03.09.2025 Справа №607/6985/25 Провадження №2/607/2701/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участі секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідач попередньо звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 29 січня 2024 року підписав заяву про приєднання до Умов надання послуг «Картка для виплат» № б/н від 29 січня 2024 року. Відповідач при підписанні вищевказаної заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між ним та Банком Договір банківського рахунка та обслуговування платіжного інструменту (далі - Договір). Крім того, при підписанні вищевказаної заяви, відповідач погодився з тим, що зі змінами до Умов та Правил надання банківських послуг він зобов'язаний самостійно ознайомлюватись на сайті банку privatbank.ua. Цього ж дня відповідачу було надано банківську картку (тип картки - Картка для виплат, номер картки - НОМЕР_1 ).
Пунктом 2.1.4.5.4. Умов та Правил надання банківських послуг, що почали діяти з 25 січня 2024 року і були чинні на момент укладання Договору від 29 січня 2024 року № б/н встановлено, що клієнт зобов'язаний стежити за витратою коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Несанкціонованого овердрафту.
Відповідно до п. 1.1.1.43 вищевказаних Умов та Правил надання банківських послуг овердрафт - це короткостроковий кредит, який Банк надає Клієнту у разі, якщо сума операції перевищує суму залишку коштів на його рахунку, в розмірі ліміту кредитування.
В порушення умов Договору відповідач 01 червня 2024 року здійснив видаткові операції за своїм картковим рахунком, внаслідок чого станом на кінець банківського дня 03 червня 2024 року на картковому рахунку відповідача утворився від'ємний платіжний баланс (-186,19) доларів США. Станом на 01 серпня 2024 року баланс картки складав (-831,92) доларів США.
В разі порушення Клієнтом зобов'язань, визначених п. 2.1.3.4.2., Сторони узгодили, що Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість за Несанкціонованим овердрафтом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у підвищеному розмірі, передбаченому Тарифами Банку (п. 2.1.3.4.3 Умов та Правил надання банківських послуг, що почали діяти з 25 січня 2024 року).
Сторони узгодили, що у разі виникнення за Карткою Несанкціонованого овердрафту, кошти, отримані від Клієнта, направляються для погашення заборгованості у такій черговості: в першу чергу - на погашення процентів згідно п. 2.1.3.4.3. цього Договору; в другу чергу - на погашення процентів за користування Несанкціонованим овердрафтом, згідно п. 2.1.3.4.2. Договору; в третю чергу - на погашення тіла Несанкціонованого овердрафту (п. 2.1.3.4.4 Умов та Правил надання банківських послуг, що почали діяти з 25 січня 2024 року). Внаслідок дій відповідача на його картковому рахунку виник несанкціонований овердрафт. При цьому, заборгованість з несанкціонованого овердрафту ОСОБА_1 не повернута. Згідно з Тарифами, які є невід'ємною частиною Умов та Правил надання банківських послуг, що були дійсні на момент укладення договору (29 січня 2024 року) відсоткова ставка за несанкціонований овердрафт (заборгованість по поточному рахунку, за яким Овердрафт не передбачений) складає 3,6% .
Загальні положення про виконання грошового зобов'язання закріплені у ст. 533 ЦК України, зокрема в ч. 3 цієї статті зазначено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, установлених законом.
Таким чином, у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 533 ЦК України.
З урахуванням вищевикладеного, станом на 18 лютого 2025 року на рахунку ОСОБА_1 виникла прострочена заборгованість у розмірі 831,92 доларів США, з яких - 776,03 доларів США заборгованість за тілом кредиту, 55,89 доларів США - заборгованість за простроченими відсотками.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань відповідачем позивач просить стягнути заборгованість з несанкціонованого овердрафту у розмірі 831,92 доларів США, з яких: 776,03 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 55,89 доларів США - заборгованість за простроченими відсотками.
Ухвалою судді від 08 квітня 2025 року відкрито провадження у справі № 607/6985/25 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання представник позивача АТ КБ «Приватбанк» не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не надавав суду.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та підписав заяву про відкриття поточного рахунку та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що трактується як цифровий власноручний підпис - електронний підпис, що є власноручним підписом фізичної особи, створеним на екрані електронного сенсорного пристрою, що регламентовано Постановою НБУ № 172 від 20 грудня 2023 року «Про затвердження Положення про використанні електронного підпису та електронної печатки».
Згідно п. 7 заяви - «Підписанням цієї Заяви на підставі статті 634 Цивільного кодексу України Клієнт приєднується до розділу «Загальні положення» та підрозділів «Картка для виплат», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Система переказів PrivatMoney», «Операції у відділеннях (умови та правила проведення операцій у відділеннях Банку)», «Сервіс «BankID», «Автоплатежі» Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка та обслуговування платіжного інструменту (далі - Договір), приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому Договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати.
Сторони узгодили, у разі виникнення на рахунку Несанкціонованого овердрафту, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого Банком кредитного ліміту (розмір кредитного ліміту за цим Договором становить «0» грн), що обумовлений Договором із Банком, а якщо такого встановленого кредитного ліміту немає - над залишком власних коштів Клієнта на рахунку, і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення, терміном повернення суми Несанкціонованого овердрафту є останнє число місяця, наступного за місяцем, в якому виник Несанкціонований овердрафт. При цьому за користування Несанкціонованим овердрафтом Клієнт зобов'язаний сплатити Банку проценти у розмірі 3,6 % на місяць від розміру Несанкціонованого овердрафту. В разі непогашення Клієнтом Несанкціонованого овердрафту в термін, визначений абз. 1 цього пункту, Клієнт зобов'язаний сплатити на користь Банку заборгованість за Несанкціонованим овердрафтом та проценти за його користування, а також проценти від суми неповернутого в строк Несанкціонованого овердрафту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості (суми неповернутого в строк Несанкціонованого овердрафту та прострочених до сплати процентів за користування Несанкціонованим овердрафтом) в розмірі 86,4 % річних (п. 13 Заяви).
Також відповідачем 29 січня 2024 року було підписано Анкету належної перевірки клієнта - фізичної особи у якій вказано дані міжнародного закордонного паспорту, контактна інформація, місце роботи, фінансовий стан.
Кім наведеного, АТ КБ «ПриватБанк» видано довідку про те, що ОСОБА_1 отримав наступні кредитні картки: номер картки НОМЕР_1 , дата відкриття - ІНФОРМАЦІЯ_1 , термін дії - 11/26, Картка для виплат.
У Заяві про відкриття поточного рахунку та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 29 січня 2024 року, яку підписав ОСОБА_1 , визначені умови щодо узгодження відсоткової ставки за виникнення на рахунку Несанкціонованого овердрафту в розмірі 3,6% на місяць від розміру Несанкціонованого овердрафту.
З розрахунку заборгованості вбачається, що банком застосовувалась процентна ставка 3,6% на місяць, тобто у погодженому сторонами розмірі, а тому ці умови кредитування мають виконуватись позичальником належним чином.
Згідно з наданим АТ КБ «Приватбанк» розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 18 лютого 2025 року становить 831,92 USD, з яких: 776,03 USD - заборгованість за кредитом; 55,89 USD - заборгованість за простроченими відсотками.
Як слідує з банківської виписки за договором № б/н за період 29 січня 2024 року - 20 лютого 2025 року, позичальник ОСОБА_1 користувався наданими у коштами, що вбачається із руху коштів по конкретному банківському рахунку, записів про деталі операції, їх суму та залишок після операції.
Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів та має статус первинного документу, який містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженим наказом МЮУ від 12 квітня 2012 року № 578/5.
Отож, відповідач неналежно виконує свої зобов'язання щодо повернення коштів, отриманих у зв'язку з перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком.
Відтак, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Згідно з частиною першою статті 496 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначено у частині другій вказаної статті, іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» № 2709-ІV від 23.06.2005 (далі - Закон № 2709-ІV) іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
З огляду на те, що відповідач є громадянином Республіки Колумбія, то правовідносини пов'язані із стягненням заборгованості, є такими, що містять «іноземний елемент».
За змістом частини першої статті 4 Закону № 2709-ІV право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
Таким чином, розглядаючи справи за участю іноземного елемента, необхідно з'ясовувати наявність чинного між державами договору та за його наявності - порядку регулювання спірних правовідносин, що виникли.
Між Україною та Республікою Колумбія немає міжнародного договору у сфері правової допомоги, тому процесуальні питання, пов'язані з вирішення даного спору, регулюються Законом № 2709-IV.
Цей Закон встановлює порядок урегулювання приватно-правових відносин, які хоча б через один зі своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, зокрема, визначає підсудність судам України справ з іноземним елементом (пункт 3 частини першої статті 1, статті 75-77 Закону).
У міжнародному праві категорія «підсудність» застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності.
Таким чином, суди, вирішуючи питання про належність справи до їх компетенції, зобов'язані з'ясувати, в судах якої країни відповідно до міжнародних зобов'язань України підлягає розгляду справа з міжнародним елементом.
Лише у разі, якщо спір підлягає вирішенню в судах України, підсудність справи визначається за правилами, встановленими статтями 27, 28 ЦПК України.
Відповідно до статті 2 Закону № 2709-IV, цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.
Якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору (стаття 3 Закону № 2709-IV).
У відповідності до частини першої статті 75 Закону № 2709-IV підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.
Статтею 76 Закону № 2709-IV встановлені підстави для визначення підсудності справ судам України. Суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження; дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України(пункти 2, 7).
Отож, з огляду на те, що дія або подія, яка стала підставою для подання позову Банком, мала місце на території України (м. Тернопіль), де відповідач декларував своє місце проживання, справа підсудна та розглядається Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
За змістом частин 1-3 статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
За змістом статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З аналізу правових норм ЦК України можна зробити висновок, що гривня, як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України. У разі укладення цивільно-правових угод сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти фізичні особи, які перебувають на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Тобто фактично суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. Тлумачення статей 1046 та 1049 ЦК України дає змогу зробити висновок, що належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, в розмірі та в тій валюті, яка визначена договором позики, а не виключно в національній валюті України.
Статею 99 Коснтитуції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. Конституція не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Позивач просить стягнути з відповідача 55,89 доларів США заборгованості за процентами за користування коштами станом на 18 лютого 2025 року, згідно умов, викладених у Заяві № б/н від 29 січня 2024 року, підписаній HIGUITA JAIRO ANTONIO.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Банк обґрунтував свій позов зазначеними вище доказами, які суд оцінив, що описано вище. Натомість відповідач не проявив інтересу до справи, не з'являвся в судові засідання, не подав відзиву, не спростував у жоден спосіб вимоги позивача.
Ураховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № б/н від 29 січня 2024 року належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 831,92 доларів США підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк».
Крім того, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 29 січня 2024 року в розмірі 831 (вісімсот тридцять один),92 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві),40 грн сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, 01001.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя О. Я. Герчаківська