Справа № 594/1118/25
10 листопада 2025 року м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої-судді: Губіш О.А.
з участю:
секретаря: Окулянко У.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк", в особі представника Шкапенка Олександра Віталійовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк», в особі представника Шкапенка О.В., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що у відповідності до умов договору б/н від 06 листопада 2018 року банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 46, 8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Посилається на те, що підписана відповідачем заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, складає між ним та банком кредитний договір, умови якого він порушив, внаслідок чого станом на 05 вересня 2025 року має заборгованість, яку просить стягнути з відповідача в сумі 89247, 94 грн, яка складається з: 62471, 27 грн - заборгованості за кредитом; 26776, 67 грн - заборгованості за відсотками, а також просить стягнути понесені судові витрати.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 09 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.
Як слідує з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення, позовна заява з додатками, ухвала суду про відкриття провадження, направлена відповідачу за місцем реєстрації повернулась до суду без вручення з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою». Що в свою чергу, згідно ст. 128 ЦПК України, дає суду підстави дійти висновку про належне сповіщення відповідача про надходження позову та відкриття провадження у справі, та узгоджується з висновками ВС, викладеними у Постановах ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17).
Крім того, з метою недопущення порушення прав та законних інтересів відповідача, такий про надходження позову та відкриття провадження у справі повідомлявся 10 жовтня 2025 року через офіційний веб - сайт суду.
На момент розгляду справи судом, відповідачем відзиву на позов, будь-яких заяв, клопотань подано не було.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
З долученої до позовної заяви анкети-заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» вбачається, що відповідач виявив бажання отримати банківські послуги без зазначення їх виду, про що 06 листопада 2018 року підписав анкету-заяву.
Анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача ОСОБА_1 , його контактну інформацію, проте не містить даних про умови кредитування, у ній відсутні відмітки про те, яку картку відповідач просив видати.
Звернувшись до суду із даним позовом позивач надав розрахунок заборгованості на загальну суму 89247, 94 грн, за договором б/н від 06 листопада 2018 року, яка складається з: 62471, 27 грн - заборгованості за кредитом; 26776, 67 грн - заборгованості за відсотками.
Виписка по картці ОСОБА_1 видана за період з 06 листопада 2018 року по 05 вересня 2025 року, містить інформацію про номер рахунку, суму витрат та суму зарахувань за вказаний період.
З копії довідки за картами АТ «А-Банк» встановлено, що ОСОБА_1 відкрито рахунок та видано карти, зі строком дії останньої до грудня 2031 року.
Згідно копії довідки за лімітами АТ «А-Банк» за кредитним договором б/н від 06 листопада 2018 року за період з 06 листопада 2018 року по 05 вересня 2025 року ОСОБА_1 встановлювалися ліміти:
- 06.11.2018 - встановлено ліміт - 0, 00 грн;
- 12.12.2018 - збільшено до 24000 грн;
- 29.01.2019 - збільшено до 27000 грн;
- 05.02.2019 - збільшено до 28000 грн;
- 03.03.2019 - зменшено до 10000 грн;
- 24.05.2019 - збільшено до 15000 грн;
- 12.08.2019 - збільшено до 22000 грн;
- 25.08.2019 - збільшено до 40000 грн;
- 19.09.2019 - збільшено до 60000 грн;
- 23.12.2019 - збільшено до 75000 грн;
- 22.01.2021 - збільшено до 100000 грн;
- 02.03.2022 - зменшено до 7351 грн;
- 14.07.2022 - збільшено до 14700 грн;
- 27.03.2023 - збільшено до 45000 грн;
- 09.05.2023 - збільшено до 75000 грн;
- 26.07.2023 - збільшено до 80000 грн;
- 16.11.2024 - зменшено до 74680 грн;
- 26.11.2024 - зменшено до 74180 грн.
Також, 06 листопада 2018 року ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».
Умовами пунктів 3, 4 Паспорту споживчого кредиту передбачено, що тип кредиту поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; сума/ліміт кредитування до 50 000 грн; строк кредитування 240 місяців.
Пільгова процента ставка 0,000001 % на місяць. Базова процента ставка: 3,9% в місяць (46,8% річних); 3,7% в місяць (44,4% річних). Тип процентної ставки фіксована (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладання додаткової угоди до договору про споживчий кредит); реальна річна процентна ставка, відсотків річних: 58,23%; 56,44%.
Позивач також надав копію Витягу з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк» та копію витягу з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна «GOLD», розміщені на сайті банку.
Однак, надані позивачем копії витягів з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк» та Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна «GOLD», які є невід'ємною частиною кредитного договору, не можна вважати складовою кредитного договору, так як невідомо, які саме кредитні картки діяли на момент укладення кредитного договору з відповідачем, які він отримав, відповідно невідомо, які саме тарифи банку діяли на той час, а також не можуть стверджувати факт існування боргу, оскільки в них немає жодного посилання на відповідача, вони ним не підписані.
Відповідно до ст.ст. 202, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
В силу ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи і це не є обов'язком суду.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Витяг із Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» визначають, у тому числі: права, обов'язки та відповідальність сторін, порядок встановлення кредитного ліміту, порядок та умови користування карткою та здійснення платежів, тощо. У Тарифах користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD», встановлений розмір комісії за здійснення банківських операцій, процентну ставку, розмір та порядок нарахування пені.
Так, із Заяви-анкети від 06 листопада 2018 року, яка підписана сторонами, інформація про процентну ставку відсутня. Також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за кредитом (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість по відсоткам.
АТ «А-Банк», обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку заборгованості за договором від 06 листопада 2018 року, посилався на виписку по картці, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який є невід'ємною частиною договору, а також на Паспорт споживчого кредиту.
Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Умовами та правилами надання банківських послуг відповідач ознайомився та погодився підписуючи заяву-анкету про приєднання до них, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати заборгованості за тілом кредиту та щодо сплати процентів, та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.
У наданій анкеті-заяві від 06 листопада 2018 року не вказано, яку саме послугу та на яких умовах відповідач бажає отримати.
При цьому, надана позивачем роздруківка із сайту банку не може бути визнана належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Отже, правовий аналіз умов договору сторін та зміст зазначених правових норм не дає підстав для висновку про застосування до спірних правовідносин частини першої статті 634 ЦК України (договір приєднання), оскільки при укладенні договору з ОСОБА_1 банк не повідомив споживача про умови кредитування, зокрема, щодо розміру і порядку нарахування процентів за користування кредитом.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у підписаній відповідачем анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», який міститься в матеріалах даної справи не містить підпису відповідача, тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 06 листопада 2018 року шляхом підписання заяви-анкети.
Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17-ц (провадження №14-131цс19).
Крім того, не є належним доказом на підтвердження вимог про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами, наданий позивачем паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, оскільки у анкеті-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку від 06 листопада 2018 року відсутнє посилання на Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».
Отже, ознайомлення відповідача з Паспортом споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта» та його підписання відповідачем, не дає підстав для стягнення процентів за користування кредитом, оскільки він не є документом, який складає договір про надання банківських послуг, а тому не можна вважати, що у ньому відбулася фіксація волі сторін договору.
Крім того, слід враховувати, що поняття «форма правочину» та «спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації» не є тотожними поняттями.
До таких висновків також дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості по відсоткам в розмірі 26776, 67 грн, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження досягнення із відповідачем згоди щодо умов, розміру та порядку здійснення таких нарахувань у встановлених законом формі та порядку.
У зв'язку з наведеним, у задоволенні позовних вимог банку про стягнення заборгованості з відповідача станом на 05 вересня 2025 року у розмірі 26776, 67 грн заборгованості по відсоткам слід відмовити.
Щодо вимог Банку про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 62471, 27 грн, суд зазначає наступне.
Так, позивачем в суді першої інстанції було надано розрахунок заборгованості, виписку по картковому рахунку та довідки за картками та встановленими по ним лімітами.
Відтак, наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення між сторонами договору та факт існування за договором заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків по сплаті тіла кредиту, і оскільки в матеріалах справи відсутні заперечення відповідача ОСОБА_1 щодо отримання кредитних коштів, розмір заборгованості не спростований відповідачем, то позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивача, у порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України, судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1695, 62 грн (62471, 27 грн * 2 422, 40 грн / 89247, 94 грн) слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі ст.ст. 526, 530, 549, 610 - 612, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд -
Позов задоволити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь Акціонерного товариства “Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080, рах. № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором від 06 листопада 2018 року станом на 05 вересня 2025 року в сумі 62471 (шістдесят дві тисячі чотириста сімдесят одну) грн 27 коп., що є заборгованістю за тілом кредиту.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства “Акцент-Банк» сплачені судові витрати в сумі - 1695(одну тисячу шістсот дев'яносто п'ять) грн 62коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: м.Дніпро вул.Батумська, 11, (рах. № НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770).
Відповідач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: