Справа № 947/41115/25
Провадження № 6/947/464/25
/про відмову заміни сторони виконавчого провадження/
04.11.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Гниличенко М.В.
при секретарі - Тіщенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані сторони Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строків для його пред'явлення, суд -
29.10.2025 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - Скребець О.С. звернувся до суду із заявою, якою просить замінити сторону стягувача з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», як вибулої сторони на його правонаступника, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», (код ЄДРПОУ 40696815, місцезнаходження: 49089, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок 2, офіс 205 рахунок 26501050200095, IBAN: № НОМЕР_1 ), як такий, що набув всі права та обов'язки стягувача згідно з Договором № GL48N718070_I_6 про відступлення прав вимоги, укладений 30 липня 2020 року, у виконавчих листах, по справі № 2-419/10, які видані Чорноморським районним судом Автономної Республіки Крим; видати дублікат виконавчого листа Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим по справі № 2-419/10 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення з ОСОБА_1 ; поновити строк для пред'явлення до примусового виконання дублікату виконавчого листа про стягнення заборгованості по справі № 2-419/10 (боржник: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2025 року справу за вказаною заявою було розподілено судді Гниличенко М.В.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 30.10.2025 року прийнято до розгляду вказану заяву та призначено судовий розгляд у відкритому судовому засіданні.
Представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - Скребець О.С. у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся, в заяві про заміну стягувача зазначив прохання про розгляд справи без його участі, доводи заяви підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Представник зацікавленої сторони ПАТ «КБ «Надра» до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі.
Боржник ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, належним чином повідомлялась, причини неявки суду невідомі.
Відповідно ст.442 ЦПК України -у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Відповідно до ст.433 ЦПК України - у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що в провадженні Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим перебувала цивільна справа № 2-419/10 за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заочним рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2010 року по справі № 2-419/10 позов ВАТ КБ «Надра» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість по договору кредиту № № 805/2008/980-МК/18/38 від 20.08.2008 року в розмірі: основний борг - 745 324,02 грн.; борг по відсоткам - 215514,04 грн., пеня - 22576,28 грн, штраф 923,16 грн., а всього 984337,50 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 20.08.2008 р. - житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,1047 гектара, кадастровий номер 01 256 551 00 01 003 0472, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заочне рішення може бути переглянуте Чорноморським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Копію вказаного рішення заявником не було додано до заяви, але воно міститься в ЄДРСР, та було досліджено судом, зокрема вказане рішення є заочним, в реєстрі вказано, що категорія справи - не визначено, надіслано судом - не визначено, номер судового провадження - не визначено, зареєстровано - 14.06.2010 року, забезпечено надання загального доступу - 24.03.2011року. Проте даних про дату набрання заочного рішення законної сили не має. Тобто, суду невідомо дата набрання рішенням законної сили, чи переглядалось вказане рішення в заочному порядку, чи зверталось ВАТ КБ «Надра» до суду з заявою про видачу виконавчих листів, чи було отримано ВАТ КБ «Надра» виконавчі листи та чи були вони своєчасно у встановлені законом строки пред'явлені до виконання та їх подальший процесуальний рух, чи відкривалось виконавче провадження та які виконавчі дії було здійснено.
Заявником у заяві було зазначено, що 30 липня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» був укладений Договір №GL48N718070_I_6 про відступлення прав вимоги. За умовами даного Договору ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, зокрема за Кредитним Договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 805/2008/980-МК/18/38 від 20.08.2008 року, укладеними між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра», разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії судового процесу.
Фактично заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» лише з 30 липня 2020 року, після укладення договору відступлення прав вимоги, набуло право вимоги до боржників, проте упродовж 5 років не здійснювало будь-яких дій з приводу виконання рішення суду від 02.06.2010 року, отримання письмової інформації уВАТ КБ «Надра» щодо наявності виконавчих листів та пред'явлення їх до примусового виконання, при цьому акцентує увагу суду на п.5 договору відступлення, з якого вбачається, що новий кредитор підтверджує, що в момент укладення договору отримав від банка усі наявні документи, що підтверджують право вимоги до боржників. Крім того, до суду ТОВ «ФК'Дніпрофінансгруп» звернулось з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків для його пред'явлення - 29.10.2025 року, та просить поновити строк, однак суд зауважує про те, що судові органи працювали як в період Covid, так і в період військового стану, забезпечуючи доступ до правосуддя фізичним та юридичним особам, та зокрема право в електронному вигляді подання документів. Вказаним правом заявник скористався подавши заяву до суду 29.10.2025 року.
Із заяви вбачається, що в кредитній справі, яку було передано від ПАТ «КБ» Надра» до ТОВ «Фінансова компанія'Дніпрофінансгруп», виконавчі листи по справі № 2-419/10 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ'Надра» відсутні та заявник не може отримати інформацію щодо перебування виконавчих листів.
Заявник зазначає, що станом на дату подачі даної заяви до ТОВ «Фінансова компанія» Дніпрофінансгруп» виконавчі листи по справі № 2-419/10 щодо стягнення з ОСОБА_1 разом із постановою чи повідомленням про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання не надходили. Внаслідок чого, заявник робить висновок про втрату оригіналу виконавчих листів, виданих Чорноморським районним судом АР Крим по справі № 2-419/10 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ'КБ'Надра». При цьому, суд зауважує, що докази видачі виконавчих листів та відкриття виконавчого провадження, відсутні. Доводи про втрату виконавчих листів є припущеннями, оскільки інформації про їх отримання не має.
Відповідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 23.09.2025 року вбачається, що виконавчі листи щодо боржника ОСОБА_1 не перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби чи на виконанні у приватних виконавцях.
Відповідно ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення (ч.ч.1,2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» 2016 року).
Станом на липень 2010 року в Україні діяла редакція Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV. Цей закон був чинним до набрання чинності новим Законом від 02.06.2016 № 1404-VIII, який набув чинності 05.10.2016 року.
Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» в ред.1999 року -виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інши органів (посадови осіб) - це сукупність дій органів і посадови осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підстава, в межа повноважень та у спосіб, визначени цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інши законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанні.(далі рішення).
Положеннями ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» в ред.1999 року (в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа) було визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п. 1 ч.2 цієї норми законодавства строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 вказала на наступне.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.
Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання рішення) означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути в невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства прав.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, якщо цей строк не був поновлений судом.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Отже, ураховуючи наведене, для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження, в якому ставиться таке питання.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. (п.92)
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Однак, матеріали справи не містять даних взагалі про існування виконавчого провадження, про звернення первісного стягувача ВАТ КБ «Надра» з заявою щодо примусового виконання рішення суду від 02.06.2010 року, про повернення первісному стягувачу виконавчих листів засобами поштового зв'язку та подальшу передачу вказаних виконавчих листів правонаступнику ТОВ «ФК'Дніпрофінансгруп». Вказане може свідчити, що первісний стягувач не реалізував своїх прав на пред'явлення виконавчого листа до виконання в межах визначеного законом строку, що також підтверджується відсутністю у базі даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень будь-яки даних про виконавче провадження щодо виконання вказаного рішення суду.
Також, не підлягає задоволенню заява в частині видачі дублікату виконавчого документу, з огляду на наступне.
Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналіз наведеної норми приводить до висновку, що обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання.
В постанові від 21.08.2019 у справі №2-836/11 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно якої якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
З урахуванням викладеного, суд відмовляє в задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні, оскільки судом встановлено, що заява про заміну стягувача його правонаступником подана після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, зазначений строк судом не поновлено, заявник не надав суду докази, які б підтверджували, що строк пред'явлення до виконання даного виконавчого листа не завершився.
Водночас, зважаючи на те, що вимоги заяви про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є похідними від вимоги про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, яка не підлягає до задоволення, в задоволенні заяви необхідно відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 259-261, 433, 442 ЦПК України, п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані сторони Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строків для його пред'явлення у цивільній справі № 2-419/10 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.11.2025 року.
Суддя М. В. Гниличенко