Справа № 442/289/25 Головуючий у 1 інстанції: Медведик Л.О.
Провадження № 22-ц/811/1337/25 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
10 жовтня 2025 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Хоцяновича О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 березня 2025 року в справі за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У січні 2025 року акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «А-Банк») звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 11.01.2023 року в розмірі 93245 грн. 50 коп., яка станом на 15.12.2024 року складається із: заборгованості за кредитом - 79992 грн. 54 коп.; заборгованості по процентам - 13252 грн. 96 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.01.2023 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку, ним підписано заяву щодо встановлення кредитного ліміту (заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком), на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі істотні умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо. Відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% річних на суму залишку за кредитом та видано платіжну картку.
АТ «А-Банк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі: надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору, що має відображення в розрахунку заборгованості, позаяк, відповідач, в порушення умов кредитного договору та вимог статей 509, 526, 1054 ЦК України, зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 93245 грн. 50 коп., яка станом на 15.12.2024 року складається із: заборгованості за кредитом - 79992 грн. 54 коп.; заборгованості по процентам - 13252 грн. 96 коп.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 березня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 11.01.2023 року в розмірі 79992 грн. 54 коп. та 2597 грн. 63 коп. судового збору.
В решті позову відмовлено.
Рішення суду оскаржив позивач АТ «Акцент-Банк», просить його скасувати в частині відмовлених позовних вимог та задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитися зі змінами до них, викладеними на сайті Банку.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач користувався кредитом, відтак, ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти.
Вважає помилковим посилання суду на постанову Верховного Суду від 03.07.2019 року в справі №342/180/17 в частині відмови у стягненні процентів, оскільки в цій справі розглядався випадок, коли Тарифи Банку не було підписано боржником.
Наголошує, що в даному випадку, до матеріалів справи додано не тільки Тарифи із сайту Банку та Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», а й заява щодо встановлення кредитного ліміту, в якій чітко зазначено всі умови кредитування, строки, процентна ставка, тощо, тому до спірних правовідносин підлягала застосуванню інша судова практика Верховного Суду.
В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи проведено апеляційним судом у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 30.09.2025 року, є дата складення повного судового рішення - 10.10.2025 року.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.01.2023 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» (а.с.6).
В анкеті-заяві зазначено, що відповідач погоджується з тим, що дана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», становлять укладений між ним та Банком договір про надання банківських послуг.
В цій заяві ОСОБА_1 також засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись ним для вчинення правочинів та платіжних операцій, і визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису.
В подальшому, з використанням УЕП відповідача, було підписано заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком та паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» (а.с.7-8).
У пункті 13 заяви відповідач підтвердив і погодив, що до укладення цієї угоди ознайомилася з актуальними Умовами та правилами надання послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua/terms, та до укладення цієї угоди ознайомлений з інформацією, яка розміщується на вебсайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua в повному об'ємі.
І, власне, підписавши заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, відповідач погодився на видачу йому кредиту (встановлення кредитного ліміту на рахунок) із сплатою 3,4% на місяць (або 40,8% на рік).
Таким чином, за умовами укладеного між сторонами договору №б/н від 11.01.2023 року, відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3,4% на місяць (або 40,8% на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом після закінчення пільгового періоду користування (до 62 днів), зі строком кредитування - 240 місяців.
Згідно з довідкою АТ «А-Банк» за картами (а.с.10 зворот), відповідачу ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2031 року.
Відповідно до виданої АТ «А-Банк» довідки за лімітами (а.с.11 зворот), ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 11.01.2023 року за період з 11.01.2023 року по 15.12.2024 року встановлювались такі кредитні ліміти: 11.01.2023 року - 0,00 грн. (встановлення); 09.02.2024 року - 30000 грн. (збільшення) та 14.05.2024 року - 80000 грн. (збільшення).
Згідно з випискою по картці ОСОБА_1 за період з 11.01.2023 року по 15.12.2024 року (а.с.9-10), відповідач користувався кредитними коштами, здійснював як зняття коштів, так і поповнення карткового рахунку.
Сума витрат відповідача за вказаний період склала 99175 грн. 42 коп., сума зарахувань - 7000 грн., сума комісії - 3122 грн. 54 коп.
Згідно наданого АТ «Акцент-Банк» розрахунку (а.с.5 зворот), заборгованість за кредитним договором №б/н від 11.01.2023 року, станом на 15.12.2024 року, складає 93245 грн. 50 коп., з яких: 79992 грн. 54 коп. - заборгованість за кредитом, 13252 грн. 96 коп. - заборгованість по процентам.
Статтею 11 ЦК України визначено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних відносин), договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Як передбачено частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом частини першої статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
У справі, що переглядається, судом першої інстанції правильно встановлено, що з анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, вбачається, що вона підписана відповідачем ОСОБА_1 11.01.2023 року.
Згідно інформації, викладеної в указаній заяві, ОСОБА_1 висловив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг в А-Банку, що розміщені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, умови йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Разом з тим, матеріали справи не містять підтвердження, що саме з цим Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» і Тарифами по картці «Зелена», які наявні в матеріалах справи (а.с.13-21), ознайомився відповідач та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, оскільки такі не підписані відповідачем.
В даному випадку, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про процентну ставку за кредитом, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору.
У даному випадку, суд першої інстанції правильно вказав, що Витяг Умов та правил надання банківських послуг, Тарифи по картці «Зелена», які містяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами, шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі №342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20, провадження №61-14545сво20.
Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що відповідачем 11.01.2023 року було підписано заяву щодо встановлення ліміту за карткою/рахунком, за умовами якого, сторони узгодили умови надання кредитного ліміту, а саме: вид кредиту - кредитний ліміт на поточний рахунок, тип кредиту - кредитування рахунку, мета отримання кредиту - споживчі цілі, пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць. Строк кредитування (строк дії кредитного договору) - 240 місяців. При невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,896% в місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості.
Таким чином, сплата процентів у вказаному розмірі за користування кредитними коштами сторонами була узгоджена, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні вимог позивача в частині стягнення заборгованості по процентам у розмірі 13252 грн. 96 коп.
Такі проценти нараховані Банком в межах строку кредитування і за ставкою, узгодженою сторонами в заяві - 3,4% в місяць, що становить 40,8% річних, що підтверджено розрахунком заборгованості; використання кредитних коштів підтверджено банківською випискою по карті відповідача, яка, згідно з висновком Верховного Суду в постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16, є належним та допустимим доказом у справі, оскільки нею підтверджується рух коштів по конкретному банківському рахунку, вона вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій; згідно з випискою, списання процентів за користування почалося з 01 вересня 2024 року, тобто, відповідно до умов договору, після закінчення пільгового періоду, який становив 62 днів, - тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 13252 грн. 96 коп. є законною та обґрунтованою.
Отже, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги позивача про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 13252 грн. 96 коп. підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення цієї вимоги Банку.
В іншій частині рішення по суті вирішення спору не оскаржується, тому не переглядається апеляційним судом.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Ураховуючи вимоги статті 141 ЦПК України й наслідки розгляду справи апеляційним судом - задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3028 грн., тому рішення в цій частині необхідно змінити, збільшивши розмір стягуваного з відповідача на користь позивача судового збору з 2597 грн. 63 коп. до 3028 грн.
В решті, визначених процесуальним законом підстав для зміни чи скасування рішення немає.
У зв'язку із задоволенням апеляційним судом апеляційної скарги позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3633 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,
ухвалив:
апеляційну скаргу акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 березня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по процентам в розмірі 13252 гривень 96 копійок скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким цю позовну вимогу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість по процентам у розмірі 13252 гривень 96 копійок за договором про надання банківських послуг б/н від 11.01.2023 року.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 березня 2025 року в частині визначення розміру судового збору, який підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк», змінити, збільшивши його до 3028 гривень.
В решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3633 гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 10 жовтня 2025 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич