Номер провадження: 33/813/2148/25
Номер справи місцевого суду: 513/248/25
Головуючий у 1-й інстанції Миргород В. С.
Доповідач Лозко Ю. П.
10.11.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,
вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги захисниці Кожокар Тетяни Яківни, яка діє в інтересах ОСОБА_1
на постанову судді Саратського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2025 року
у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
встановив:
Постановою судді Саратського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Вирішено питання щодо судового збору.
27 жовтня 2025 року захисниця Кожокар Т.Я., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою в якій порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що в судовому засідання 13 жовтня 2025 року було проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, копію повного тексту через підсистему «Електронний суд» захисниця отримала 18 жовтня 2025 року, у паперовому вигляді - 20 жовтня 2025 року.
Апеляційний суд перевіривши матеріали справи вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної вище постанови суду, задоволенню не підлягає, а подану апеляційну скаргу, потрібно повернути особі, що її подала, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.
Отже законодавець визначив процесуальний механізм, яким обумовив перебіг строку на апеляційне оскарження постанови судді саме з моменту її постановлення, а не з моменту отримання копії судового рішення, особою щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, чи, зокрема її захисником.
Відповідно до наведеної вище норми, апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Законом передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Така позиція законодавця обґрунтована тим, щоб стимулювати особу сумлінно та своєчасно реалізовувати процесуальні права та належним чином виконувати обов'язки, покладені на неї законом.
При вирішенні питання про можливість поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження.
Поважними причинами потрібно вважати лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Обов'язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на апелянта.
Так, оскаржувана постанова прийнята Саратським районним судом Одеської області 13 жовтня 2025 року, тому строк на апеляційне оскарження цієї постанови суду закінчився 23 жовтня 2025 року.
Як убачається з матеріалів справи, захисниця Кожокар Т.Я., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , приймала участь в судовому засіданні 13 жовтня 2025 року (день прийняття оскаржуваної постанови) (а.с. 44), тобто захисниця була обізнана з результатами розгляду справи.
За твердженнями захисниці копію повного тексту оскаржуваної постанови суду вона отримала у електронному вигляді до електронного кабінету 18 жовтня 2025 року.
Копію оскаржуваного судового рішення захисниця Кожокар Т.Я. отримала у паперовому вигляді 20 жовтня 2025 року (а.с. 49).
Отже, у межах строку на апеляційне оскарження, щонайменше з 18 жовтня 2025 року, копія повного тексту оскаржуваної постанови була у розпорядженні сторони захисту.
Вказане свідчить про наявність сукупності передумов, які вочевидь не створювали перешкод для подання апеляційної скарги на вказану вище постанову суду в межах встановленого законом строку.
Разом з цим, з апеляційною скаргою захисниця звернуася до суду лише 27 жовтня 2025 року, тобто з пропуском, встановленого статтею 294 КУпАП, строку на апеляційне оскарження.
У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ЄСПЛ зауважує, що сторона, яка задіяна під час судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (рішення ЄСПЛ від 21 листопада 1995 рокуу справі "Чірікоста і Віола проти Італії" ("Ciricosta and Viola v. Italy", заява N 19753/92)).
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Сабадаш проти України поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності.
Посилання захисниці на те, що вона отримав копію оскаржуваної постанови суду лише 18 та 20 жовтня 2025 року, як підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд відхиляє, оскільки перебіг строку на апеляційне оскарження постанови судді розпочинається саме з моменту її постановлення, а не з моменту отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення.
Іншими доводами апеляційна скарга в частині поновлення строку на апеляційне оскарження не обґрунтована.
З огляду на викладене вище, апеляційним судом не встановлено підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Саратського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2025 року, а тому у задоволенні клопотання захисниці про поновлення строку на апеляційне оскарження потрібно відмовити та відповідно до вимог
ст. 294 КУпАП апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП
постановив:
Відмовити захисниці Кожокар Тетяни Яківни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Саратського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисниці Кожокар Тетяни Яківни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.П. Лозко