Справа № 461/532/25 Головуючий у 1 інстанції: Кротова О.Б.
Провадження № 22-ц/811/1075/25 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
10 жовтня 2025 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 06 березня 2025 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У січні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1330-6820 від 12.01.2024 року в розмірі 90000 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 18000 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 72000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.01.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (nevse.com.ua) укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1330-6820, за умовами якого товариство надало ОСОБА_1 кредит в сумі 18000 грн., зі строком кредитування - 300 календарних днів, за стандартною процентною ставкою - 1,5% за кожний день користування кредитом.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, позаяк, відповідачка не надала своєчасно кредитору грошові кошти для погашення кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 100944 грн., з яких: 18000 грн. - прострочена заборгованості за тілом кредиту, 80244 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 2700 грн. - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту.
Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме: часткового списання заборгованості позичальнику за процентами у сумі 10944 грн., за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 90000 грн.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 06 березня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1330-6820 від 12.01.2024 року у розмірі 36000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 968 грн. 96 коп. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржив позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс», просив його скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач покликається на те, що відповідно до умов договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб на умовах визначених договором, нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося згідно з п.4.6 та п.10.2 договору в межах строку дії договору (п.4.9).
Звертає увагу, що відповідно до розрахунку заборгованості, позивач не нараховував відповідачці жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту на підставі статті 625 ЦК України, а також пені, штрафу або інших платежів за неналежне виконання умов кредитного договору, а нарахована комісія передбачена як плата за видачу кредиту і є одноразовою.
Наголошує, що Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом 14 днів з моменту укладення договору. Зазначене право також було передбачене п.6.9 кредитного договору, проте, ОСОБА_1 таким правом, як споживач, не скористалась та продовжувала користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, затвердженого наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №83-П від 16.11.2023 року, який разом із кредитним договором складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, зокрема, зазначено, що стандартна ставка - 1,5% в день; знижена ставка - 1,20% в день; тип процентної ставки - фіксована; строк кредитування - 300 днів, базовий період сплати процентів складає 14 календарних днів. Вищевказане підписано 12.01.2024 року ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А8822.
Отже, за позицією позивача, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст.627 ЦК України.
Вважає, що кредитодавцем дотримано вимоги закону, зокрема, ст.ст.1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування кредитом, відтак, він має законне право на нарахування процентів згідно з п.4.6 та 10.2 кредитного договору протягом строку договору, що визначений в п.4.8 кредитного договору.
Щодо максимального розміру денної процентної ставки за період з 20.08.2024 року по 06.11.2024 року, яка не може перевищувати 1% відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», то повідомляє, що вказаний закон прийнятий 22.11.2023 року і набрав чинності 24.12.2023 року.
Звертає увагу, що відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення, ч.17: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%, протягом наступних 120 днів - 1,5%.».
Додає, що частиною 2 розділу 2 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що дія пункту 5 розділу 1 цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Зазначає, що кредитний договір №1330-6820 укладений 12.01.2024 року, процентна ставка встановлена у розмірі 1,5%, що відповідає вимогам чинного законодавства на момент його укладення і не перевищувала встановлений Законом розмір обмеження (2,5%), тому позивач мав законні підстави для нарахування процентів за ставкою 1,5% у період з 20.08.2024 року по 06.11.2024 року. За період з 12.01.2024 року по 25.01.2024 року (включно) нарахування процентів здійснювалось за зниженою процентною ставкою, яка становить 1,20%, що передбачено п.10.2 договору, за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка за користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.
Зауважує, що норма Закону, зокрема, п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» має місце щодо застосування до вимог про нарахування пені, а не до всіх умов договору, проте, згідно з розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «Укр Кредит Фінанс», товариством не здійснювалось будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак, відсутні порушення норм закону, що визначені в п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зробив помилковий висновок про те, що умови користування кредитом є несправедливими і не відповідають вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів, оскільки штрафних санкцій відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором не нараховувалось, а нарахування процентів відбувалось у відповідності до умов договору.
24.09.2025 року відповідачка подала письмові пояснення, в яких заперечує доводи та вимоги апелянта і вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та справедливим, просила його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 30.09.2025 року, є дата складення повного судового рішення - 10.10.2025 року.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.01.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником) за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які в процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1330-6820 продукту «На все».
Вказаний кредитний договір підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем С8822) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.3.1, цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору в розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.2.2 договору, кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника, шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до умов кредитного договору (п.4.1), розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту становить 18000 грн., дата надання/видачі кредиту - 12.01.2024 року.
Згідно з п.4.3 кредитного договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту; тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована.
Пунктом 4.9 кредитного договору визначено, що строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику, - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення (виплати) кредиту - 06.11.2024 року; строк дії договору є рівним строку кредитування.
У п.4.4 кредитного договору визначено, що базовий період складає 14 (чотирнадцять) календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.
Згідно з п.4.5 кредитного договору, сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду.
Пунктом 4.6 договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною ставкою: стандартна процентна ставка 1,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою ставкою).
Згідно з п.п.4.10, 4.11 договору, реальна процентна ставка на дату укладення договору складає 27138,50%, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 92951 грн. 88 коп. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом.
Відповідно до п.5.1 договору, позичальник зобов'язується повертати кредитодавцю отриманий кредит в останні дні останніх 8 базових періодів строку кредитування згідно графіку платежів за договором, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого кредиту на банківський рахунок кредитодавця.
У п.11.1 зазначено, що цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Пунктом 11.3.1 договору передбачено, що позичальник підтверджує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема ч.2 ст.12 Закону Укураїни «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування», на веб-сайті кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
Позивачем надано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживачів та реальної процентної ставки за договором №1330-6820 від 12.01.2024 року (Графік платежів за договором) відповідно до методики Національного банку України, де зазначено, що чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період, грн.: з 12.01.2024 року строком на 300 днів складає 92951 грн. 88 коп., з яких: проценти за користування кредитом за період складають 72251 грн. 88 коп. грн. Вказана Таблиця підписана відповідачкою ОСОБА_1 шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором С8822.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснив перерахування коштів ОСОБА_1 12.01.2024 року у розмірі 18000 грн. відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту №1330-6820 від 12.01.2024 року та листом АТ КБ «Приватбанк» від 30.12.2024 року.
Пунктом 8.5. кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту (якщо п.4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом, а також у повному розмірі комісії за видачу кредиту (якщо п.4.7. договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту).
Разом з договором про відкриття кредитної лінії №1330-6820 від 12.01.2024 року, ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписано паспорт споживчого кредиту, в якому визначено, зокрема, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 допустила порушення сплати платежів за кредитним договором, внаслідок чого станом на 02.01.2025 року загальний розмір заборгованості відповідачки перед позивачем становить 100944 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 18000 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 80244 грн, прострочена заборгованість за комісією - 2700 грн.
Разом з тим, кредитодавцем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» прийнято рішення про можливість застосування до позичальника ОСОБА_1 . Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме: часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами та комісією в сумі 10944 грн., за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 90000 грн., відтак, позивач просить стягнути з відповідачки лише частину заборгованості за кредитним договором у розмірі 90000 грн., з яких: 18000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 72000 грн. -прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що стягненню підлягає заборгованість в сумі 36000 грн., з якої: 18000 грн. заборгованості за тілом кредиту та 18000 грн. заборгованості за процентами.
При цьому, суд виходив із того, що позивачем з 20.08.2024 року неправомірно нараховувалися проценти за ставкою 1,5% на день, з урахуванням положень ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» та вимоги п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування». Провівши власний розрахунок, суд першої інстанції вважав, що розмір процентів за користування кредитними коштами становить 73134 грн., з яких: 58914 грн. -нараховані проценти за період з 12.01.2024 року по 19.08.2024 року, згідно розрахунку заборгованості, та 14220 грн. (18000*1%*79) - нараховані проценти за період з 20.08.2024 року по 06.11.2024 року за ставкою 1% на день.
Однак, вирішуючи про стягнення суми заборгованості в розмірі 36000 грн., з яких: 18000 грн. заборгованості за тілом кредиту та 18000 грн. заборгованості за процентами, суд першої інстанції вважав, що заборгованість за процентами в чотири рази перевищує заборгованість за основним боргом, а тому, з урахуванням висновку, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року (справа №902/417/18), дійшов висновку про зменшення розміру процентів до заборгованості за тілом кредиту. При цьому, виходив з принципів розумності, справедливості та пропорційності.
Проте, апеляційний суд не може погодитись із визначеним судом першої інстанції розміром стягуваної заборгованості за кредитним договором, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі в оспорюваній частині, суд першої інстанції в частині стягнення процентів, встановивши співрозмірність нарахованих процентів по невиконаному зобов'язанню відповідачки та враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, враховуючи положення п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», дійшов висновку про зменшення розміру процентів до розміру заборгованості за тілом кредиту - до 18000 грн.
Відповідно до матеріалів справи, 12.01.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір №1330-6820 про відкриття кредитної лінії шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», про надання споживчого кредиту в електронній формі і який підписаний відповідачкою шляхом використання одноразового пароля, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».
У вказаному договорі сторонами погоджено всі його істотні умови, договір є дійсним, а відповідачкою не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції належних і допустимих доказів на спростування факту укладення договору №1330-6820 про відкриття кредитної лінії продукту «На все».
Договір був підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір №1330-6820 про відкриття кредитної лінії між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 не був би укладений, а отже, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
До кредитного договору додано Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), які підписані відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С8822, паспорт споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1330-6820 (графік платежів за договором), відповідно до Методики Національного банку України, Правила акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
На підтвердження позовних вимог, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що відповідачка належним чином не виконувала свої зобов'язання щодо погашення кредиту, процентів, а тому станом на 02.01.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 100944 грн., з яких: основний борг - 18000 грн., залишок процентів - 80244 грн., залишок комісій - 2700 грн., однак, за Програмою лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість була зменшена до 90000 грн., про що зазначалось вище.
Відповідачкою не надано суду належних і допустимих доказів на спростування надано позивачем розрахунку заборгованості, як і не надано свого розрахунку.
Встановивши вказані обставини та враховуючи, що між сторонами у справі виникли кредитні правовідносини, відповідачка отримала кредитні кошти, але в порядку та на умовах договору їх не повернула, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором.
Разом з тим, зменшуючи розмір процентів, що підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, до 18000 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що нараховані позивачем проценти (72000 грн.) значно перевищують розмір заборгованості за тілом кредиту (18000 грн.) і не відповідають засадам справедливості, добросовісності й розумності, що не узгоджується із приписами Закону України «Про захист прав споживачів».
Проте, такі висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням норм матеріального права, враховуючи наступне.
Встановивши, що сума нарахованих процентів у чотири рази перевищує тіло кредиту, що є очевидно не пропорційним, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, суд першої інстанції застосував правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19).
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року у справі №903/602/24 дійшла висновку про необхідність конкретизувати правовий висновок, викладений в постанові від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19), та зазначити, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Отже, суд першої інстанції, зменшуючи суму стягнутих з відповідачки процентів, послався на постанову Верховного Суду не у подібних правовідносинах, крім того, залишив поза увагою, що відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом №3498-IX від 22.11.2023 року, передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Закон України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 року.
Згідно з частиною п'ятою статті 94 Конституції України, закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24.12.2023 року, а кредитний договір між сторонами укладено 12.01.2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у розмірі 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому, перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Договір №1330-6820 про відкриття кредитної лінії був укладений між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 12.01.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування».
Частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою стаття 8 доповнена згідно із Законом України №3498-ІХ від 22.11.2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», передбачає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, вказана норма набрала чинності 24.12.2023 року, тобто була чинною станом на момент укладення договору про споживчий кредит з відповідачкою.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, умови укладеного між сторонами договору (п.4.6), якими передбачено встановлення денної процентної ставки - 1,50%, знижена - 1,2%, відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемними.
З урахуванням викладеного, заборгованість по процентам за укладеним між сторонами договором необхідно розраховувати, виходячи із встановленої ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки - 1%, за період з 12.01.2024 року по 06.11.2024 року, яка, з огляду на строк дії договору, становить 54000 грн. (18000*1%*300=54000).
Отже, позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по процентам за користування кредитом підлягають задоволенню лише у розмірі 54000 грн.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції необхідно змінити в частині визначення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, шляхом його збільшення до 72000 грн. за рахунок збільшення розміру стягуваних процентів: з 18000 грн. до 54000 грн.
В іншій частині апеляційна скарга є не обґрунтованою і не підлягає задоволенню.
Посилання в апеляційній скарзі на лист Національного банку України від 19.02.2024 року щодо виконання окремих вимог Закону №3498-IX, зокрема, щодо максимального розміру денної процентної ставки, згідно з яким, за договорами про споживчий кредит денна процентна ставка повинна розраховуватися саме на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених на дату укладання такого договору, колегія суддів до уваги не бере, оскільки лист не є законодавчим актом, а містить лише рекомендаційний характер.
Отже, загальний розмір заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1330-8620 від 12.01.2024 року, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 72000 грн., з яких: 18000 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 54000 грн. - заборгованість за процентами.
Відповідно до статті 141 ЦПК України та з урахуванням наслідків розгляду справи апеляційним судом - задоволення позовних вимог у більшому розмірі (80%), рішення суду першої інстанції необхідно змінити і в частині визначення розміру судового збору, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, збільшивши його з 968 грн. 96 коп. до 1937 грн. 92 коп.
Також, у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги позивача, судовий збір, сплачений позивачем за подання апеляційної скарги, у розмірі 2906 грн. 88 коп. (3633,60 грн.*80%) підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
ухвалив:
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 06 березня 2025 року в частині визначення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», змінити, збільшивши його до 72000 грн.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 06 березня 2025 року в частині визначення розміру судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», змінити, збільшивши його до 1937 гривень 92 копійок.
В решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2906 гривень 88 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 10 жовтня 2025 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич