Провадження № 3/742/1612/25
Єдиний унікальний № 742/5663/25
07 листопада 2025 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Ільченка О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, працюючу керуючою магазином ТОВ «Вигідна покупка» зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.173-4 КУпАП, -
ОСОБА_1 будучи матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є учасником освітнього процесу, допустила систематичне здійснення боулінгу (цькування) сином однокласниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у приміщенні Дідівського ліцею, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , 01.09.2025 в проміжок часу з 09 год. 00 хв по 15 год. 00 хв. та 16.09.2025 з 09 год. 00 хв по 15 год. 00 хв. А саме, принижував честь та гідність неповнолітньої ОСОБА_3 , що виражалося у образливих чіпляннях, придумування образливих кличок , цим самим порушуючи її особистий простір та принижуючи її честь, гідність та людську мораль.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, проте у протоколі зазначила, що з сином профілактичну бесіду провела.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст.173-4 КУпАП вбачається, що булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Частиною 3 статті 173-4 КУпАП передбачено діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
У п. 4 розділу І Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), який затверджений наказом МОН України від 28 грудня 2019 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» вказано, що ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме: умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру; словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи; будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток; будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів; інші правопорушення насильницького характеру.
Отже, ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Суб'єкт адміністративного правопорушення спеціальний (булінг вчинений малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається у формі прямого умислу. Кривдник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає його шкідливі наслідки та бажає настання цих наслідків.
Тобто, типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Нормами ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключаютъ приниження честі та гідності дитини.
Частинами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, встановлюється, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст.27 вищевказаної Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Вина ОСОБА_1 підтверджується даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 07.10.2025 серії ВАД №9413704, який є документом, що засвідчує факт неправомірних дій і в силу ст.251 КУпАП вважається належним доказом; інформацією Прилуцького РВП ГУНП у Чернігівській області від 22.09.2025, довідкою від 06.10.2025 за результатами звернення ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ; заявою ОСОБА_5 до Прилуцького РВП ГУНП у Чернігівській області від 19.09.2025 та її письмовими поясненнями від 19.09.2025; поясненнями ОСОБА_3 від 04.10.2025; протоколом засідання комісії з розгляду випадків боулінгу (цькування) Дідівського ліцею Сухополов'янської сільської ради від 25.09.2025 та письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 19.09.2025 (а.с.2-17).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 , її неповнолітній син ОСОБА_2 , учень 9 класу Дідівського ліцею Сухополов'янської сільської ради, на протязі 2025 року систематично вчиняв булінг психологічного та фізичного характеру відносно учня 9 класу ОСОБА_3 , а саме ображав нецензурними словами та чіплявся.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать про те, що дії неповнолітнього ОСОБА_2 під час освітнього процесу при спілкуванні з ОСОБА_3 , явно виходили за межі звичайного конфлікту та повинні розглядатись як вчинення булінгу відносно однокласниці, адже характер та систематичність цькування заподіяли шкоду психологічному здоров'ю ОСОБА_3 .
На думку суду, докази, що містяться в матеріалах справи, є належними та допустимими, узгоджуються між собою та підтверджують винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому їй правопорушенні.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують її відповідальність, судом не встановлено.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушниці, ступеня її вини, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.4 ст.173-4 КУпАП, що є достатнім для її виховання в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.
Притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які є батьками малолітніх, що вчинили відповідне правопорушення відповідає принципу пропорційності та справедливого балансу між інтересами неповнолітньою потерпілою, яка стала жертвою булінгу і потребує захисту та інтересами батьків неповнолітнього кривдника, оскільки останні повинні відповідати за належну соціальну поведінку своєї неповнолітньої дитини та зобов'язані вживати заходів для її виховання, навчання, духовного і морального розвитку у дусі поваги до гідності інших людей.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір, сума якого на дату винесення постанови складає 605.60 грн.
Керуючись ст.173-4, 283, п.1 ст.284, ч.1 ст.307 КУпАП, -
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
У разі несплати штрафу в установлений ч.1 ст.307 КУпАП п'ятнадцятиденний строк у порядку примусового виконання з порушниці стягнути подвійний розмір штрафу.
Постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО