Справа №585/1817/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/231/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання
Іменем України
15 жовтня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 585/1817/23 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03.11.2023 щодо відмови в задоволенні клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_7
засудженого - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
установила:
У поданій апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_10 просить переглянути ухвалу суду та зарахувати йому на підставі ч. 5 ст. 72 КК в строк відбування покарання час попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 28.02.2017 до 28.02.2021, оскільки перебуває під вартою більше 6 років і має право на застосування до нього ч. 5 ст. 72 КК та прагне стати на захист України.
02.05.2023 до Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування йому в строк відбування покарання часу попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі згідно ч. 5 ст. 72 КК (в ред. ЗУ № 838-VIII від 26.11.2015) з 28.02.2017 до 26.02.2021 включно.
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03.11.2023 у задоволенні вказаного клопотання засудженому було відмовлено. Своє рішення суд першої інстанції умотивував тим, що ОСОБА_8 засуджений до покарання у виді позбавлення волі за злочини, які вчинив у період квітень-травень 2021 року, тому він не підпадає під дію ч. 5 ст. 72 КК (в ред. ЗУ № 838-VIII від 26.11.2015).
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити клопотання засудженого, доводи прокурора ОСОБА_7 про залишення судового рішення без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга засудженого задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та інших законів України (ст. 1 КПК), а завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
Належна правова процедура - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права; застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено; зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КК та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 1, 4, 6 ст. 3 КК).
Відповідно ч. 5 ст. 72 КК (в ред. ЗУ № 838-VIII від 26.11.2015), зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається строк, зокрема п. «ґ»: перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
ОСОБА_8 засуджений вироком Київського районного суду м. Харкова від 27.10.2021 за ч. 2 ст. 307 КК до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Строк відбування покарання ОСОБА_8 визначено обчислювати з 01.07.2021, тобто з дня його фактичного затримання.
Згідно розпорядження про виконання судового рішення, що набрало законної сили, вирок Київського районного суду м. Харкова від 27.10.2021 набрав законної сили 29.11.2021 і був звернутий до виконання у встановлений КПК спосіб.
Крім того, в Полтавському районному суді Полтавської області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017220290000037 від 28.02.2017 про обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 187 КК, за яким ОСОБА_8 28.02.2017 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому 26.02.2021 був змінений на домашній арешт. Вирок у даному кримінальному провадженню станом на час розгляду клопотання не ухвалений, тому питання про зарахування ОСОБА_8 строку попереднього ув'язнення у строк покарання згідно ч. 5 ст. 72 КК у цьому кримінальному провадженні буде вирішуватись судом першої інстанції під час ухвалення вироку.
Відповідно ч. 5 ст. 72 КК (в ред. ЗУ № 838-VIII від 26.11.2015, чинній до 20.06.2017 року), яка може бути застосована при вирішенні даного клопотання, на підставі правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 в справі № 663/537/17, провадження № 13-31 кс18, згідно якого якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі. Тобто, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відмовляючи у задоволенні клопотання засудженому, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування ОСОБА_8 часу його перебування в слідчому ізоляторі на підставі ч. 5 ст. 72 КК (в ред. ЗУ № 838-VIII від 26.11.2015), оскільки ОСОБА_8 засуджений за злочини вчинені у період квітень-травень 2021 року, був затриманий 01.07.2021, тобто вже після втрати чинності Закону України № 838-VIII від 26.11.2015, а згідно ч. 1-2 ст. 4 КК закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування; кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Таким чином, оскаржене судове рішення є законним, обґрунтованим та умотивованим, внаслідок чого ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України,
постановила:
Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03.11.2023 відносно ОСОБА_12 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4