні публічні функції, зокрема, судді апеляційних судів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 виконував функції судді апеляційного суду та був звільнений у відставку 08.12.2016.
Враховуючи, що особи, які виконували функції судді апеляційного суду відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», є політично значущими особами, підстав невіднесення позивача до вказаних категорій осіб не має.
Посилання позивача на ту обставину, що вищевказаний Закон діє з 28.04.2020, коли він уже втратив цей статус, та не може мати щодо нього зворотної дії в часі, колегія суддів відхиляє, оскільки ОСОБА_1 виконував публічні функції судді апеляційного суду, тому згідно з вимогами чинного законодавства є політично значущою особою.
Таким чином, перебування особи на посаді судді апеляційного суду, незалежно від того, чи є це діючий суддя, чи-то суддя у відставці, дати його звільнення у відставку з посади судді, автоматично надає такій особі статусу національного публічного діяча.
З огляду на зазначене рішення суду першої інстанції постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до частини 5 статті 141 ЦПК України судовий збір сплачений апелянтом за подання апеляційної скарги в розмірі 2906,88 грн слід компенсувати за рахунок держави в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Компенсувати акціонерному товариству «Універсал Банк» за рахунок держави судовий збір в розмірі 2906,88 грн. за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 листопада 2025 року.
Судді: Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк