Номер провадження: 11-сс/813/1843/25
Справа № 494/1976/25 1-кс/494/433/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
03.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» на ухвалу слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 02.09.2025 про накладення арешту на майно у к/п № 12025162260000489 від 28.08.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскарженою ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання слідчого СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_7 та накладений арешт на майно, що тимчасово вилучене в ході огляду місця події-ділянки місцевості, що розташована за адресою: вул. Степова, 1, с. Роздол, Березівський р-н, Одеська обл. (за координатами 47.2247901, 30.9028150), а саме:
- транспортний засіб (навантажувач) Manitou червоного кольору з написом на лівій дверці «MLT-X841-145 PS+ без реєстраційного номерного знака», без позбавлення права користування таким законним володільцем;
- транспортний засіб - вантажний самоскид марки КАМАЗ зеленого кольору з державним реєстраційним номером « НОМЕР_1 », який згідно з інформацією з ІПНП на праві власності належить ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , без позбавлення права користування таким законним володільцем;
- 10 бетонних блоків прямокутної форми, які завантажені у вантажний автомобіль марки КАМАЗ зеленого кольору з реєстр. номером « НОМЕР_1 ».
Мотивуючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя виходив з того, що майно, на яке слідчий просив накласти арешт відповідає вимогам речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, оскільки без застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не можливо виконати завдання кримінального провадження. При цьому, слідчий суддя зазначив, що накладення арешту на вказане майно з позбавленням права користування таким, буде неспіврозмірним заходом обмеження права власника та не відповідатиме завданню кримінального провадження, а тому частково задовольнив клопотання слідчого.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 частково не погодився із оскаржуваною ухвалою, посилаючись на те, що транспортний засіб (навантажувач) Manitou червоного кольору з написом на лівій дверці «MLT-X841-145 PS+ без реєстраційного номерного знака» належить на праві власності ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ», користувачем якого відповідно до договору лізингу є ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД», даних про яку в порушення вимог ст. 171 КПК України не зазначено в клопотанні слідчого. Представник зазначив, що клопотання слідчого не містить належного обґрунтування щодо відповідності вказаного транспортного засобу ознакам речового доказу, при тому, що за результатами огляду вказаного майна будь-яких слідів злочину на ньому не виявлено, відомості щодо того, що вказаний т/з може бути підданий спеціальній конфіскації чи звернутий в рахунок відшкодування заподіяних збитків не зазначались.
Одночасно, представник зауважив, що ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» надає транспортні послуги великовантажними т/з та декількома т/з (навантажувач) Manitou червоного кольору з написом на лівій дверці «MLT-X841-145 PS+, яких на теперішній час є дві одиниці із різними він кодами та різними роками випуску, однак відсутні відомості на який саме т/з із них був накладений арешт.
За таких обставин представник ОСОБА_6 просить скасувати вказану ухвалу в частині накладення арешту на транспортний засіб (навантажувач) Manitou червоного кольору з написом на лівій дверці «MLT-X841-145 PS+ без реєстраційного номерного знака» та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання слідчого в частині вказаного транспортного засобу.
Учасники провадження в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, при цьому прокурор ОСОБА_9 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та зазначив, що арешт накладено на т/з законно, оскільки вони є знаряддям вчинення замаху на крадіжку та виявлені безпосередньо на місці події, а на теперішній час передані на зберігання особі, в якої їх було вилучено.
При цьому представник ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» в судові засідання апеляційного суду, які призначалися тричі, жодного разу не з'являвся, на попереднє судове засідання подав клопотання про відкладення судового розгляду, однак в подальшому на останнє судове засідання не з'явився.
Враховуючи неявку учасників провадження в судове засідання апеляційного суду, колегія суддів, на підставі вимог ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд здійснити за їх відсутності та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів доходить наступних висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частина 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На переконання апеляційного суду слідчий суддя дотримався вказаних приписів кримінального процесуального законодавства з огляду на такі обставини.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 цієї статті у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За приписами ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до клопотання слідчого СВ Березівського РВП ГУНП в Одеськійобл. здійснюється досудове розслідування к/п №12025162260000489 від 28.08.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України за фактом замаху невстановленими особами на автомобілі з маніпулятором на крадіжку бетонних плит, що належні Березівській птахофабриці, які свій намір до кінця довести не змогли з причин незалежних від їх волі.
28.08.2025 був проведений огляд місцевості земельної ділянки, що розташована за адресою: вул. Степова, 1, с. Роздол, Березівський р-н, Одеська обл. (за координатами 47.2247901, 30.9028150) (територія занедбаної птахофабрики), зафіксована обстановка на місці події, виявлено та вилучено: т/з (навантажувач) Manitou червоного кольору з написом на лівій дверці «MLT-X841-145 PS+ без реєстраційного номерного знака»; т/з- вантажний самоскид марки КАМАЗ зеленого кольору з д.н.з.« НОМЕР_1 »; 10 бетонних блоків прямокутної форми, які завантажені у вантажний автомобіль марки КАМАЗ зеленого кольору з д.н.з. « НОМЕР_1 ».
За приписами ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи вище наведене, на переконання апеляційного суду, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що вилучені в ході огляду земельної ділянки предмети прямо стосуються предмету доказування у цьому к/п, оскільки в ході досудового розслідування встановлено, що саме за допомогою т/з (навантажувача) Manitou червоного кольору з написом на лівій дверці «MLT-Х841-145 PS+ без реєстраційного номерного знака здійснювалось навантаження 10-ти бетонних блоків на транспортний засіб-вантажний самоскид марки КАМАЗ зеленого кольору з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , що свідчить про те, що зазначені т/з є безпосереднім знаряддям злочину та могли зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення.
Отже, вище вказане спростовує доводи апелянта. При цьому, апеляційний суд зауважує, що розгляд клопотання слідчого відбувався за участі керівника ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» ОСОБА_10 та за результатами розгляду клопотання слідчий суддя наклав арешт на т/з (навантажувач) Manitou червоного кольору з написом на лівій дверці «MLT-Х841-145 PS+ без реєстраційного номерного знака без позбавлення права користування законним володільцем. При цьому, вказаний т/з був переданий на відповідальне зберігання особі, в якої його було вилучено, що не оспорювалось в процесі розгляду провадження в апеляційному суді. Тобто законний володілець має безперешкодний доступ до вказаного т/з, в тому числі може користуватися ним за власними потребами.
Вказані апелянтом недоліки клопотання не є підставою для скасування законної та обґрунтованої ухвали слідчого судді, більш того керівник ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» була присутня в с/з та висловила свою думку щодо поданого слідчим клопотання.
За таких обставин, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Приписами п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Отже, апеляційний суд вважає, що на теперішній час відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги представника власника майна ОСОБА_6 та скасування обґрунтованої ухвали слідчого судді про арешт майна.
Керуючись ст.ст. 24, 177, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532, 615 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , в інтересах ТОВ «ЮГ-ТРАНСПОРТ ЛТД» залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 02.09.2025, якою частково задоволено клопотання слідчого СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_7 та накладено арешт на майно перелічене в мотивувальній частині ухвали, вилучене в ході огляду місця події-ділянки місцевості, що розташована за адресою: вул. Степова, 1, с. Роздол, Березівський р-н, Одеська обл. (за координатами 47.2247901, 30.9028150) у к/п № 12025162260000489 від 28.08.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4