Справа № 750/15290/25
Провадження № 1-кс/750/4902/25
07 листопада 2025 року м. Чернігів
Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові клопотання старшого слідчого слідчого слідчого відділу Управління СБ України в Чернігівській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
Старший слідчий слідчого відділу Управління СБ України в Чернігівській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , року народження, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, без визначення розміру застави.
В обґрунтування поданого клопотання, слідчий посилається на наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, схову або спотворення речових доказів, які мають значення для кримінального провадження; незаконного впливу на свідків; продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити, з наведених у ньому підстав.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 з носінням електронного засобу контролю, посилаючись на визнання підозрюваним своєї провини, щире розкаяння, відсутність ризиків, оскільки з 11.08.2022 після деокупації не покидав місто Херсон, хоча міг втекти. Просив взяти до уваги і те, що в Україні введений воєнний стан у зв'язку з чим ОСОБА_5 не може виїхати, останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря -психіатра не перебуває.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати домашній арешт, посилаючись на те, що визнає свою провину, своє працевлаштування до незаконно створеного органу «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области» в період окупації м. Херсона військами рф, пояснює своїм безгрошів'ям та відсутністю роботи.
Заслухавши доводи прокурора та захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Слідчим відділом УСБУ в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025270000000234 від 04.11.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16 червня 2022 року громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, із власних корисливих мотивів та з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Херсон, сповідуючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, прийняв пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням представників збройних формувань та окупаційної влади російської федерації добровільно зайняти у незаконно створеному на тимчасово окупованій території м. Херсон правоохоронному органі посаду «младшего инспектора 2 категории группы надзора отдела безопасности учреждения ИК «Северная исполнительная колония (№90)» УСИН по Херсонской области» (мовою оригіналу).
У подальшому, ОСОБА_5 діючи умисно, із власних корисливих та ідеологічних мотивів, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, всупереч вимог діючого законодавства України, добровільно зайняв у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м.Херсон, який має назву «УСИН по Херсонской области», посаду «младшего инспектора 2 категории группы надзора отдела безопасности учреждения ИК «Северная исполнительная колония (№ 90)» УСИН по Херсонской области» (мовою оригіналу), розташованому за адресою: м. Херсон, вул. Некрасова, 234, отримав спеціальне звання - «рядового внутренней службы» та приступив до виконання своїх службових обов'язків по здійсненню контролю за дотриманням режиму утримування ув'язнених на території установи.
06.11.2025 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
06.11.2025 ОСОБА_5 був затриманий в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до висновку, що їх сукупність є достатньою для констатації факту того, що на теперішньому етапі досудового розслідування підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України є обгрунтованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (п.5 ч.1 ст. 176, ч.6 ст. 176 КПК України).
Переходячи до розгляду ризиків, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що ризик неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного є дією, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Перш за все, слідчий суддя приймає до уваги те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких умисних злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора в суді про доведеність ризику, передбаченого: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування таабо суду), оскільки такий витікає з серйозності висунутої підозри та тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання його винуватим. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Посилання сторони захисту на воєнний стан, як підставу неможливості переховування від органів правопорядку та суду, слідчий суддя не приймає до уваги, оскільки вказаним ризиком охоплюються випадки не лише законного перетину кордону, але й нелегального включаючи і тимчасово окуповану територію України.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів), який обґрунтовується тим, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники злочину, місця зберігання знаряддя та засобів вчинення злочину, що дає підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази, які мають значення для кримінального провадження.
Слідчий суддя також вважає доведеним ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконний вплив на свідків), який полягає у тому, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може вживати заходи щодо незаконного впливу на тих свідків, які на даний час надали показання щодо його протиправної діяльності та відомості про яких йому стали відомі після отримання копій матеріалів кримінального провадження.
Також є доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України КПК (продовження кримінального правопорушення в якому він підозрюється та вчинити інші кримінальні правопорушення), який обґрунтовується тим, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може виїхати на тимчасово окуповану території та продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, зокрема добровільно зайняти посаду в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Посилання сторони захисту на визнання провини підозрюваним ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину відбулося лише після його затримання працівниками УСБУ в Чернігівській області. Після доекупації міста Херсона від збройних сил рф ОСОБА_5 особисто не звертався з відповідними заявами до органів правопорядку України. Невжиття підозрюваним заходів до втечі після 11.08.2022 пояснюється тим, що останньому не було відомо про наявність відкритого кримінального провадження та відсутність у нього процесуального статусу підозрюваного. Відсутність судимостей, не перебування на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра в деякій мірі характеризує ОСОБА_5 з позитивного боку, але вказана інформація не спростовує та зменшує доведених в судовому засіданні ризиків.
Виходячи з імперативних приписів п.5 ч.1 ст. 176, ч.6 ст. 176 КПК України, які унеможливлюють застосування до осіб підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, запобіжний заходів у виді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, доведеності існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, схову або спотворення речових доказів, які мають значення для кримінального провадження, незаконного впливу на свідків, специфіки інкримінованого підозрюваному злочину, основним об'єктом посягання якого є основи національної безпеки України, в умовах воєнного стану, слідчий суддя не вбачає достатніх правових підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів: особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту та визначення розміру застави.
За наведених вище обставин, є достатні підстави для задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176 - 178, 182, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04 січня 2026 року.
Строк дії ухвали встановити до 04 січня 2026 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_7