Справа № 607/15511/25Головуючий у 1-й інстанції Дуда О.О.
Провадження № 33/817/501/25 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ст.124 КУпАП
06 листопада 2025 р. м.Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.,
за участі:
- особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ;
- захисника особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, адвоката Майки М.Б.;
- потерпілого ОСОБА_2 ;
- представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Шкільняка Б.М.,
розглянувши, в режимі відеоконференцзв'язку, матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Шкільняка Б.М. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2025 року,
Постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2025 року провадження у справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з наявністю обставин, передбачених п.1 ст.247 КУпАП, тобто відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 389529, 12 липня 2025 року о 16 год. 30 хв. у с. Підгороднє, вул. Бережанська, 51, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності, не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, внаслідок чого в задню ліву частину автомобіля в'їхав транспортний засіб «Mitsubishi», н.з. НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п.2.3 (б), 10.1, 10.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що порушення ОСОБА_1 пунктів 2.3 (б), 10.1, 10.4 ПДР України, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджується доказами у справі.
В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_2 адвокат Шкільняк Б.М. вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим та незаконним, у зв'язку з неповнотою та однобічністю проведеного судового розгляду, неналежним аргументуванням прийнятого рішення, яке ухвалено на припущеннях, з порушенням права Бляхарського на справедливий судовий розгляд.
Звертає увагу на те, що закриваючи провадження у справі щодо ОСОБА_1 , суд фактично обґрунтував своє рішення показаннями ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_3 (чоловіка ОСОБА_1 ) та ОСОБА_4 (друга сім'ї ОСОБА_5 ), які стверджували, що ОСОБА_1 не порушувала правил дорожнього руху і здійснювала поворот ліворуч з крайньої лівої смуги руху, завчасно переконавшись у відсутності інших автомобілів, яким вона могла створити небезпеку чи перешкоду для руху.
Апелянт стверджує, що такі показання є неправдивими і суперечать матеріалам справи та поясненням інших осіб. Зокрема, вказує на показання свідка ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_2 , які судом не взято до уваги.
На переконання сторони захисту, суд першої інстанції дав неправильну оцінку висновку експерта № 0717 від 25.08.2025 р. виходячи з тих мотивів, що надані експерту для дослідження вихідні дані не відповідають фактичним обставинам справи.
Вказує, що експертом під час виконання даного експертного дослідження застосовувалась спеціалізована Програма реконструкції механізму ДТП РС?Crash і саме внаслідок її застосування та детального дослідження усіх матеріалів справи, отримано моделювання розвитку ДТП та, як наслідок, зроблено висновок про порушення ПДР України ОСОБА_1 , які безпосередньо знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
Просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2025 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП у зв'язку в відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення.
Заслухавши потерпілого ОСОБА_2 та його представника адвоката Шкільняка Б.М., які підтримали подану апеляційну скаргу та, з наведених ній мотивів, просять її задовольнити і скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП; особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 та її захисника Майку М.Б., які рішення місцевого суду вважають законним та обґрунтованим і тому просять залишити його без змін та відмовити у задоволенні апеляційної скарги; розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, виходячи з положень ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Цих вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не дотримався.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з показань ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які засвідчили, що ОСОБА_1 не порушувала правил дорожнього руху і здійснювала поворот ліворуч з крайньої лівої смуги руху, завчасно переконавшись у відсутності інших автомобілів, яким вона могла створити небезпеку чи перешкоду для руху. При цьому, місцевий суд критично оцінив висновок експерта № 0717 від 25.08.2025 р. і визнав його неналежним доказом у справі, мотивуючи тим, що вихідні дані, надані експерту для дослідження, не відповідають фактичним обставинам справи.
Проте, аналіз наявних у справі доказів, що були предметом дослідження апеляційного суду, свідчить про передчасність та необґрунтованість висновку місцевого суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Пунктом 2.3 (б) Правил дорожнього руху України встановлено, що водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
Пункт 10.4 Правил дорожнього руху України зобов'язує водія перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Окрім того, вказаним положенням ПДР України визначено, що водій, який виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.
Аналізуючи наведені приписи ПДР України, порушення яких які інкриміновано водію ОСОБА_1 , в сукупності з дослідженими матеріалами про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності в діях ОСОБА_1 ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки такі спростовуються матеріалами справи. Натомість, винуватість останньої у вчиненні вказаного правопорушення, повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Виходячи із системного аналізу та змісту ст. 279, 280 КУпАП, якими регламентовано порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд розглядає таку справу в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 389529, який був предметом розгляду суду першої інстанції, 12 липня 2025 року о 16 год. 30 хв. у с. Підгороднє, вул. Бережанська, 51, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог пунктів 2.3 (б), 10.1, 10.4 ПДР України не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності, не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, внаслідок чого в задню ліву частину автомобіля в'їхав транспортний засіб «Mitsubishi», н.з. НОМЕР_3 .
Отже, суд в межах цього протоколу повинен встановити - чи допущено ОСОБА_1 порушення саме цих пунктів Правил дорожнього руху та чи знаходяться ці порушення у причинно-наслідковому зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.
На переконання апеляційного суду, наведені у вищевказаному протоколі обставини об'єктивно стверджуються іншими доказами по справі, що були предметом дослідження суду першої інстанції та апеляційного суду.
Зокрема, предметом дослідження суду першої інстанції були письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 , які підтримав як у сіді першої, так і апеляційної інстанції його представник адвокат Шкільняк Б.М., з яких слідує, що 12.07.2025 р. близько 16 год. 30 хв. на автодорозі М-30 в межах с. Підгороднє по вул. Бережанській, 51 він рухався транспортним засобом лівою смугою руху в напрямку с. Почапинці і перед ним з правої крайньої смуги несподівано повернув наліво автомобіль «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_1 , внаслідок він чого допустив зіткнення в ліву задню частину цього транспортного засобу.
Аналогічні свідчення потерпілий ОСОБА_7 надав у суді апеляційної інстанції.
Такі свічення потерпілого ОСОБА_2 , які фактично узгоджуються із змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 389529, об'єктивно стверджуються показаннями свідка ОСОБА_6 , відомості про якого зазначені у вказаному адмінпротоколі та який був допитаний судом апеляційної інстанції. З показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що 12.07.2025 р. близько 16 год. 30 хв. він рухався автомобілем в межах с. Підгороднє по вул. Бережанській в крайній правій смузі. Під час руху він бачив, як з правої крайньої смуги автомобіль «Mercedes» почав виконувати лівий поворот і в цей час автомобіль «Mitsubishi», який рухався у лівій смузі, зіткнувся з автомобілем «Mercedes» на лівій смузі дороги.
У даному випадку апеляційний суд враховує показання свідка ОСОБА_6 , як стороннього спостерігача події, на противагу показанням свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які також допитувались апеляційним судом та надали пояснення такі ж як в суді першої інстанції.
Надаючи перевагу показанням свідка ОСОБА_6 , апеляційний суд враховує, що ОСОБА_3 є чоловіком ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 - знайомим сім'ї ОСОБА_5 , про що вони повідомили в судовому засіданні, і відомості про них як про очевидців події відсутні як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в інших матеріалах провадження, що викликає обґрунтований сумнів у відповідності їх свідчень обставинам справи. Натомість, свідок ОСОБА_6 є безпосереднім очевидцем події, який надавав свої пояснення працівникам поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та підтвердив їх у суді першої і апеляційної інстанції.
Також апеляційним судом досліджено висновок експерта № 0717, складений за результатами дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобілів «Mitsubishi Outlender», н.з. НОМЕР_2 та «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_1 , 25 серпня 2025 р., судовим експертом ОСОБА_8 (а.с.36-44)
За змістом вказаного експертного висновку, в даній дорожній обстановці у водія автомобіля «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не було перешкод технічного характеру для виконання вимог п.п.10.1, 10.4 ПДР, а отже в її діях вбачаються невідповідності вказаним вимогам і ці невідповідності дій водія автомобіля «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вимогам п.п.10.1, 10.4 ПДР знаходились в причинному зв'язку з виникненням ДТП, з мотивів наведених в дослідницькій частині.
Також, враховуючи отримані результати дослідження механізму ДТП за фактичними даними, експерт дійшов висновку, що пояснення водія автомобіля «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 про те, що керований нею автомобіль рухався лівою смугою і почав маневр ліворуч з цієї смуги, є технічно неспроможним.
Допитаний судом апеляційної інстанції судовий експерт ОСОБА_8 , який попереджений судом про кримінальну відповідальність за надання завідома неправдивого висновку, в судовому засіданні підтвердив результати проведеного ним експертного дослідження, детально розповів методологію проведеного дослідження та засвідчив, що виходячи з розташування зафіксованого місця зіткнення транспортних засобів у лівій смузі руху та кута взаємного розташування поздовжніх осей транспортних засобів, можливість потрапляння автомобіля «Mercedes» в таке положення, при якому його поздовжня вісь займає діагональне розташування відносно осі дороги в міці зіткнення, забезпечується лише у випадку початку маневру автомобіля «Mercedes» ліворуч з правої смуги.
При цьому, експерт пояснив, що місце зіткнення транспортних засобів, яке зазначено на масштабній схемі реконструкції механізму ДТП, відображене у експертному висновку відповідно до слідової інформації, зафіксованої на фотознімках, зроблених безпосередньо після ДТП, що долучені до матеріалів справи і були надані в його розпорядження.
При цьому, суд звертає увагу, що складена працівниками поліції схема ДТП не є масштабована, а зафіксоване на ній місце зіткнення зазначено приблизно і без достатньої чіткої прив'язки до елементів дороги. (а.с.5)
У висновку експерта зазначено, що місце зіткнення автомобілів зафіксоване навпроти заїзду на прилеглу територію в лівій смузі по напрямку руху автомобілів «Mitsubishi» та «Mercedes» на її лівій частині (розмір нерозбірливо), що фактично узгоджується як з протоколом про адміністративне правопорушення, так і з показаннями учасників дорожньо-транспортної пригоди. (а.с.39)
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає суттєвої розбіжності у позначенні місця зіткнення на схемі ДТП та схемі реконструкції механізму ДТП, яке відображене у висновку експерта, про що вказував суд першої інстанції.
Що стосується траєкторії руху та куту повороту коліс автомобіля «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_1 , експерт зазначив, що ці відомості встановлені, виходячи з розташування транспортних засобів, а також шляхом комп'ютерного моделювання, виходячи із слідової інформації, відображеної на фотоматеріалах з місця ДТП.
Апеляційний суд звертає увагу, що суд першої інстанції, маючи сумніви щодо методики проведення та результатів проведеної експертизи, мав можливість їх усунути шляхом допиту експерта, проте не скористався цим, а натомість надав висновкам експерта оцінку технічного характеру, яка потребу спеціальних знань.
Зважаючи на показання судового експерта безпосередньо в суді апеляційної інстанції, який судом першої інстанції не допитувався, з урахуванням інших доказів по справі, висновок місцевого суду про неналежність як доказу висновку експерта № 0717 від 25 серпня 2025 р. є передчасним та непереконливим.
Виходячи з обставин, за яких відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з урахуванням досліджених судом доказів, апеляційний суд приходить до переконання, що водій ОСОБА_1 , допустила порушення інкримінованих їй вимог Правил дорожнього руху України водій, регламентованих пунктами 2.3 б, 10.1 та 10.4, оскільки керуючи транспортним засобом, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не реагувала на її зміну, при зміні напрямку руху, не впевнилася в безпечності, не врахувала дорожньої обстановки, не зайняла відповідне крайнє положення на проїзній частині, наслідком чого стало зіткнення з іншим транспортним засобом.
Наведені вище обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, який в порушення вимог ст.251, 252 КУпАП поверхнево оцінив докази по справі, внаслідок чого дійшов хибного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення.
Зважаючи на викладене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
За таких обставин, вважаю, що постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 , необхідно скасувати та, в порядку ч.8 ст.294 КУпАП прийняти нову постанову, якою визнати її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за дане правопорушення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня його вчинення.
Згідно ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
В даному випадку адміністративне правопорушення вчинено 12 липня 2025 року, тобто - поза межами строку, в який може бути накладено адміністративне стягнення згідно ст.38 КУпАП.
З урахуванням наведеного, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП необхідно закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, визначених ст.38 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись. ст.ст.38, 247, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Шкільняка Б.М. - задовольнити частково.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2025 року, якою провадження у справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, - скасувати.
ОСОБА_1 визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 цього кодексу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя