Справа№751/6751/25
Провадження №3/751/2414/25
28 жовтня 2025 року місто Чернігів
Овсієнко Ю.К.
за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Дворніченка М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 -
29.07.2025 р. о 05 год 48 хв в м. Чернігів по вул. Івана Мазепи, 65 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21213» /д.н.з. НОМЕР_1 / у стані алкогольного сп'яніння.
Зі згоди водія у встановленому законом порядку огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу алкотестер Драгер ARLM-0352 на місці, проба позитивна - 0,28 ‰ проміле. З результатом згоден.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 А ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, особисто не з'явився, забезпечив представлення своїх інтересів захисником.
Захисник-адвокат Дворніченко М.М. надав суду письмові пояснення ОСОБА_1 з додатками та просив закрити провадження у справі. Узагальнений зміст заперечень сторони захисту зводився до того, що ОСОБА_1 хворіє на бронхіальну астму і він використав інгалятор з ліками «Сальбутамол-нео», які містять в собі 96% етанолу, посилався на те, що під час огляду на стан сп'яніння мала місце похибка приладу «Drager».
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно п.2.9 А ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ч.1 ст.130 КУпАП, складом адміністративного правопорушення є, зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
З досліджених в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення від 29.07.2025 та відеозапису з портативного відео-реєстратора встановлено, що 29.07.2025 р. о 05 год 48 хв в м. Чернігів по вул. Івана Мазепи, 65 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21213» /д.н.з. НОМЕР_1 / у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи позицію сторони захисту в частині не оспорювання факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, яка співвідноситься з поясненнями самого водія на місці зупинки транспортного засобу та, зокрема підтверджується матеріалами відеофіксації, суд вважає доведеним факт керування транспортним засобом «ВАЗ 21213» /д.н.з. НОМЕР_1 / саме ОСОБА_1 .
Відтак, суд вважає доведеним факт виконання ОСОБА_1 функцій водія, тобто останній є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Проаналізувавши обставини проходження водієм відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд приходить до наступного висновку.
В силу положень ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію та обставини правопорушення, а доказами у справі є, зокрема, пояснення особи, що притягається до відповідальності, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно відеозапису з відео-реєстратора, працівники поліції зупинили транспортний засіб «ВАЗ 21213» /д.н.з. НОМЕР_1 / під керуванням ОСОБА_1 з підстав відсутності правого заднього бризговика в автомобілі.
Враховуючи вище викладене, підстави зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 повністю узгоджуються з підставами для зупинки, передбаченими ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного чи іншого сп'яніння та оформлення результатів такого огляду визначена в «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.п.2,6,7 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп'яніння є підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Під час перевірки працівником поліції документів та спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, які в подальшому стали підставою для проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest ARLM-0352», результат позитивний - 0,28 ‰.
Вказані обставини, а саме результати огляду на місці зупинки, свідчать про те, що поліцейським вірно визначено наявність ознак алкогольного сп'яніння та підставно запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, що свідчить про відсутність помилки у візуальному визначенні працівником поліції ознак такого сп'яніння у водія.
Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 за декілька хвилин до зупинки використав інгалятор, оскільки має захворювання бронхіальної астми спростовуються переглянутим відеозаписом. Так, працівник поліції, виявивши у ОСОБА_1 запах алкоголю з'ясував чи не вживав він алкоголь, натомість останній повідомив, що напередодні випив пляшку пива, стосовно того, що він приймав якісь ліки не зазначав.
Тобто, оголошення працівником поліції виявлених у водія ознак передував його детальний огляд, і лише після виявлення запаху алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя та вираженого тремтіння пальців рук, з урахуванням його подальшої поведінки, давали більш чим обґрунтовані підстави для підозри про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Суд звертає увагу на відеозапис з відео-реєстратора поліцейського, що є засобом об'єктивного контролю, оскільки не залежить від суб'єктивного сприйняття кожного з учасників події, і є достатнім доказом для прийняття несуперечливого рішення по справі.
На вказаному відеозаписі безперервно зафіксовано як процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, так і поетапне складання працівниками поліції адміністративного протоколу. Жодних заперечень з приводу достовірності отриманих результатів під час проведення огляду із застосуванням технічного приладу «Drager Alcotest ARLM-0352» ОСОБА_1 не висловлював.
Згода ОСОБА_1 з результатом огляду підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який був підписаний водієм без зауважень та доповнень.
Про існування будь-яких об'єктивних причин, які б перешкоджали ОСОБА_1 , надати заперечувальні пояснення щодо отриманих результатів огляду за допомогою «Drager», суду не повідомлено.
Відповідно п.7 розділу ІІ Інструкції встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Результат тесту ОСОБА_1 має цифровий показник 0,28 ‰, що згідно вказаної Інструкції є встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Суд не приймає до уваги наданий стороною захисту висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки він був складений 16.10.2025 і не має відношення до події, яка сталася 29.07.2025.
Щодо доводів адвоката про те, що під час огляду на стан сп'яніння мала місце похибка приладу «Drager», то суд не надає оцінку вказаному доводу, з огляду на те, що ОСОБА_1 погодився з позитивним результатом його огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Об'єктивно перевірити таке заперечення адвоката на даний час фактично не можливо, що і використовується стороною захисту як додатковий аргумент захисної версії.
В той же час, обставини, які унеможливлювали б проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі судом не встановлено, у тому числі з метою спростувати стан алкогольного сп'яніння або підтвердити наявну, зі слів захисника, похибку.
Крім того, ОСОБА_1 роз'яснено права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, що надавало йому право вільно висловлювати свою позицію або навпаки утриматися від будь-яких пояснень.
Оскільки ОСОБА_1 погодився з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння, який був проведений поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, у поліцейських були відсутні підстави пропонувати водію проходити огляд в закладах охорони здоров'я.
Такі дії працівника поліції цілком відповідають п.7 Розділу І Інструкції, що передбачає проведення огляду у закладі охорони здоров'я у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським.
Суд вважає, що сторона захисту, порушуючи одночасно дві взаємовиключні підстави для закриття провадження, а саме: оспорення результатів «Drager» з підстав не вживання алкоголю та твердження про їх перебування в межах допустимої похибки приладу, є підтвердженням моделювання захисних версій для сприяння уникненню ОСОБА_1 від відповідальності
За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п.2.9 А ПДР, скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Позиція сторони захисту щодо відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд оцінює як обрану лінію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Стороною захисту не наведено суду будь-яких обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, встановлені поліцейськими та зафіксовані у процесуальних документах, зібраних у матеріалах справи, які було досліджено судом.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно положень ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, у справі не встановлено. Підстав для звільнення від адміністративної відповідальності суд не вбачає.
Із врахуванням ступеню та характеру вчиненого правопорушення, який становить підвищену суспільну небезпеку у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, даних про особу порушника, ступеню вини порушника та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції статті.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.23,33,40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) грн (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300, серія протоколу, № протоколу, ПІБ), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Ю. К. Овсієнко