справа: 766/9810/25
провадження 33/819/205/25
Постанова
іменем України
05 листопада 2025 року місто Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі :
головуючий-суддя : Бездрабко В.О.,
секретар судового засідання : Олійник К.О.,
за участі захисника-адвоката: Василинюка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 24 вересня 2025 року, ухвалену під головуванням судді Валігурської Л.В., у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1
встановив:
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 24 вересня 2025 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 20 лютого 2025 року о 19:40 годині на трасі М-30, 305 км, керуючи транспортним засобом «ДАФ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого допустив зіткнення з напівпричепом «М-1000», який буксирував тягач «МАН», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що рухався попереду і здійснював поворот ліворуч. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. п. 2.3 «б», 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
Частково не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Василинюк В.В., подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 24 вересня 2025 року скасувати в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу означеного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована неповним встановленням судом першої інстанції усіх обставин справи та необ'єктивним дослідженням зібраних у справі доказів, що призвело до помилкового висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Зазначив, що суд безпідставно не взяв до уваги письмові заперечення адвоката Василинюка В.В. щодо неповноти складеного 20 лютого 2025 року адміністративного протоколу за статтею 124 КУпАП, не звернув уваги на технічні помилки та розбіжності, що містяться в протоколі огляду місця ДТП та схеми до нього, неповноту відібраних пояснень учасників ДТП.
Проаналізувавши складену працівниками поліції схему ДТП щодо місця розташування транспортних засобів в момент зіткнення, скаржник ставить під сумнів наведену в протоколі про адміністративне правопорушення інформацію про те, що тягач «МАН» з напівпричепом «М-1000» під керування водія ОСОБА_2 рухався в попутному напрямку з автомобілем «ДАФ». За твердженням скаржника водій автопоїзду ОСОБА_2 міг рухатися лише в зустрічному напрямку по відношенню до напрямку руху автомобіля «ДАФ» та здійснити поворот ліворуч з порушенням ПДР України, які перебувають у причинному зв'язку з наслідками ДТП. Крім того, в порушення п.26, 27 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001року №30, проїзд тягача «МАН» був здійснений без необхідного супроводу патрульним автомобілем або автомобілем прикриття.
Пославшись на викладені обставини, ОСОБА_1 заперечував порушення ним п. п. 2.3 «б», 12.1, 13.1 ПДР України та наявність вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею124 КУпАП.
В судовому засіданні захисник-адвокат Василинюк В.В. просив апеляційну скаргу задовольнити.
Заслухавши пояснення захисника Василинюка В.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали адміністративної справи у сукупності з доводами апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 частиною першою КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.
Згідно статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційним судом встановлено, що 17 червня 2025року відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №364269, згідно якого 20 лютого 2025 року о 19:40 годині, на 305км траси М-30, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ДАФ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції в результаті чого допустив зіткнення з напівпричепом «М-1000», який буксирував тягач «МАН», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що рухався попереду і здійснював поворот ліворуч.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.1, 12.1, 2.3 «б» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
Відповідно до статті 124 КУпАП об'єктивна сторона цього правопорушення характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктами 13.1, 12.1 та 2.3 «б» ПДР передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, які підтверджені зібраними у справі та перевіреними судом доказами.
Цей висновок суду підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, зокрема:
протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20 лютого 2025року та план-схемою місця ДТП, з зафіксованими пошкодженнями транспортних засобів, місцем події та розташуванням транспортних засобів після зіткнення, які підписані водіями без зауважень (а.с.17-21); письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 , який зазначив, що він керував автомобілем «МАН» на автодорозі «Стрий-Ізварине». В районі 305 км повороту на базу зменшив швидкість, включив аварійний покажчик повороту, щоб виконати зупинку, через декілька секунд відчув удар в задню частину причепу (а.с.22); письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 , який вказав, що керував вантажним тягачем «ДАФ» з напівпричепом по автодорозі М-30 сполученням «Стрий-Ізварине», рухався з м.Львів до м.Миколаїв, наближався до с. Летичів зі швидкістю 50 км/год, рухався в правій крайній смузі. Наближаючись до автостоянки, що розташована з правої сторони, побачив як справа від нього стоїть багато техніки, а саме тягач з напівпричепом, в якому багато коліс. Через зустрічне світло фар, він завчасно не побачив виступаючу частину напівпричепа, яка була на його смузі руху. Коли світло фар промайнуло, за 2-3 м попереду себе побачив вказану частину, яка виступала, після чого відбулося зіткнення. Зазначив, що на його думку, виступаюча частина напівпричепа, з якою відбулося зіткнення, не була забезпечена освітленням, через що він її не побачив із-за засліплення фарами зустрічного транспорту (а.с.24); копіями фотознімків щодо механічних пошкоджень транспортних засобів (а.с.27-30) та відеозаписом з місця ДТП (а.с.59), згідно яких напівпричеп «М-1000», який буксирував тягач «МАН», під час зіткнення транспортних засобів виступаючою конструкцією перебував на смузі руху автомобілю «ДАФ» під керуванням водія ОСОБА_1 , що створювало перешкоди в русі та вимагало від водія бути уважним, оцінити обстановку та дотримуватися ПДР, у тому числі вимог пункту 12.3 ПДР, за яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Аналіз зібраних у справі доказів, зокрема план-схема місця ДТП та графічне зображення транспортних засобів в момент зіткнення дає підстави вважати, що водій вантажного транспорту ОСОБА_1 намагався здійснити об'їзд перешкоди у виді напівпричепу «М-1000», зі зміщенням руху в ліву смугу з частковим виїздом на смугу зустрічного руху. Проте, виконання цього маневру не призвело до уникнення зіткнення транспортних засобів. У письмових поясненнях від 21 лютого 2025року ОСОБА_1 зазначив, що через зустрічне засліплення фарами своєчасно не побачив виступаючу частину напівпричепу «М-1000», що призвело до заподіяння пошкоджень транспортних засобів.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та порушенням п.13.1, 12.1 та 2.3 «б» Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції про те, що саме дії ОСОБА_1 в ситуації, яка мала місце 20 лютого 2025року стали передумовою для настання наслідків у вигляді зіткнення транспортних засобів, оскільки водій ОСОБА_2 почав виконання маневру ще до виконання маневру ОСОБА_1 , тоді як останній не був позбавлений можливості зупинити керований ним автомобіль для убезпечення свого подальшого руху.
Аргументи скаржника про те, що складені працівниками поліції протокол огляду місця ДТП та план-схема до нього не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, зокрема неправильно зображено розміри дорожнього покриття, дорожні знаки, відсутня інформація про напрямок руху тягача «МАН» тощо, апеляційний суд визнає неприйнятними, адже особа у разі наявності зауважень щодо складення документів або дій працівників поліції мала можливість оскаржити їх у визначений законом спосіб, однак відповідні дії не вчинила, а отже не довела обґрунтованість своїх тверджень, які суд першої інстанції правильно оцінив, як суб'єктивне ставлення сторони захисту до виниклої дорожньо-транспортної пригоди.
Твердження ОСОБА_1 про порушення водієм ОСОБА_2 пунктів 26, 27 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, адже інформація про необхідність супроводу чи супровід транспортного засобу «МАН» патрульним автомобілем або автомобілем прикриття в матеріалах справи відсутня.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції дотримано вимоги чинного законодавства, висновок суду про наявність вини у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП є законним та обґрунтованим, а відтак підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 294 КУпАП - за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 24 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Херсонського
апеляційного суду В.О. Бездрабко