Справа № 682/2467/25
Провадження № 2/682/1444/2025
10 листопада 2025 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :
головуючої судді Матвєєвої Н.В.
з участю секретаря судових засідань Кисельової А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу з повідомленням (викликом) сторін за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, зазначаючи, що 17 березня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики грошових коштів, факт укладення договору підтверджується укладеною між сторонами розпискою.
ОСОБА_2 отримала від нього грошові кошти в розмірі 13100 грн. для власних потреб на умовах розписки і зобов'язалася повернути позику до 17.03.2024 року та сплатити 3 % за кожен місяць користування позикою, а у разі невиконання зобов'язання в частині сплати відсотків щомісячно - сплатити пеню в розмірі 5% від суми боргу за кожен місяць прострочення сплати до повного розрахунку, про що склала власноруч розписку. Проте, у визначений строк відповідач свого зобов'язання за договором позики не виконав, борг не повернув і не повертає його до цього часу.
Тому позивач просить задовольнити його вимоги повністю і стягнути із відповідачки борг за розпискою: 13100 грн. - прострочена заборгованість за основною сумою боргу, 4716 грн. - плата за користування кредитом та судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.
Ухвалою судді від 25.09.2025 відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, у позовній заяві до суду не заперечував проти розгляду справи в його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлений належним чином, від отримання судової повістки двічі відмовиласяі, відзиву на позов не надала, тому у суду є підстави для розгляду справи у його відсутність на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст. 280-289 ЦПК України у заочному порядку, оскільки проти цього не заперечує позивач.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що між сторонами виникли відносини позики.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1047 ЦК договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
17.03.2023 року відповідач ОСОБА_2 склала розписку про отримання в позику у ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 13100 грн та зобов'язалась повернути суму боргу до 17.03.2024 року і сплатити 3 % за кожен місяць користування позикою, а у разі невиконання зобов'язання - сплатити пеню в розмірі 5% від суми боргу за кожен місяць прострочення оплати до повного розрахунку.
Отже, сторонами дотримано вимог закону щодо форми та умов договору позики, визначених у ст. 1047 ЦК України.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором позики виконав та передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 13100 грн, на що вказує остання у своїй розписці.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
ОСОБА_2 зобов'язалася повернути позивачу ОСОБА_1 позику в сумі 13100 грн. та 3 % за кожен місяць користування позикою і повернути гроші в повному обсязі з відсотками своєчасно до 17.03.2024 року, про що зазначила в розписці.
Проте, відповідачка борг в сумі 13100 грн та відсотки за користування позикою у визначені договором строки - до 17.03.2024 року і на час звернення позивача із позовом до суду не повернула.
Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.
З розрахунку позивача вбачається, що розмір заборгованості відповідача за розпискою становить: 13100 грн. - прострочена заборгованість за основною сумою боргу, 4716 грн. - плата за користування кредитом, всього 17816 грн.
На підставі викладеного, суд знаходить, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання за договором позики від 17.03.2023 року та ОСОБА_2 має сплатити на користь ОСОБА_1 прострочену заборгованість в сумі 17816 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки слід стягнути на користь позивача судові витрати, сплачені ним при подачі позову в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 1047- 1049 ЦК України, ст. 4-13, 81, 82, 89, 141, 264-265, 280-289, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 17 березня 2023 року в сумі 17816 грн та судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, неподані заяви про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі Електронний суд.
Головуючий суддя Н.В.Матвєєва