Провадження № 3/734/1819/25 Справа № 734/2907/25
іменем України
07 листопада 2025 року селище Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Іванюк Т.І., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
20.06.2025 о 22:05 год. у Чернігівській області, с-ще Козелець, вул. Київська 5А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 525I, реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога в Козелецька ЛІЛ с-ще Козелець, вул. Розумовських, 45, що підтверджується висновком №77 від 20.06.2025 року, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що їхав у зазначених у протоколі час та місці і був зупинений працівниками поліції за те, що у його автомобілі не працював правий габарит. Поліцейські його звинуватили у тому, що він перебуває у стані сп'яніння. На місці він відмовився проходити огляд та погодився проїхати до лікарні. У медичному закладі він продув прибор «Драгер». Результат був 0,22 ‰. Після цього на нього було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. У лікарні вимагав, щоб надали документи на алкотестер та наполягав на здачі крові, але йому відмовили. Того вечора був тверезий.
Дослідивши безпосередньо матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена в судовому засіданні.
Так, пунктом 2.9. «а» ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
В той же час, ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
?протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 368113 від 20.06.2025, згідно з яким 20.06.2025 о 22:05 год. у Чернігівській області, с-ще Козелець, вул. Київська 5А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 525I, реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога в Козелецька ЛІЛ с-ще Козелець, вул. Розумовських, 45, що підтверджується висновком №77 від 20.06.2025 року
?актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проведений у зв'язку з виявленими ознаками: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, запах алкоголю з порожнини рота;
?висновком медичного огляду ОСОБА_1 №77 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, результат огляду - позитивний;
?довідкою старшого інспектора ВАП УПП в Чернігівській області від 21.06.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 21.05.2003 року.
?переглянутим у судовому засіданні відео з нагрудної камери поліцейського.з якого вбачається, як працівники поліції зупиняють автомобіль BMW 525I, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керування ОСОБА_1 . На запитання поліцейських, чи вживав алкоголь, останній відповідає, що вживав вчора. Поліцейський називає ознаки алкогольного сп'яніння, які виявив у ОСОБА_1 та пропонує пройти огляд на місці. ОСОБА_1 погоджується пройти огляд у медичному закладі. Поліцейський виписує направлення, після чого вони їдуть до лікарні. По приїзду до медичного закладу, ОСОБА_1 каже, що згоден здати кров на аналіз. Ліка йому відмовляє, пояснюючи що є визначена процедура і здача крові у даній ситуації не передбачена. Після цього ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на стан сп'яніння та продуває алкотестер. Результат - 0,28 ‰. Жодної незгоди з даним результатом ОСОБА_1 не висловлює. Потім лікар проводить візуальний огляд ОСОБА_1 . Останній проходить по червоній лінії, торкається пальцем носа. Результат повторного продування алкотестера склав 0,22 ‰. Після цього лікар складає висновок, а поліцейський у свою чергу протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Поліцейським роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки.
Дослідивши вказані матеріали, в тому числі дослідивши зміст протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності доводять винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.9. «а» ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.
В даній справі, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння був проведений у медичному закладі - КНП «Козелецька лікарня інтенсивного лікування» Козелецької селищної ради. Під час медичного огляду ОСОБА_1 жодних зауважень не висловлював. З результатом алкотестеру був згоден.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що висновок медичного огляду ОСОБА_1 №77 є належним та допустимим доказом.
Суд зазначає, що дії працівників поліції відповідають вимогам «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735.
Доводи ОСОБА_1 про те, що результат алкотестера показав 0,22 ‰, тобто у межах встановленої похибки, суд до уваги не бере, оскільки такий результат був після повторного продуття алкотестера. При цьому, при першому продутті результат становив 0,28 ‰. Крім цього суд зазначає, що лікарем проводився безпосередній медичний огляд ОСОБА_1 . Після проведення огляду лікар дійшов висновку про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Також суд зазначає, що підставою для висловлення ОСОБА_1 вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння стало суб'єктивне припущення поліцейського про перебування зазначеної особи у стані сп'яніння, яке ґрунтувалося на наявності у неї передбачених п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, ознак алкогольного сп'яніння.
Слід також зазначити, що суд не може з власної ініціативи збирати докази. Судом ставилося на обговорення питання що витребування у Козелецької ЛІЛ документації на газоаналізатор, оскільки саме особою, яка притягується до відповідальності ставиться під сумнів його вчасну повірку та калібрування. Однак ОСОБА_1 висловився про недоцільність витребування даної інформації.
Тож ці та інші доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому суд їх до уваги не бере і розцінює такими, що надані з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Згідно ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд, дотримуючись вимог ст. ст. 30, 33 КУпАП вважає за необхідне призначити його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням особи ОСОБА_1 , інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, а відповідно до п. 13 учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з виконанням військового обов'язку або службових обов'язків. Також дана справа не пов'язана з порушенням прав ОСОБА_1 , відтак останній не звільняється від сплати судового збору.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605, 60 грн., які слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 283-285, 287-289 КУпАП, суд
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів із моменту її винесення.
Повний текст виготовлено 10 листопада 2025 року.
Суддя