10.11.25
22-з/812/114/25
Єдиний унікальний номер судової справи 490/10490/19
Номер провадження 22-з/812/114/25
Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.
Ухвала
Іменем України
10 листопада 2025 року місто Миколаїв
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого Серебрякової Т.В.,
суддів: Коломієць В.В., Самчишиної Н.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , про визнання незаконним, протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, права власності,
В провадженні Миколаївського апеляційного суду знаходилась цивільна справа за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Розніним Володимиром Андрійовичем, та ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 червня 2025 року, та апеляційна скарга ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Розніним Володимиром Андрійовичем, на додаткове рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 03 липня 2025 року, ухвалені у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про визнання незаконним, протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, права власності.
Так, рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 червня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 142 246 грн. 50 коп., шляхом перерахування цієї суми з депозитного рахунку Територіального управління ДСА України в Миколаївській області (внесені ОСОБА_2 на підставі ухвали Центрального районного суду міста Миколаєва від 20 вересня 2021 року у справі №490/10490/19, квитанція до платіжної інструкції №41927938 від 02 серпня 2023 року на суму 31 004 грн. 50 коп. та на підставі ухвали Центрального районного суду місто Миколаєва від 04 лютого 2025 року у справі №490/10490/19, квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №53 від 03 березня 2025 року на суму 111 242 грн.) на користь ОСОБА_1 .
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Центрального районного суду міста Миколаєва від 20 липня 2020 року по справі №490/10490/19.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , які подані його представником - адвокатом Розніним В.А., на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 червня 2025 року та додаткове рішення того ж суду від 03 липня 2025 року задоволені частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 червня 2025 року залишено без задоволення.
Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 червня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради змінено в мотивувальній частині, та викладено її у редакції цієї постанови.
Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 червня 2025 року та додаткове рішення того ж суду від 03 липня 2025 року в частині розподілу судових витрат на оплату витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції змінено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 31 004 грн., шляхом перерахування цієї суми з депозитного рахунку Територіального управління ДСА України в Миколаївській області (внесенні на підставі ухвали Центрального районного суду міста Миколаєва від 20 вересня 2021 року за квитанцією до платіжної інструкції №41927938 від 02 серпня 2023 року на суму 31 004 грн.)
Повернуто ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 111 242 грн., шляхом перерахування цієї суми з депозитного рахунку Територіального управління ДСА України в Миколаївській області (внесенні на підставі ухвали Центрального районного суду міста Миколаєва від 04 лютого 2025 року за квитанцією до платіжної інструкції про переказ готівки №53 від 03 березня 2025 року на суму 111 242 грн.)
В іншій частині рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 червня 2025 року залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 610 грн., сплату якого було відстрочено відповідно до ухвали Миколаївського апеляційного суду від 18 серпня 2025 року.
30 жовтня 2025 року від відповідача ОСОБА_1 до Миколаївського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від 29 жовтня 2025 року про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування вимог заяви відповідач посилається на те, що ознайомившись 29 жовтня 2025 року з повним текстом судового рішення, він не може у повній мірі погодитися з висновками до яких прийшов суд ухвалюючи судове рішення, серед іншого, суд не розглянув питання стягнення компенсації судових витрат на правову допомогу понесених відповідачем при захисті своїх прав за апеляційною скаргою позивача.
Ухвалюючи рішення у справі, апеляційний суд не врахував норми Глави 8 ЦПК України, якою врегульовано порядок розподілу судових витрат у тому числі ст.141 ЦПК України.
При прийнятті постанови, здійснюючи розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції не здійснив розподіл судових витрат понесених відповідачем при захисті від апеляційної скарги поданої позивачем.
Так відповідачем у справі 12 вересня 2025 року було подано до апеляційного суду заяву про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат та стягнення судових витрат, яка містила додаток копію акту-опису №1 від 12 вересня 2025 року на загальному суму 45 420 грн. Ці витрати складаються з наступних послуг: ознайомлення з апеляційною скаргою від 30 липня 2025 року, поданою позивачем на додаткове рішення; ознайомлення з апеляційною скаргою від 23 липня 2025 року, поданою позивачем на рішення суду; консультування відповідача, проведення з ним наради щодо погодження тактики та заходів, які вживатимуться для захисту інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції, обрання правової позиції захисту; опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, судової практики з вирішення подібних справ, у тому числі пошук та аналіз судових рішень; підготовка та складання відзиву з додатками на дві апеляційні скарги позивача, з врахуванням заперечень проти проведення судових експертиз, про які зазначав позивач в апеляційній скарзі; підготовка та складання заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду; підготовка та складання заяви про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат та їх стягнення.
Однак, враховуючи відмову в позові та приймаючи судове рішення 23 жовтня 2025 року апеляційний суд не здійснив розподіл та стягнення вищевказаних витрат з позивача, у зв'язку з чим відповідач просить ухвалити додаткове рішення та стягнути судові витрати понесені відповідачем у зв'язку поданням позивачем апеляційної скарги у сумі 45 420 грн.
Крім того, після 12 вересня 2025 року, відповідачу були надані додатково інші послуги з правової допомоги на загальну суму 10 598 грн. Ці витрати складаються з наступних послуг: підготовка та складання додаткових пояснень; підготовка та складання клопотання про долучення доказів; підготовка та складання заяви про прийняття додаткового рішення. Звернуто увагу на те, що у відзиві на апеляційну скаргу відповідач зробив заяву що за для врахування усіх можливих витрат, документи, щодо понесених судових витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом судом судової справи, будуть подані до апеляційного суду протягом 5 днів після ухвалення судового рішення у справі.
З врахуванням того, що відповідач не мав можливості подати заяву про ухвалення додаткового рішення до ознайомлення з повним текстом судового рішення, яке з'явилося в кабінеті електронного суду лише 29 жовтня 2025 року о 02:20 год, відповідач не з власної вини пропустив строк на один день.
У зв'язку із цим, відповідач посилається на поважнісь пропуску 5 денного строку на подання документів, на один день, на підтвердження понесення судових витрат, та просить поновити цей строк та прийняти акт виконаних робіт від 29 жовтня 2025 року.
Крім того, ОСОБА_1 звертає увагу на те, що є не зрозумілою, необґрунтованою позиція апеляційного суду, щодо стягнення судових витрат понесених відповідачем у суді першої інстанції виключно у сумі 31 004 грн., адже ця сума витрат визначена актом-описом виконаних робіт №25 від 14 вересня 2020 року, враховує лише послуги з правової допомоги, надані відповідачу за період до 14 вересня 2020 року, та чому суд вирішив, що послуги, надані відповідачу після 14 вересня 2020 року, не підлягають відшкодовуванню стороні відповідача не зрозуміло.
Посилаючись на викладенні обставини, ОСОБА_1 просив:
поновити строк на подання документів щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом судом судової справи, а саме акту - опису виконаних робіт №3 від 29 жовтня 2025 року;
стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на стадії розгляду справи у суді апеляційної інстанції, за поданими апеляційними скаргами ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу у розмірі 45 420 грн. згідно з актом опису виконаних-робіт №1 від 12 вересня 2025 року;
стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на стадії розгляду справи у суді апеляційної інстанції, за поданими апеляційними скаргами ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу у розмірі 10 598 грн. згідно з актом-опису виконаних-робіт №3 від 29 жовтня 2025 року.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Рознін В.А. подав до апеляційного суду заперечення на заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, та просив у її задоволенні відмовити.
Зазначав, що заявлені вимоги є необґрунтованими, завищеними та такими, що не відповідають критеріям дійсності, необхідності та розумності розміру витрат.
Щодо подання додаткового акту від 29 жовтня 2025 року вказував на те, що відповідач не навів об'єктивних та підтверджених доказами обставин, які б свідчили про наявність непереборних перешкод для своєчасного подання документів. Фактично він просить суд нівелювати наслідки власної процесуальної пасивності, що суперечить принципам правової визначеності та рівності сторін.
Дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви з огляду на наступне.
Частинами 1-3 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч.1,2 ст.133 ЦПК України).
За правилами пп.«в» п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У ч.3 ст.141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що постановою Миколаївського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_2 задоволені частково, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 червня 2025 року було змінено лише в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради та в частині розподілу судових витрат на оплату витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, то у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем та відповідачем у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Такі витрати залишаються за кожною із сторін у зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідача, та частковому задоволенню апеляційних скарг позивача лише в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог та розподілу судових витрат на оплату витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
З цих же підстав, колегія суддів вважає, що не підлягають компенсації відповідачу і судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 598 грн., про які останній зазначає в заяві про ухвалення додаткового судового рішення.
При цьому, колегія суддів зауважує, що постанова Миколаївського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року містить посилання про відсутність підстав для компенсації позивачу та відповідачу судових витрат, понесених ними під час апеляційного перегляду справи, а тому доводи відповідача про не вирішення апеляційним судом питання щодо розподілу таких витрат є безпідставними.
Інші доводи заяви ОСОБА_1 зводяться до незгоди із постановою апеляційного суду в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат, понесених відповідачем у суді першої інстанції, а тому не є предметом розгляду апеляційного суду під час вирішення питання щодо ухвалення додаткового судового рішення.
З огляду на наведене, відсутні передбачені ст.270 ЦПК України правові підстави для ухвалення додаткового судового рішення у цій справі в частині розподілу судових витрат, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції, а заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.270 ЦПК України, колегія суддів
У задоволені заяви ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , про визнання незаконним, протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, права власності- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і з цього часу протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий Т.В. Серебрякова
Судді: В.В. Коломієць
Н.В. Самчишина
Повний текст судового рішення
складено 10 листопада 2025 року