Справа №766/16559/25
н/п 2-а/766/512/25
про залишення позовної заяви без руху
10 листопада 2025 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 7 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Мельничука Валерія Валерійовича, третя особа: Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
До суду через Електронний Суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 7 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Мельничука Валерія Валерійовича, третя особа: Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст.161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Позовна заява з додатками подана в електронній формі через систему «Електронний суд», однак до неї не додано доказів надсилання копії позовної заяви та доданих документів відповідачу.
Крім того, відповідачем у справі визначено інспектора 2 взводу 7 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Мельничука Валерія Валерійовича.
Відповідно до ч. 2 ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень. Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції при розгляді справ про адміністративні правопорушення діють від імені органів Національної поліції, а тому вони не наділені самостійною процесуальною правоздатністю в рамках розгляду даної категорії справ.
За ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: центральний орган управління поліцією; територіальні органи поліції. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права; територіальні органи поліції утворює Кабінет Міністрів України.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» створено Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
Відповідно до п. 3 розд. І, п. 9 розд. V «Положення про Департамент патрульної поліції» затвердженого Наказом НП України № 73 від 06.11.2015 року (розміщеного на сайті patrol.police.gov.ua) Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції. Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має, зокрема, самостійний баланс, рахунки, печатку.
Оскільки за результатами розгляду справи всі подальші дії щодо виконання постанови чи закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, внесення відповідних відомостей до баз даних МВС тощо здійснюється уповноваженими працівниками Департаменту патрульної поліції, а не інспектором, який розглядав справу про адміністративне правопорушення, відповідачем у справі повинна виступати відповідна юридична особа Департамент патрульної поліції.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем судовий збір не сплачено, за текстом позову зазначено, що на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, оскільки він керував транспортним засобом ЗСУ, як військовослужбовець під час безпосереднього виконання обов'язків військової служби - під час службового відрядження, крім того, він є учасником бойових дій.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону № 3574-VI).
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Нормами вищевказаної статті чітко встановлено, що звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
В той же час, позивачем до позову не додано жодних відомостей щодо того, що він є військовослужбовцем, військовозобов'язаним або резервістом, який призваний на збори та те, що справа про скасування постанови безпосередньо пов'язана з виконанням військового обов'язку або службового обов'язку.
Щодо того, що позивач є учасником бойових дій слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 11.09.2024 року у справі №567/79/23, згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».
Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
Отже, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
З матеріалів справи слідує, що предметом позову у даній справі є скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, тому позивач не відноситься до пільгової категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки вимоги не стосується прав позивача, як учасника бойових дій.
Відтак, судовий збір за подання до позову підлягає сплаті у встановленому Законом порядку та розмірі.
Будь - яких інших підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору та доказів на їх підтвердження не надано.
Отже, за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення у 2025 році належить сплачувати судовий збір у 605,60 грн. (0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
За ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В той же час, з урахування подання позову через Електронний суд, судовий збір, який підлягає сплаті за подання позову становить 484,48 грн. (605,60 грн.*0,8).
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усуне недоліки у встановлений судом строк, вона буде вважатися поданою у день первинного її подання до адміністративного суду за приписами ч.3 ст. 169 КАС України.
Суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду не пізніше 5 днів з дня закінчення строку на усунення недоліків, при цьому повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку , встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.160, 161, 169, 241, 242, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 7 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Мельничука Валерія Валерійовича, третя особа: Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без руху.
Роз'яснити позивачеві право протягом п'яти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог встановлених ст. 160, 161 КАС України.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
СуддяО. В. Ус