Номер провадження: 11-сс/813/1794/25
Справа № 947/28082/25 1-кс/947/11616/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
15.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6
представника володільця майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою представника володільця майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.08.2025 року про арешт майна в кримінальному провадженні №12025160000000757 від 02.07.2025 року,
встановив:
оскарженою ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12025160000000757 від 02.07.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.1 ст.366, ч.3 ст.368, ч.2 ст.369-2 КК України, та накладено арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене 30.07.2025 року в ході проведеного обшуку транспортного засобу «VOLKSWAGEN TOUAREG», в кузові сірого кольору, VIN-код « НОМЕР_1 », державний номерний знак « НОМЕР_2 », що перебував в користуванні ОСОБА_7 , а саме на:
1)грошові кошти в сумі 2600 євро (52 купюри банкноти номіналом по 50 та одна банкнота номіналом 100 доларів США;
2)довідку № 885635 на ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
3)банківську картку «Ощадбанк» НОМЕР_3 ;
4)банківську картку «Монобанк» НОМЕР_4 ;
5)канцелярський файл з медичними документами та медичним висновком ЛКК № 418, на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 6 арк.;
6)картонну папку з медичною документацією військово-обліковими документами №120320200640795700002 та копією документів, що посвідчують особу на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 27 арк., та 1 рентген знімок;
7)канцелярський файл з копією тимчасового посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_5 та копією інших документів ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
8)канцелярський файл з копією документів на ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на 6 арк.;
9)канцелярський файл з копією документів та медичною документацією на ім'я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на 11 арк.;
10)канцелярський файл з медичним висновком ЛКК №844 та медичною документацією на ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на 8 арк.;
11)канцелярський файл з військовим квитком серія НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , довідка ВЛК 219/5466 та медичною документацією на ім'я ОСОБА_16 , 1987 р.н. на 9 арк.;
12)канцелярський файл з копіями медичної документації на імя ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 на 11 арк.;
13)мобільний телефон iPhone 12 Pro Max imei НОМЕР_7 , imei 2: НОМЕР_8 сім-карта НОМЕР_9 ;
14)мобільний телефон OPO ReNo7 imei: НОМЕР_10 , imei2: НОМЕР_11 , з сім-картою НОМЕР_12 ;
15)мобільний телефон iPhone SE 2, imei: НОМЕР_13 , imei2: НОМЕР_14 , з сім-картою НОМЕР_15 ;
16)мобільний телефон Моторола imei: НОМЕР_16 , з сім-картою НОМЕР_17 .
В іншій частині клопотання слідчим суддею відмовлено.
Окрім цього, ухвалою слідчого судді, майно, яке було тимчасово вилучене 30.07.2025 року в ході проведеного обшуку транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN TOUAREG», в кузові сірого кольору, VIN-код « НОМЕР_1 », державний номерний знак « НОМЕР_2 », що перебував в користуванні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
1)посвідчення волонтера ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2)посвідчення НОМЕР_18 на ОСОБА_7 , 1986 р.н. - на підставі п.2 ч.1 ст.169 КПК України, визначено повернути особі, у якої воно було вилучено.
Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя послався на наявність правових підстав для застосування арешту частини майна, яке було вилучене в автомобілі, який перебував у користуванні ОСОБА_7 , з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя зазначив, як вбачається з рапорту начальника Представництва внутрішньої безпеки в Одеській області (з дислокацією у м. Одеса) Головного управління внутрішньої безпеки СБУ, що до корупційної схеми ухилення від мобілізації в особливий період, шляхом виготовлення фіктивних медичних документів, повісток та інших довідок військовозобов'язаним, у тому числі, може бути причетний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, слідчий суддя, враховуючи специфіку кримінальних правопорушень, які є предметом досудового розслідування, а також те, що наразі органом досудового розслідування здійснюються процесуальні заходи щодо встановлення осіб, які можуть бути причетні до корупційної схеми ухилення від мобілізації в особливий період, шляхом виготовлення фіктивних медичних документів, повісток та інших довідок військовозобов'язаним, метою якою було отримання неправомірної вигоди, вважав, що грошові кошти, вилучені у автомобілі ОСОБА_7 , можуть мати кримінально-протиправне походження. При цьому, слідчий суддя критично оцінив доводи представника щодо законності походження вилучених грошових коштів.
Крім того, слідчий суддя дійшов висновку, що банківські картки можуть містити інформацію про рух грошових коштів, які також могли бути отримані внаслідок кримінально-протиправної діяльності за обставинами даного кримінального провадження, а тому підлягають детальному дослідженню органом досудового розслідування.
Також слідчий суддя вважав, що вилучена довідка на ім'я ОСОБА_7 є об'єктом дослідження в рамках даного кримінального провадження, оскільки досудове розслідування у тому числі зводиться до здійснення процесуальних заходів щодо встановлення службових підробок документів.
Аналогічного висновку слідчий суддя дійшов й щодо вилучених документів, у тому числі й військово-облікових та медичних документів, які можуть містити інформацію щодо обставин даного кримінального провадження. Слідчий суддя також врахував, що таке майно було вилучено у транспортному засобі, яким користується ОСОБА_7 , а за наявних у слідчого судді матеріалів відсутні відомості, що останній є співробітником закладу охорони здоров'я та/або органу військового управління, а тому наразі необхідним є встановлення обставин набуття/зберігання зазначених документів у транспортному засобі, який перебував у користуванні ОСОБА_7 , а також детального дослідження змісту таких документів та проведення відповідного експертного дослідження.
Слідчий суддя також дійшов висновку, що вилучені мобільні телефони можуть містити інформацію, яка може бути використана на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-караних дій, у тому числі й зв'язків власника таких речей з іншими, ймовірно причетними до вчинення кримінальних правопорушень, особами.
Крім того, відносно вилучених технічних пристроїв слідчий суддя дійшов висновку, що наразі існує необхідність в їх додатковому дослідженні, у тому числі на предмет видалених даних. Результати проведення такого дослідження можуть стати підставою для прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні, оскільки можуть підтвердити або спростувати робочу наразі версію сторони обвинувачення.
За таких обставин, слідчий судді дійшов висновку, що вилучене майно відповідає категорії речових доказів, що підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 30.07.2025 року, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження.
Одночасно, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не обґрунтовано належним чином зв'язок між кримінальними правопорушеннями, та вилученими під час обшуку посвідчення волонтера та посвідчення ДДА на ім'я ОСОБА_7 , тому не знайшов підстав для арешту вказаного майна.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник володільця майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги адвокат вказує, що слідчий суддя при постановленні оскарженої ухвали про накладення арешту на майно допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
В обґрунтування своїх вимог адвокат посилається на такі доводи:
-клопотання прокурора невмотивоване та необґрунтоване, не підтверджене жодним належним та допустимим доказом;
-арештоване майно не є речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки не містить слідів злочину або відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження;
-вилучені під час обшуку грошові кошти є законно набутими, оскільки отримані ОСОБА_7 в борг від громадянина ОСОБА_18 17.06.2025 року, що підтверджується відповідною розпискою, яка додавалась до заперечень на клопотання прокурора;
-накладення арешту на вказані грошові кошти призводить до нарахування відсотків за позику та утворює негативні наслідки для власника майна;
-жодні докази, що вказані грошові кошти набуті злочинним шляхом або внаслідок незаконної діяльності відсутні;
-банківські картки не могли бути використані для вчинення злочину, оскільки містить лише інформацію про її номер та особу, яка нею володіє. Вилучення банківських карток заблокувало можливість використання грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках. Докази, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках здобуті злочинним шляхом відсутні;
-документи, що були вилучені також не мають ніякого відношення до кримінального провадження, не були знаряддям злочину, не несуть на собі будь-якої інформації, що має значення для досудового розслідування;
-військово-обліковий документ на ім'я ОСОБА_7 необхідний його власнику для пред'явлення органам ТЦК;
-мобільні телефони, що були вилучені також не зберігають жодної інформації про обставини описуваного кримінального правопорушення. Вказана техніка була надана на огляд під час обшуку, однак ніякої інформації, що мала б значення для досудового розслідування встановлено не було, тобто вказана технічка вилучена безпідставно;
-мобільний телефон OPO ReNo7 imei: НОМЕР_10 , imei2: НОМЕР_11 , з сім-картою НОМЕР_12 належить дружині ОСОБА_7 - ОСОБА_19 ;
-мобільний телефон iPhone SE 2, imei: НОМЕР_13 , imei2: НОМЕР_14 , з сім-картою НОМЕР_15 та мобільний телефон Моторола imei: НОМЕР_16 , з сім-картою НОМЕР_17 належать ОСОБА_11 .
-клопотанням та долученими до нього документами не підтверджується причетність ОСОБА_7 та вилученого у нього майна до кримінального правопорушення;
-слідчий суддя безпідставно вказав, що майно відповідає речовим доказам у кримінальному провадженні;
-безпідставне накладення арешту на майно порушує права його власників.
Окрім цього, в апеляційній скарзі представник володільця майна просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки оскаржену ухвалу було проголошено без участі представника володільця майна, копію ухвали від 21.08.2025 року отримано 27.08.2025 року на електронну пошту, після чого подано апеляційну скаргу.
Іншими учасниками кримінального провадження ухвала слідчого судді оскаржена не була.
Заслухавши суддю-доповідача; вислухавши думку представника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Щодо клопотання адвоката про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 395 КПК, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Із матеріалів судового провадження та оскарженої ухвали вбачається, що клопотання про накладення арешту на майно розглядалось слідчим суддею 21.08.2025 року без участі власника майна та його представника ОСОБА_8 . Копію оскаржуваної ухвали направлено на електронну адресу адвоката ОСОБА_8 27.08.2025 року, а апеляційна скарга подана представником власника майна 01.09.2025 року.
Приймаючи до уваги встановлені апеляційним судом обставини, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання представника власника майна про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Положення ст. 2 КПК визначають завдання кримінального судочинства, а саме: захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Перевіряючи рішення слідчого судді та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, арешт майна - це один із заходів забезпечення кримінального провадження та є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями ч.ч. 1-3 ст. 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Разом з тим, ч.10 ст.170 КПК визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку зокрема на рухоме майно, щодо якого ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частиною другою ст.173 КПК встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Наведені норми процесуального закону узгоджуються з положеннями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Вказані положення також знайшли своє відображення в рішеннях Європейського Суду з прав людини (далі, ЄСПЛ), в тому числі в рішеннях «Бакланов проти Росії» (від 09 червня 2005 року) та «Фрізен проти Росії» (від 24 березня 2005 року), де ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що: «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Перевіривши матеріали судового провадження, колегією суддів встановлено, що під час розгляду клопотання слідчий суддя дотримався вимог вищевказаних положень КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею детально досліджені обставини кримінального провадження за яких, у органу досудового розслідування виникли підстави для накладення арешту на майно.
Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання вбачається, що наразі слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12025160000000757 від 02.07.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до матеріалів, які надійшли з Представництва внутрішньої безпеки в Одеській області (з дислокацією в м Одеса) 2 управління ГУ ВБ СБУ, з яких вбачається, що група осіб, організувала корупційну схему ухилення від мобілізації в особливий період, шляхом виготовлення фіктивних медичних документів, повісток та інших довідок військовозобов'язаним, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб уповноважених на виконання функцій держави за вплив на прийняття відповідних рішень, чим фактично перешкоджають законній діяльності ЗС України, тим самим сприяють зриву мобілізації та послаблення обороноздатності України.
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_20 , який під час однієї з зустрічей з особою, яку було залучено до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні, запропонував підшукувати осіб, яким він може допомогти з виготовленням фіктивних медичних документів за грошову винагороду в розмірі 4000 доларів США, що надавали б підстави отримання відстрочки від мобілізації в особливий період. За попередньою інформацією, отримані грошові кошти, ОСОБА_20 передає ОСОБА_21 , яка в свою чергу здійснює вплив на посадових осіб одного з ІНФОРМАЦІЯ_10 , щодо оформлення відстрочки військовозобов'язаним по отриманим фіктивним медичним документам.
Окрім того, під час проведення досудового розслідування було встановлено, що до вчинення вказаної злочинної діяльності причетний ОСОБА_22 - лікар-травматолог приватної лікарні ТОВ «Мед&Арт», код ЄДРПОУ 45287609, який за попередньою змовою з іншими лікарями, здійснює виготовлення фіктивних медичних документів та організовує проведення операцій з хірургічним втручанням, без будь-якої необхідності їх проведення. В подальшому вказані медичні документи, які містять завідомо неправдиві відомості, стають підставою оформлення відстрочки від призову військовозобов'язаним.
Отже, наразі в кримінальному провадженні встановлено групу осіб, яка займається вищезазначеною злочинною діяльністю, чим перешкоджають законній діяльності ЗС України, сприяючи зриву мобілізації та послаблення обороноздатності України.
Проведеними слідчими діями та негласними слідчими (розшуковими) діями встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень може бути причетний ОСОБА_7 , який має в користуванні транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN TOUAREG», в кузові сірого кольору, VIN- НОМЕР_19 », державний номерний знак « НОМЕР_2 ».
30.07.2025 року, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду
м. Одеса, проведено обшук транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN TOUAREG», в кузові сірого кольору, VIN-код « НОМЕР_1 », державний номерний знак « НОМЕР_2 », який перебуває в користуванні ОСОБА_7 , в ході якого виявлено та вилучено:
1.Грошові кошти в сумі 2600 євро (52 купюри банкноти номіналом по 50 та одна банкнота номіналом 100 доларів США;
2.Посвідчення волонтера ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
3.Посвідчення ДДА №258626 на ОСОБА_7 , 1986 р.н.;
4.Довідка № 885635 на ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
5.Банківська картка « Ощадбанк» НОМЕР_3 ;
6.Банківська картка «Монобанк» НОМЕР_4 ;
7.Канцелярський файл з мед. Документами тап медичним висновком ЛКК № 418, на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 6 арк.;
8.Картонна папка з медичною документацією військово-обліковими документами № 120320200640795700002 та копією документів що посвідчують особу на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 27 арк., та 1 рентген знімок;
9.Канцелярський файл з копією тимчасового посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_5 та копією інших документів ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
10.Канцелярський файл з копією документів на ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на 6 арк.;
11.Канцелярський файл з копією документів та медичною документацією на ім'я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на 11 арк.;
12.Канцелярський файл з медичним висновком ЛКК №844 та медичною документацією на ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на 8 арк.;
13.Канцелярський файл з військовим квитком серія НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , довідка ВЛК 219/5466 та медичною документацією на ім'я ОСОБА_16 , 1987 р.н. на 9 арк.;
14.Канцелярський файл з копіями медичної документації на імя ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 на 11 арк.;
15.Мобільний телефон iPhone 12 Pro Max imei НОМЕР_7 , imei 2: НОМЕР_8 сім-карта НОМЕР_9 ;
16.Мобільний телефон OPO ReNo7 imei: НОМЕР_10 , imei2: НОМЕР_11 , з сім-картою НОМЕР_12 ;
17.Мобільний телефон iPhone SE 2, imei: НОМЕР_13 , imei2: НОМЕР_14 , з сім-картою НОМЕР_15 ;
18.Мобільний телефон Моторола imei: НОМЕР_16 , з сім-картою НОМЕР_17 .
Постановою слідчого від 30.07.2025 року вищевказане майно визнано речовими доказами в даному кримінальному проваджені.
Клопотання прокурора мотивоване необхідністю збереження речових доказів, які можуть мати суттєве значення для проведення повного, всебічного досудового розслідування, а також необхідні для проведення слідчих дій та відповідних експертиз.
Колегія суддів вважає, що клопотання прокурора та обставини, на які посилається останній, як на обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, відповідає вимогам ст.171 КПК та узгоджується з положеннями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Доводи апелянта про незаконність оскарженої ухвали щодо арешту вилученого у ОСОБА_7 під час обшуку автомобіля майна, з посиланням на те, що вилучене майно не відповідає критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України, колегія суддів визнає неспроможними, з огляду на таке.
Приписами ч.3 ст.170 КПК у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті (у випадку з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК.
Колегія суддів зазначає, що підставами для арешту зазначених в оскаржуваній ухвалі грошових коштів, банківських карток, мобільних телефонів, є мета забезпечення збереження речових доказів кримінального провадження.
Апеляційний суд звертає увагу, що обставини кримінального провадження, доведеність факту події та обставин кримінальних правопорушень, з наявністю всіх його складових елементів, чи його не доведення, має бути перевірена в ході подальшого досудового розслідування кримінального провадження, з урахуванням всіх доказів в їх сукупності.
Колегія суддів звертає увагу, що на даній стадії кримінального провадження ні слідчим суддею, ні судом апеляційної інстанції, не дається оцінка допустимості та належності доказів, а лише вирішується питання про правомірність накладення арешту на майно.
Колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК та узгоджується з положеннями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що грошові кошти, банківські картки, мобільні телефони, які виявлені та вилучені під час проведення обшуку, в автомобілі, який перебував у користуванні ОСОБА_7 , відповідають критеріям визначеним ст.98 КПК, оскільки вказані речі були виявлені разом з медичними та військово обліковими документами, які можуть містити завідомо неправдиві відомості, які є підставою оформлення відстрочки від призову військовозобов'язаним, тому в даному кримінальному проваджені з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.114-1, ч.1 ст.366, ч.3 ст.368, ч.2 ст.369-2 КК України, вилучені речі можна віднести до речових доказів, які потребують детального дослідження в ході досудового розслідування, в тому числі експертного, тому обмеження розпорядження вказаним майном на даний час не втратило своєї актуальності.
Підстав сумніватися в розумності та співрозмірності такого обмеження права власності на майно ОСОБА_7 завданням кримінального провадження апеляційний суд на даній стадії досудового розслідування не вбачає. Можливість настання надмірно тяжких наслідків арешту майна для власника, апеляційним судом також не встановлено та апелянтом не доведено.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що питання про доцільність подальшого арешту на вилучене майно буде перевірено під час досудового розслідування на протязі нетривалого часу, про що має бути постановлено відповідне процесуальне рішення, а власник цього майна або його представник, вправі звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК, у разі встановлення відсутності подальших підстав для арешту майна.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскарженої ухвали
Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.407 КПК, згідно з якими апеляційний суд, за наслідками апеляційного розгляду має право залишити ухвалу слідчого судді без змін, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 167, 170-173, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Задовольнити клопотання представника володільця майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.08.2025 року.
Апеляційну скаргу представника володільця майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.08.2025 року в кримінальному провадженні №12025160000000757 від 02.07.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.1 ст.366, ч.3 ст.368, ч.2 ст.369-2 КК України, якою накладено арешт на майно, вилучене 30.07.2025 року в ході проведеного обшуку транспортного засобу «VOLKSWAGEN TOUAREG», VIN-код « НОМЕР_1 », державний номерний знак « НОМЕР_2 », що перебував в користуванні ОСОБА_23 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4