07.10.2025
Справа № 607/2290/25
07 жовтня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
-головуючої судді Черніцької І.М.
-за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.
-
з участю:
представника позивача - адвоката Заставного Р.А.,
представників відповідача - адвоката Дячук С.І., відповідача ОСОБА_1
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартирою,-
ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 та просила усунути перешкоди в користуванні квартирою за АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання відповідача демонтувати утеплення фасаду частини будинку.
В обґрунтування вимог позивач вказала, що є власницею квартири за АДРЕСА_1 . Відповідач є власницею квартири за АДРЕСА_2 ОСОБА_1 незаконно зробила «Клаптикове» утеплення частини фасаду багатоквартирного будинку. Влаштовуючи утеплення своєї квартири, відповідача також утеплила її віконну раму і шифер балкону, у зв'язку з чим на балконі із стін її квартири почала відпадати облицювальна плитка та вона не може здійснити заміни балконної рами на металопластикову. Вважає, що вказане утеплення фасаду будинку є самочинною прибудовою, оскільки проведене без згоди співвласників будинку, без дозволу, рішень відповідних органів та порушує її прав.
Посилаючись на наведене, просить задовольнити позов.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 лютого 2025 року провадження у даній справі відкрито та призначено розгляд справи за правила загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 11 червня 2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.
Відповідач подала відзив на позов. Вказала, що відповідач більше 15 років не проживає за даною адресою. Утеплення фасаду квартири, вона попередньо узгоджувала із сином позивача ОСОБА_3 , який надав згоду. Вважає, що утеплення стіни належної їй квартири є правомірним і відповідає праву власника нерухомого майна на здійснення ремонтних робіт та поліпшень, що не потребує додаткового дозволу і не містить втручання в несучі конструкції або інженерні системи загального користування.
В судовому засіданні адвокат Заставний Р.А. підтримав позовні вимоги, зіславшись на доводи викладені у заяві.
Відповідач та її представник позов не визнали та просив відмовити, з підстав викладених у відзиві та додаткових поясненнях.
Судом встановлено, позивач є співвласником квартири за АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 07.06.2000 року, виданим Міським бюро технічної інвентаризації.
Квартира за АДРЕСА_3 належить на праві спільної сумісної власності відповідачу та іншим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що стверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим Міським бюро технічної інвентаризації від 06.11.2000 року.
21 серпня 2023 року позивач зверталась до ПП «Наш дім» щодо незаконного на її думку, утеплення відповідачем фасаду квартири за АДРЕСА_3 та просила забрати нанесений утеплюючий будівельний матеріал з її території, між віконними рамами, прибрати віконну раму від будівельного матеріалу та забрати з шиферу нанесений утеплюючий матеріал з її території, що підтверджується заявою від 21.08.2023 року.
Згідно листа-відповіді ПП «Наш дім» від 14.09.2023 року за № 14-09-23-1 позивача повідомлено, що роботи по утепленню квартири в житловому будинку проводяться без погодження з обслуговуючим підприємством, а тому запропоновано звернутись до суду.
У жовтні 2024 року позивач звернулась із заявою у поліцію щодо утеплення відповідачем фасаду належної їй квартири.
Встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 186 КУПАП, а саме - незаконне утеплення фасаду будинку.
Постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Тернопільської міської ради за №942 від 30.10.2024 року провадження у даній справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінчення строків накладення стягнення. Вина особи не встановлювалась.
Згідно листа - відповіді виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 05.12.2024 року на звернення ОСОБА_9 слідує, що виконавчі органи Тернопільської міської ради не надають дозволів на клаптикове утеплення житлових та нежитлових приміщень в багатоквартирному житловому фонду, оскільки такий захід спотворює фасад та можу бути причиною появи грибка, плісняви у суміжних приміщеннях.
Згідно акту складеного та затвердженого ПП «Наш дім» від 25 лютого 2025 року слідує, що комісія ПП «Наш дім» провела огляд робіт з комплексної теплоізоляції квартири АДРЕСА_3 , При огляді встановлено, що роботи по теплоізоляції виконані в межах даної квартири.
Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши зібрані наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.
Суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно з вимогами частини першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).
Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до вимог статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша статті 369 ЦК України).
Відповідно до вимог частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Співвласники мають право, зокрема, вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників (пункт 1 частини першої статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників (частина друга статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Співвласники зобов'язані, зокрема, використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням (пункт 3 частини першої статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Відповідно до вимог частини першої статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Самочинним будівництвом вважаються житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч. 1 ст. 376 ЦК України).
Відповідно до вимог частин сьомої, восьмої статті 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.
При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з'ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.
Під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення Законів України «Про основи містобудування»; «Про архітектурну діяльність»; «Про регулювання містобудівної діяльності»; постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13 квітня 2011 року № 466 необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров'ю людини, тощо.
Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у абз.2 п.11 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Саме такий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України у справі за № 6-137цс14 від 17 грудня 2014 року.
Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з вимогами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Звертаючись зі даним позовом до суду, позивач вказала, що внаслідок часткового утеплення відповідачем фасаду стіни належної їй квартири, із стіни балкону позивача почала відпадати облицювальна плитка та вона не може здійснити заміни дерев'яної балконної рами на металопластикову.
07 червня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою затвердив Перелік будівельних робіт, що не потребують дозвільних документів «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, у п. 23 якого, серед таких будівельних робіт, є роботи з теплової ізоляції введених в експлуатацію житлових будинків (стін, даху, горища, технічного, цокольного, підвального поверхів), що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками.
Відтак, будь-яких дозвільних документів на здійснення утеплення частину фасаду багатоквартирного будинку, в межах квартири відповідача, не потрібно.
Сам по собі факт здійснення утеплення частини фасаду будинку в межах квартири відповідача, без згоди співвласників багатоквартирного будинку, не є підставою для знесення такого утеплення.
Більше того, сам управитель такого майна, а це ПП «Наш дім», із позовом до відповідача про усунення перешкод у користуванні спільним майном багатоквартирного будинку не звертався.
Безпідставними є посилання позивача на положення ДБН В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт, оскільки такі ДБН втратили чинність 08.08.2019 року на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 року за №87.
В матеріалах справи відсутні та позивачем не надані докази на підтвердження того факт, що внаслідок здійснення відповідачем часткового утеплення фасаду належної їй квартири, порушуються права позивача як співвласник суміжної квартири, відпадає облицювальна плитка на стіні балкону та вона, через таке утеплення фасаду, не може здійснити заміни балконної рами.
Більше того, такі доводи позивача спростовуються актом ПП «Наш дім» від 25.02.2025 року, згідно якого роботи по теплоізоляції квартири, здійснені відповідачем в межах належної їй квартири.
Сам по собі факт утеплення частини фасаду багатоквартирного будинку, в межах належної відповідачці квартири, без згоди власника суміжної квартири, не є підставою для демонтажу такого утеплення.
Позивачем не доведено належними, достатніми доказами неможливість проведення перебудови спірного об'єкта та відмову відповідача від її проведення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_10 про усунення перешкод в користуванні належною їй квартирою шляхом демонтажу частини утеплення фасаду багатоквартирного будинку слід відмовити за недоведеністю та безпідставністю.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. ст. 16, 376, 391 ЦК, суд, -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом демонтажу частини утеплення фасаду багатоквартирного будинку відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи.
Позивач: ОСОБА_11 , адреса місця проживання- АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 17 жовтня 2025 року
Головуюча суддя І.М. Черніцька