Справа № 683/2947/25
2/683/1671/2025
10 листопада 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Завадської О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
встановив:
У вересні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №101599197 від 17 червня 2021 року в сумі 22185,00 грн, судового збору в розмірі 2422,40 грн, а також витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17 червня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (надалі ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_1 (надалі відповідач/позичальник) укладено договір про споживчий кредит №101599197 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника на офіційному вебсайті товариства шляхом накладення електронного підпису з одноразовим електронним ідентифікатором. Відповідно до умов кредитного договору до укладення договору відповідач отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та правилами, що розміщені на вебсайті товариства, та є невід'ємною частиною цього договору. На підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5100,00 грн строком на 25 днів, термін (дата) повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 12 липня 2021 року. Комісія за надання кредиту: 510,00 грн, що нараховуються одноразово за ставкою 10,00 від суми кредиту за договором. Проценти за користування кредитом: 1275,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
В свою чергу відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання.
30 вересня 2021 року згідно з умовами договору відступлення прав вимоги №09Т ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за кредитним договором №101599197 від 17 червня 2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», яке набуло право вимоги до відповідача.
Згідно з додатком до договору факторингу заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 22185,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5100,00 грн; заборгованість за відсотками 16575,00 грн; заборгованість за комісією 510,00 грн.
Оскільки, станом на день пред'явлення даного позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов'язань згідно з кредитним договором №101599197 від 17 червня 2021 року в розмірі 22185,00 грн, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 22185,00 грн, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмрі 5000,00 грн.
Провадження по справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано строк учасникам справи для подання заяв по суті.
Сторони відповідно до вимог статей 128, 130 ЦПК України належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, заяв по суті не подавали, клопотань не заявляли.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд вважає за можливе, відповідно до ч. 8 ст.279 ЦПК України, розглянути справу за наявними в матеріалах доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 17 червня 2021 року ОСОБА_1 на сайті tengo.ua створив та заповнив анкету-заяву на кредит №101599197, в якій зазначив свої особисті дані: прізвище, ім'я, по батькові, ідентифікаційний номер, дату народження, номер мобільного телефону та електронної адреси, паспортні дані, домашню адресу, освіту та щомісячний дохід. Надав також згоду, зокрема, щодо правил кредитування. Анкета-заява на кредит №101599197 також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви №101599197.
З договору про споживчий кредит №101599197 від 17 червня 2021 року, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 вбачається, що сторони уклали цей договір на підставі пропозиції кредитодавця, яка розміщена в його інформаційно-телекомунікаційній системі та доступна через сайт кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, на таких умовах.
Кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній пунктом 1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений пунктом 1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (п. 1.1.).
Сума кредиту становить 5100,00 грн у валюті гривня (п. 1.2.).
Кредит надається строком на 25 днів з 17 червня 2021 року (строк кредитування) - п. 1.3.
Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 12 липня 2021 року (п. 1.4.).
Комісія за надання кредиту становить 510,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1.).
Проценти за користування кредитом - 1275,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2.).
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6.).
Тип процентної ставки - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього договору (п. 1.7.).
Позичальник сплачує позикодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1.-1.5.2. договору в термін (дату), вказаний у п. 1.4. У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною в п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною в п. 1.6. договору, в сумі та на умовах, визначених в п.2.3 договору (п. 2.2.1.).
Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору (п. 2.2.2.).
Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначена в п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) встановлену п. 1.6 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої що прирівнюється до письмової) згоди позичальника (п. 2.2.3.).
Пролонгація строку кредитування визначена пунктом 2.3.
Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства tengo.ua і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2. договору (п. 2.3.1.1.).
Пунктом 2.3.1.2 визначено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6 цього договору.
Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4. договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування (п. 2.4.1.).
У разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця (п. 4.2.).
Згідно пунктом 6.1 договору його укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно з пунктом 6.3 договору приймаючи пропозицію Товариства про укладення цього кредитного Договору, Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому.
Пунктом 6.4 договору передбачено, що укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього Договору, та діє до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до Додатку № 1 сторонами визначений графік платежів за договором про споживчий кредит №101599197 від 17 червня 2021 року.
В Додатку № 2 до договору міститься паспорт споживчого кредиту №101599197 від 17 червня 2021 року.
На підтвердження виконання ТОВ «МІЛОАН» зобов'язання за договором про споживчий кредит №101599197 від 17 червня 2021 року позивач надав платіжне доручення №28856556 від 17 червня 2021 року про перерахування згідно договору 101599197 коштів в сумі 5100,00 грн.
Також, позивачем була надана відомість про щоденні нарахування та погашення за період з 17 червня 2021 року до 10 вересня 2021 року. згідно якої 17 червня 2021 року ОСОБА_1 надано кредит 5100,00 грн, нарахувано комісію за оформлення кредиту та нарахувано процентів, а також визначено загальну суму заборгованості за кредитом в розмірі 22185,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5100,00 грн; заборгованість по відсоткам - 16575,00 грн; заборгованість по комісії - 510,00 грн.
30 вересня 2021 року ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» уклали договір факторингу №09Т, за умовами якого сторони погодили, що ТОВ «МІЛОАН» зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом та боржниками (п. 2.1. договору).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до вищевказаного договору факторингу ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22185,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5100,00 грн; заборгованість по відсоткам - 16575,00 грн; заборгованість по комісії - 510,00 грн.
Згідно акту прийому - передачі реєстру боржників від 30 вересня 2021 року до договору факторингу №09Т від 30 вересня 2021 року ТОВ «МІЛОАН» передало, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» прийняло реєстр боржників і набуло право вимоги за договором про споживчий кредит №101599197 від 17 червня 2021 року до ОСОБА_1 .
Відтак, матеріалами справи підтверджуються обставини уступки права вимоги за договором про споживчий кредит №101599197 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
Позивач 25 липня 2025 року направив відповідачу вимогу про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №101599197 від 17 червня 2021 року в загальній сумі 22185,00 грн, яка залишилась без виконання.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть, якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (надалі Закон).
У статті 3 Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей електронного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему товариства можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідачки лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд дійшов висновку, що подані позивачем документи підтверджують факт укладення між сторонами договору про споживчий кредит №101599197 від 17 червня 2021 року в електронній формі шляхом його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором та наданням персональних даних відповідача.
ТОВ «МІЛОАН» згідно договору про споживчий кредит №101599197 від 17 червня 2021 року перерахувало відповідачу 17 червня 2021 року кошти в сумі 5100,00 грн.
Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором не виконав, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.
Щодо нарахування відсотків.
Згідно укладеного між сторонами договору кредит у сумі 5100,00 грн було надано відповідачу строком на 25 днів до 12 липня 2021 року.
При цьому п. 2.3. договору передбачено пролонгацію строку кредитування.
Продовження, вказаного в п. 1.3. договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах (п. 2.3.1.).
Пунктом п. 2.3.1.2. договору передбачено пролонгацію на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користування кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною у п. 1.6. Договору.
Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.
За відсутності доказів повернення відповідачем кредитних коштів та обумовленої суми відсотків за користування кредитом до 12 липня 2021 року, відбулося продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, що свідчить про пролонгацію строку кредитування на стандартних умовах, як передбачено п. 2.3.1.2 договору.
Суд враховує, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором, тобто до 12 липня 2021 року, відповідно, останній продовжив користуватись кредитними коштами, а тому пролонгація дії кредитного договору відбулась автоматично, що відповідає п. 2.3 договору.
Поряд з цим, системний аналіз положень п.п. 1.1-1.4 договору щодо порядку та строку кредитування (25 днів), п.п. 2.2-2.4 договору щодо пролонгації (60 днів), дають підстави для висновку, що термін користування кредитними грошима розпочався 17 червня 2021 року та закінчився 16 серпня 2021 року, оскільки за вищевказаними погодженими сторонами умовами договору не передбачено можливість його подальшої пролонгації.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином договір передбачає подвійну відсоткову ставку та комісію за надання кредитних коштів.
Разом з тим, враховуючи умови передбачені п.2.3.1.2 договору кредиту, суд вважає, що строк дії кредитного договору було продовжено до 60 днів.
При цьому зі змісту зазначених пунктів договору не вбачається, що застосовується інша процентна ставка в разі пролонгації договору.
Умовами договору підписаного сторонами передбачено, що позичальник зобов'язується сплатити відсотки за користування кредитними коштами за кожен день у розмірі 1,00% (п. 1.5.2) та 5% (п. 1.6).
Відтак, ТОВ «МІЛОАН» мало право на стягнення відсотків за користування кредитними коштами за 25 днів (строк дії договору) з 17 червня 2021 року по 12 липня 2021 року, виходячи з наступного.
Сума кредиту 5100 грн 00 коп х 1,00 % = 51 грн 00 коп.
51 грн 00 коп х 25 днів = 1275 грн 00 коп - відсотки згідно п.1.5.2 договору.
Також за період з 17 червня 2021 року по 12 липня 2021 року стягненню підлягають відсотки, передбачені п.1.6 Договору
Сума кредиту 5100 грн 00 коп х 5 % = 255 грн 00 коп.
255 грн 00 коп х 25 днів = 6375 грн 00 коп - відсотки згідно п. 1.6. договору.
Таким чином за період 17 червня 2021 року по 12 липня 2021 року стягненню підлягають відсотки передбачені п. 1.5.2 та 1.6 договору у загальному розмірі 7650 грн 00 коп (1275 грн 00 коп + 6375 грн 00 коп).
Оскільки умовами договору передбачено пролонгацію до 60 днів, тобто ще на 35 днів, то стягненню також підлягають відсотки передбачені п. 1.5.2 та 1.6 договору у загальному розмірі 6,00% за період з 13 липня 2021 року по 16 серпня 2021 року.
Сума кредиту 5100 грн 00 коп х 6,00 % = 306 грн 00 коп х 35 (днів) = 10710 грн 00 коп.
Загальний розмір відсотків, який підлягає стягненню вцілому за період з 17 червня 2021 року по 16 серпня 2021 року становить 18360 грн 00 коп (7650 грн 00 коп + 10710 грн 00 коп).
Таким чином, сума заборгованості за кредитним договором становить: 5100,00 грн - тіло кредиту; 18360,00 грн - відсотки; 510,00 грн - комісія, а всього 23970,00 грн.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що строк виконання зобов'язання настав, доказів повернення боргу за договором про споживчий кредит станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов'язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» кредитної заборгованості за договором про споживчий кредит №101599197 від 17 червня 2021 року підлягають задоволенню в межах заявленого позову в загальному розмірі 22185,00 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, відповідно до статті 1 якого договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частина третя статті 4 зазначеного Закону).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об'єднанням.
У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
При подачі позовної заяви ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» просило стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.
На підтвердження понесення таких витрат представник позивача надав: договір про надання правової допомоги №01-05/05 від 05 травня 2025 року з ФОП ОСОБА_2 ; додаткову угоду від 31 липня 2025 року №679 до договору №01-05/05 про надання правової допомоги від 05 травня 2025 року з ФОП ОСОБА_2 ; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ФОП ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості; акт надання послуг №679 ФОП ОСОБА_2 на підтвердження факту надання правової допомоги від 31 липня 2025 року.
Однак, матеріали справи не містять належних доказів того, що ці послуги були надані саме адвокатом чи адвокатським об'єднанням, діючим у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки виконавцем вказаний ФОП ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України (пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21)).
З наданих документів судом встановлено, що позовна заява підписана та подана керівником ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Романенком М.Е., а послуги з підготовки позовної заяви та інших документів процесуального характеру надавав ФОП ОСОБА_2 , що суперечить встановленим законодавством умовам відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки статтею 137 ЦПК України передбачено надання правничої допомоги адвокатом та, відповідно, компенсацію витрат за таку допомогу надану адвокатом, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог у частині стягнення витрат на правничу допомогу, понесених позивачем, в розмірі 5000,00 грн слід відмовити, так як правнича допомога надана позивачу не адвокатом, а ФОП ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, на підставі ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: 04112, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 м. Київ, код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за договором про споживчий кредит №101599197 від 17 червня 2021 року в розмірі 22185,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5100,00 грн; заборгованість по відсоткам - 16575,00 грн; заборгованість по комісії - 510,00 грн.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: 04112, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 м. Київ, код ЄДРПОУ 42649746) судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: 04112, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 м. Київ, код ЄДРПОУ 42649746;
відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя