Справа № 650/1394/21
провадження № 1-кп/650/122/25
06 листопада 2025 року селище Велика Олександрівка
Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка у межах
об'єднаного кримінального провадження № 12021232090000562, 12021232090000583, 12021231090000518 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Новопавлівка Великоолександрівського району Херсонської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого; офіційно не працюючого, раніше не судимого в порядку статі 89 КК України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; засоби зв'язку відсутні,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних проступків, передбачених частиною першою статті 125 КК України, у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України,
клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за частиною першою статті 125 КК України,
В провадженні Великоолександрівського районного суду Херсонської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
На судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, обраховуючи відповідний дворічний строк з жовтня 2021 року, просив кримінальне провадження у відповідній частині закрити. Пояснив, що йому зрозуміле обвинувачення та він обізнаний про те, що в такому випадку матиме місце закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, та він має право наполягати на розгляді справи, однак від цього відмовляється. Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення він визнає повністю, щиро розкаюється у скоєному.
На судовому засіданні захисник не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, погодившись з його позицією щодо спливу строку притягнення до відповідальності за вказаною частиною статті Закону України про кримінальну відповідальність на момент розгляду справи.
На судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, погодившись з його позицією щодо спливу строку притягнення до відповідальності за вказаною частиною статті Закону України про кримінальну відповідальність на момент розгляду справи.
На судовому засіданні потерпіла не заперечувала проти закриття кримінального провадження із вказаних обвинуваченим підстав.
Заслухавши осіб, які були присутні на судовому засіданні, перевіривши матеріали кримінального провадження, а також проаналізувавши наведені сторонами доводи та наведені нижче положення законодавства, суд дійшов таких висновків.
Згідно з положеннями пункту 1 частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, відповідно до вимог частини першої статті 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Положеннями статті 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений статтею 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених частиною першою статті 49 та статті 106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частина друга статті 49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до численної практики Верховного Суду, останній неодноразово роз'яснював у своїх рішеннях, що стаття 49 КК України визначає матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. При цьому застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-правових процедур. Тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе із одночасним застосуванням норм кримінального процесуального закону (постанова від 09 лютого 2021 року у справі № 753/5553/18, постанова від 31 травня 2018 року у справі № 520/6591/15-к, постанова від 11 листопада 2020 року у справі № 455/229/17, постанова від 13 листопада 2018 у справі № 219/11564/16-к, постанова від 20 березня 2018 року № 463/5277/16-к).
Згідно з обвинувальним актом від 20 жовтня 2021 року ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він 04 жовтня 2021 року, близько 02.00 години, переслідуючи прямий кримінально-протиправний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень, знаходячись в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , в ході раптово виниклої сварки із ОСОБА_6 , наніс останній не менше одного удару долонею руки та один удар кулаком руки по обличчю, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синця на спинці носа та синця в ділянці нижньої повіки лівого ока, садна слизової оболонки по центру нижньої губи, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 188НК від 06.10.2021 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Згідно з обвинувальним актом від 15 листопада 2021 року ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він 13 жовтня 2021 року, близько 22.00 години, переслідуючи прямий кримінально-протиправний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень, знаходячись на території подвір'я домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в ході раптово виниклої сварки із ОСОБА_6 , наніс останній один удар кулаком руки в область лівого ока та один удар долонею руки в область губ, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синця лівого ока, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 197НК від 28.10.2021 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Відповідно до положень статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 125 КК України, яке інкриміновано ОСОБА_4 є кримінальним проступком, за який передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
З огляду на викладене, у даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 закінчився дворічний строк давності, передбачений пунктом 1 частини першої статті 49 КК України, щодо обох зазначених кримінальних правопорушень.
Згідно з частинами другою та третьою статті 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про зупинення або переривання строків давності, передбачених частинами другою та третьою статті 49 КК України.
Положення статті 49 КК України передбачають, що звільнити від кримінальної відповідальності можливо лише особу у разі вчинення нею кримінального правопорушення.
Водночас, як зазначено у частині першій статті 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
З огляду на викладене, така умова для звільнення особи від кримінальної відповідальності, як вчинення особою кримінального правопорушення, передбачена статтею 49 КК України, обмежується лише фактом притягнення особи до кримінальної відповідальності та її згодою на звільнення від кримінальної відповідальності з цих підстав. Більш широке тлумачення зазначеної норми, зокрема, доведення факту вчинення кримінального правопорушення вочевидь буде становити порушення презумпції невинуватості.
Верховний Суд у постанові від 26 березня 2020 року у справі № 730/67/16-к зауважив, що невизнання підозрюваним (обвинуваченим) вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності та за умови роз'яснення суті підозри (обвинувачення), підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови у задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. Відтак, при закритті провадження по справі з вказаної підстави, питання щодо встановлення вини особи судом не вирішується.
В той же час, згідно з положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності).
При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК України порядку відповідне судове рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (частина восьма статті 284 КПК України).
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами першою - третьою статті 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених статтею 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Крім того, суд підкреслює, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Крім цього, така відмова може призвести до порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
Аналогічна позиція висвітлена у Постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30 листопада 2022 року за № 734/3220/17.
Враховуючи вищенаведене, переконавшись, що ОСОБА_4 правильно розуміє суть обвинувачення за частиною першою статті 125 КК України, перевіривши обґрунтованість заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення останнього з огляду на те, що кримінальні правопорушення за якими він обвинувачується є кримінальними проступками, за які передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні статті 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд дійшов переконання, що клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак його слід задовольнити і звільнити останнього від кримінальної відповідальності на підставі частини першої статті 49 КК України, закривши стосовно нього кримінальне провадження в цій частині.
Судові витрати на залучення експертів в сумі 767,86 грн слід віднести за рахунок держави, з огляду на закриття кримінального провадження в цій частині із вказаних підстав.
Цивільний позов заявлено не було, речові докази відсутні.
Керуючись вищенаведеними положеннями КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 125 КК України (№12021232090000562, 12021232090000583), на підставі частини першої статті 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 125 КК України, закрити на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України.
Судові витрати на залучення експертів в сумі 767,86 грн віднести за рахунок держави.
Розгляд кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України продовжити.
Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 05 листопада 2025 року.
Суддя __________________ ОСОБА_1