Справа№751/7393/25
Провадження №3/751/2560/25
05 листопада 2025 року місто Чернігів
Овсієнко Ю.К.
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст.173-2 КУпАП-
16.08.2025 о 15 год 00 хв гр. ОСОБА_1 , будучи підданим адміністративному стягненню протягом року за подібне правопорушення, за місцем свого проживання, а саме АДРЕСА_1 , маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння, учинив стосовно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру: ображав нецензурною лайкою, чим завдав їй психологічних страждань, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно, у встановленому законом порядку, за адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення для того, щоб забезпечити ОСОБА_1 право на захист, які останній отримав, однак в судове засідання не з'явився. Клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, ОСОБА_1 , не будучи обмеженою у своїх правах та знаючи про наявність складених стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, яке буде розглядатися в Новозаводському районному суді міста Чернігова, мав можливість самостійно цікавитись ходом розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи завдання провадження в справі про адміністративне правопорушення, правові висновки ЄСПЛ, суд вважає за можливе та необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи може призвести до уникнення винуватою особою відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на ряд осіб, зокрема на батьків.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає, зокрема, словесні образи, погрози, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї,вчинені повторно протягом року.
Поведінка ОСОБА_1 в конкретному випадку істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин в родині, адже характер та інтенсивність його дій завдали психічної шкоди здоров'ю потерпілої.
Суд також звертає увагу на те, що прояви домашнього насильства зі сторони ОСОБА_1 стосовно його матері мають системний характер, а відтак попередньо застосовані заходи адміністративного впливу не забезпечили виховного впливу на нього.
На виконання положень ч.3 ст.268 КУпАП, інспектором поліції було надано можливість ОСОБА_1 подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. Останній у відповідній графі від дачі будь яких пояснень відмовився.
Суд звертає увагу на те, що право відмовитись давати свідчення щодо себе, закріплене ст.63 Конституції України, є важливою гарантією захисту від незаконного тиску на особу з метою змусити її своїми показаннями створити підставу для притягнення її до відповідальності.
Дотримання права не свідчити проти себе є складовою реалізації права особи на справедливий і публічний розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, закріпленого у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Проте, заборона притягнення до відповідальності особи на підставі її відмови давати пояснення не свідчить про неможливість використання у доказуванні факту мовчання особи в ситуаціях, які чітко вимагають необхідність надання таких пояснень.
Гарантії щодо реалізації права не свідчити проти себе не позбавляють суд можливості враховувати відмову особи, яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення від дачі показань, за умови доведеності її вини поза розумним сумнівом на підставі сукупності інших доказів у справі.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 728576 від 16.08.2025; відеозаписом до протоколу; інформацією з рапорту ЧРУП ГУНП в Чернігівській області; рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 4 БУПП в Чернігівській області; копією термінового заборонного припису серії АА № 550694 від 16.08.2025.
Окремо суд звертає увагу на форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відповідно до якої поліцейським, який провів оцінку ризиків, визначено високий рівень небезпеки для постраждалої особи - ОСОБА_2 .
Оцінюючи докази у справі, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, що в своїй сукупності дають можливість зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Згідно вимог ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.ст.34,35 КУпАП, обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
З врахуванням ступеня, інтенсивності та характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП і застосувати стягнення в межах максимальної межі санкції статті.
Саме такий розмір штрафу, на переконання суду, з урахуванням характеру дій правопорушника та особи потерпілої, яка є його матір'ю, відповідатиме завданням КУпАП та меті застосування адміністративного стягнення, якою є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33,34,35, 40-1, ч.3 ст.173-2, ст.ст.221,268,283,321-1 КУпАП, суддя -
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 (одну тисячу триста шістдесят) грн 00 коп (ГУК у м. Черніг.обл/тг м. Чернігів/21081100, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313000106000025739, КБКД: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Відповідно до ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексі та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
На постанову може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя: Ю. К. Овсієнко