Номер провадження: 11-сс/813/1823/25
Справа № 947/17226/25 1-кс/947/13014/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
22.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
перекладача - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції під час трансляції з ДУ «Одеська виправна колонія № 14», матеріали кримінального провадження №42024160000000155 від 21.08.2024 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 29.08.2025 року про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, щодо:
ОСОБА_8 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туреччини, з середньою освітою, перебуваючого в цивільному шлюбі, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, маючого посвідку на постійне проживання в Україні, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,
встановив:
Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №42024160000000155 від 21.08.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305; ч.3 ст.307 КК України.
09.05.2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання та перевезення особливо небезпечного наркотичного засобу в особливо великих розмірах, з метою збуту, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 29.08.2025 року підозрюваному ОСОБА_11 продовжений строк тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 27.10.2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя послався на те, що існуючі в даному кримінальному провадженні ризики не зменшились і продовжують існувати.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, задовольнити клопотання захисника в порядку ст.201 КПК України, або визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Захисник вважає, що матеріали кримінального провадження: не містять доказів, які б обґрунтовували підозру ОСОБА_12 за ч.3 ст.307 КПК України; ризики, які були враховані слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу на теперішній час суттєво зменшились; слідчий суддя не розглянув можливість застосування до підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів. Крім того захисник вважає, що слідчий суддя безпідставно не визначив підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Заслухавши суддю-доповідача; захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого; обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Частина перша ст.404 КПК України (далі - КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Зі змісту ч.5 ст.199 КПК вбачається, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Частиною 4 ст.199 КПК передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При розгляді даного провадження, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Згідно з ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і орган досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави. До того ж, такі підстави мають бути чітко вказані.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 слідчий суддя дотримався вимог ст.199 КПК, взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, врахував їх при постановленні оскарженої ухвали та прийняв законне та обґрунтоване судове рішення.
Апеляційним судом встановлено, що 18.06.2025 року ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання та перевезення особливо небезпечного наркотичного засобу в особливо великих розмірах, з метою збуту, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом огляду події від 08.05.2025 року, згідно з яким у валізі, виявленій на земельній ділянці з координатами 46.3739651, 30.7181013, на околиці лісосмуги вздовж вул.Марії Демченко у м.Одесі, знаходились 15 згортків з порошкоподібною речовиною; під час проведення дослідження вказаної речовини, реагент змінив своє забарвлення на рожевий окрас, що свідчить про те, що зазначена порошкоподібна речовина містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - героїн (діацетилморфіну); протоколом обшуку від 09.05.2025 року, проведеного на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, згідно з яким у складському приміщенні, розташованому за адресою: м.Одеса, вул.Локомотивна 30, вилучено 15 брикетів з порошкоподібною речовиною білого кольору та валізу; протоколом обшуку від 09.05.2025 року, проведеного на підставі ч.3 ст.233 КПК України, згідно з яким вилучено транспортний засіб марки «Mercedes GL 320 CD» номерний знак НОМЕР_1 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Апеляційний суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування зазначені вище докази є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_8 .
При цьому, відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 29.08.2025 року строк
досудового розслідування в кримінальному провадженні №42024160000000155 продовжений до 6-ти місяців, а саме до 09.11.2025 року.
Як вбачається з клопотання слідчого, в межах досудового розслідування даного кримінального провадження проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій спрямованих на отримання та перевірку здобутих доказів, водночас завершити досудове розслідування в строк до 31.08.2025 року не видається можливим.
Оскільки наразі досудове розслідування триває, існуючи в даному кримінальному провадженні ризики (п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.177 КПК), які обґрунтовують необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 не зменшились та не відпали.
На думку апеляційного суду, обставини даного кримінального провадження, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_12 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Існування вказаного ризику підтверджується і тим, що підозрюваний є громадянином
Турецької Республіки, а тому у випадку застосування до нього запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, останній матиме реальну можливість безперешкодно залишити територію України та уникнути кримінального переслідування.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК не зменшився і продовжує існувати.
Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про продовження існування ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки кримінальне провадження перебуває в активній фазі, органом досудового розслідування здійснюються дії для збирання всіх необхідних доказів, у тому числі планується проводити огляди/обшуки, для відшукання речей та документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а підозрюваний задля приховування своєї протиправної діяльності може знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей чи документів, що буде перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.
Крім того не зменшився ризик того, що підозрюваний може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, зокрема перешкоджати встановлювати інших можливих співучасників злочинної діяльності пов'язаної з поширенням наркотичних засобів, або знищити речові докази, які ще не встановлені та не вилучені слідчим органом.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваної кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування, не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Приймаючи до уваги фактичні обставини кримінального провадження, виходячи із конкретних обставини інкримінованого підозрюваному протиправного діяння, яке характеризується надзвичайно високим ступенем суспільної небезпеки та визначається тим, що незаконні операції з наркотичними засобами та їх неконтрольований обіг завдають великої шкоди здоров'ю населення, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, який на підставі п.5 ч.4 ст.183 КПК України не визначив ОСОБА_11 альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про існування достатніх підстав для продовження підозрюваному строку тримання під вартою відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваного та сама підозра у вчиненні особливо тяжкого злочину, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно продовжують існувати ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу захисника без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 29.08.2025 року, якою
в кримінальному провадженні № 42024160000000155 від 21.08.2024 року підозрюваному ОСОБА_12 ( ОСОБА_10 ) продовжений строк тримання під вартою, без визначення розміру застави - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4