Номер провадження: 33/813/1819/25
Номер справи місцевого суду: 509/4255/25
Головуючий у першій інстанції Кочко В. К.
Доповідач Драгомерецький М. М.
20.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати з розгляду цивільних справ Драгомерецького М.М.,
при секретарі: Узун Н.Д.,
за участю: ОСОБА_1 та його адвоката Румянцева О.Г.,
потерпілого ОСОБА_2 ,
переглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Румянцев Олександр Геннадійович на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 серпня 2025 року по справі про притягнення скаргу ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №406091 від 29.07.2025, ОСОБА_1 29 липня 2025 року о 10:40 год по вул. Чорноморська 1 у с-щі Великодолинське, відкрив задні двері транспортного засобу Mercedes, д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований на узбіччі дороги, не переконавшись у безпеці для інших учасників дорожнього руху, що призвело до зіткнення з автобусом Богдан, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у бік с-ща Овідіополь. Завдано матеріальні збитки. Такими діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 15.13 Правил дорожнього руху України (-далі ПДР), за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Стягнуто судовий збір 605,60 гривень.
Не погодившись із вищевказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Румянцев О.Г. звернувся до суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 серпня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Заслухавши ОСОБА_1 та його адвоката Румянцева О.Г., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задольнити, а також потерпілого ОСОБА_2 , який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладаючи відповідне адміністративне стягнення, суд першої інстанції згідно вимог ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясував всі фактичні обставин, що мають істотне значення для її розгляду, ухваливши законне та обґрунтоване рішення.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
При цьому, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 252 КУпАП).
Апеляційним судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
1)протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №406091 від 29.07.2025, який в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а тому є належним та допустимим доказом, й приймається судом до уваги (а.с. 2);
2)схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.07.2025 (а.с. 4);
3)письмовими поясненнями ОСОБА_2 , в яких він пояснив, що 29 липня 2025 року приблизно о 10:55 керував автобусом «Богдан» днз НОМЕР_2 зі сторони м. Одеси в бік м. Чорноморська. За 20 метрів до світлофору зупинився висадити пасажирів біля ринку. Почав рух, в правій смузі руху знаходились автомобілі, які здійснювали маневр повороту праворуч, а ОСОБА_2 потрібно було прямо, тому увімкнув показник повороту ліворуч, потім перестроївся в ліву смугу руху та відчув удар в праву передню частину свого багажника в результаті чого виникло ДТП. Під час ДТП знаходився з пасажирами (а.с. 5);
письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що 29 липня 2025 року о 10:30 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito» та зупинився для вивантаження товару біля магазину «Овідій» за адресою смт. Великодолинське вул. Чорноморська №1, відкрив кришку багажника в авто та почав вивантажувати коробки та близько двох хвилин почув та побачив як автобус Богдан А202.10 днз НОМЕР_2 в'їхав передньою частиною в кришку багажника автомобіля «Mercedes-Benz Vito» (а.с. 6);
4)відеозаписом, на якому зафіксований момент ДТП (диск а.с. 8).
Таким чином, оцінюючи вищезазначені докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме в тому, що він відкрив задні двері транспортного засобу Mercedes, д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований на узбіччі дороги, не переконавшись у безпеці для інших учасників дорожнього руху, що призвело до зіткнення з автобусом Богдан, д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки такий висновок ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що саме порушення водієм Богдан, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 п. 13.1 ПДР знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди в даному випадку.
Щодо даних тверджень апеляційний суд зазначає наступне.
Як було вже зазначено, відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Пунктами 1.3 - 1.5 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п. 2.3 б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п. 15.13 ПДР, який зазначений працівником поліції в протоколі, забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими та виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці та створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Румянцева О.Г. про те, що водій транспортного засобу Богдан, д.н.з. НОМЕР_2 , міг здійснити об'їзд транспортного засобу Mercedes, д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований (перешкода) при дотриманні безпечного бокового інтервалу, жодним чином не спростовують доведеності факту порушення ОСОБА_1 вимог п. 15.13 ПДР. Оскільки суд розглядає справи про адміністративні правопорушення лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення та лише щодо особи, відносно якої він складений.
Навіть при умові, що водієм ОСОБА_2 не були дотримані положення ПДР, це не виключає факт наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог п. 15.13 ПДР.
Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 відкрив задні двері транспортного засобу Mercedes, д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований на узбіччі дороги, при цьому не переконався у безпеці для інших учасників дорожнього руху, що створило перешкоду для смуги руху по якій рухався автобус Богдан, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який мав право розраховувати, що всі учасники дорожнього руху виконують ПДР.
Апеляційним судом також був досліджений наданий ОСОБА_1 висновок експерта №4065-34-25 автотехнічного дослідження обставин наїзду автобуса Богдан А-202.10 на двері автомобіля Mercedes-Benz Vito 109CDI від 22.09.2025, згідно якого: «- дії водія ОСОБА_3 регламентувались вимогами п. 2.3 б і 13.1 ПДР, згідно з якими для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно регулювати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечного інтервалу;
- виконанням вимог пунктів 2.3 б і 13.1 ПДР, рухаючись з безпечним бічним інтервалом до автомобіля Mercedes-Benz Vito 109CDI, водій автобуса ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти наїзду на задні двері автомобіля Mercedes, що стояв у краю проїзної частини;
- дії водія автобуса ОСОБА_3 , які не відповідали вимогам пункту 13.1 ПДР з технічної точки зору, перебувають у причинному зв'язку з ДТП;
- дії водія автомобіля Mercedes-Benz Vito 109CDI в умовах події носили пасивний характер і їх регламентація у відповідності із вимогами пункту 15.13 ПДР у частині забезпечення безпеки руху при відкритті дверей транспортного засобу носить формальний характер, тому дослідження технічної можливості запобігти ДТП водієм автомобіля Mercedes-Benz Vito 109CDI, з технічної точки зору, безпредметно;
- невідповідностей дій водія автомобіля Mercedes-Benz Vito 109CDI вимогам ПДР, які б перебували в причинному зв'язку із ДПП з технічної точки зору, не має».
Незважаючи на те, що дії водія Mercedes-Benz Vito 109CDI ОСОБА_1 у висновку експерта №4065-34-25 від 22.09.2025 описані як пасивні, апеляційний суд вважає, що останній все ж таки порушив вимоги пункту 15.13 ПДР. ОСОБА_1 зобов'язаний був забезпечити безпеку руху при відкритті дверей свого транспортного засобу, щоб уникнути аварійної ситуації. Тому, навіть якщо регламентація дій водія у цій ситуації носить формальний характер, факт порушення ПДР є очевидним, та доведеним матеріалами справи.
Висновок експерта №4065-34-25 автотехнічного дослідження обставин наїзду автобуса ОСОБА_3 на двері автомобіля Mercedes-Benz Vito 109CDI від 22.09.2025, факту порушення ОСОБА_1 п. 15.13 ПДР не спростовує.
Таким чином, не зважаючи на те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за порушення ним вимог ПДР України.
Зазначений висновок суду також відповідає завданням КУпАП, яким є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Румянцев Олександр Геннадійович залишити без задоволення.
Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький