Справа № 6/593/11/2025
Бережанський районний суд Тернопільської області
"05" листопада 2025 р. Бережанський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючої-судді Данилів О.М.
при секретарі Паньків М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Бережани заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, -
6 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» звернулося до Бережанського районного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження шляхом заміни стягувача його правонаступником у справі № 2-469/10, у якій 17 серпня 2010 року Бережанським районним судом було винесено рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості в сумі 17 492,28 доларів США, що еквівалентно 138 042,07грн., 1279, 27 грн., сплаченого позивачем судового збору та 120 грн., сплачених позивачем витрати на інформаційно- технічне забезпечення по розгляду справи.
На підставі виданого на виконання вищезазначеного рішення суду виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в Бережанському відділі ДВС було відкрито виконавче провадження № 52522165, по якому 30 червня 2017 року державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ '' Про виконавче провадження'' винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та оригінал виконавчого документа скеровано на адресу стягувача.
5 серпня 2020року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями ОСОБА_1 , передбаченими кредитним договором № 92/2008-МКБ від 21 жовтня 2008року, перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
18 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТзОВ «Брайт інвестмент» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070 _blank_ 04, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями ОСОБА_1 , передбаченими кредитним договором № 92/2008-МКБ від 21 жовтня 2008року, перейшло до ТзОВ «Брайт інвестмент».
А так як вищевказане постановлене судом рішення не виконано та відповідно до умов договору відступлення права вимоги та ст. 512 ЦК України заявник набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за кредитним договором № 92/2008-МКБ від 21 жовтня 2008року, тому просив замінити стягувача із ПАТ «КБ «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент».
Крім вказаного, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» у поданій суду заяві зазначило, що хоч відповідно до ст.28 Закону України '' Про виконавче провадження'' постанови про повернення виконавчого документа стягувачу надсилаються рекомендованим поштовим відправленням, однак незважаючи на це відділ ДВС не надав доказів направлення на адресу стягувача копії постанов про повернення виконавчих документів разом з оригіналом виконавчих листів, а так як із відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вих № 60-6495/25 від 14 липня 2025 року ТзОВ «Брайт інвестмент» дізналося, що виконавчий лист відсутній, скільки він до Фонду гарантування не передавався і від органів виконавчої служби не надходив тобто із незалежних від стягувача причин виконавчий документ був втрачений та із вказаних причин ним пропущено строк пред'явлення його до виконання. Враховуючи зазначене, заявник ТзОВ «Брайт інвестмент» просив також видати дублікат виконавчого листа щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості по вказаному договору кредиту та поновити їм пропущений строк для пред'явлення цього виконавчого листа до виконання.
Представник ТзОВ «Брайт інвестмент» в судове засідання не з'явився, у поданій суду заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, подану заяву підтримує.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представники ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення ПАТ КБ «Надра» в судове засідання також не з'явилися, хоч про день і час розгляду справи повідомлялися належним чином.
А так як відповідно до ч.3 ст. 433, ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду заяви, тому суд вирішив розглядати вищевказану справу у відсутності зазначених осіб по наявних у ній матеріалах.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши подану заяву, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що вимоги ТзОВ «Брайт інвестмент» підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обовязку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.514 цього Кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що 17 серпня 2010 року Бережанським районним судом у цивільній справі № 2-469/10 було винесено рішення про солідарно стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості в сумі 17 492,28 доларів США, що еквівалентно 138 042,07грн., 1279, 27 грн., сплаченого позивачем судового збору та 120 грн., сплачених позивачем витрати на інформаційно- технічне забезпечення по розгляду справи.
І хоч на виконання вказаного рішення Бережанським районним судом 27 жовтня 2010 року видавався виконавчий лист № 2-469/10 про стягнення із ОСОБА_1 боргу, який стягувачем був звернутий до виконання та в Бережанському відділі ДВС було відкрито виконавче провадження № 52522165 за цим виконавчим документом, однак незважаючи на вищезазначене, рішення суду залишилося невиконаним, бо 30 червня 2017 року державним виконавцем на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 ЗУ ''Про виконавче провадження'' було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
Вищевказане підтверджується долученим до заяви рішенням Бережанського районного суду від 17 серпня 2010 року та письмовим повідомленням Бережанського відділу ДВС, які свідчить про те, що рішення суду залишилося невиконаним та борг не сплачений.
Судом також встановлено, що 05 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором № 92/2008-МКБ від 21 жовтня 2008року, перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
18 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТзОВ «Брайт інвестмент» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070 _blank_ 04, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором № 92/2008-МКБ від 21 жовтня 2008року, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент»
Вказане підтверджується долученими договорами про відступлення прав вимоги, які були укладені між вказаними особами 05 серпня 2020 року та 18 грудня 2020 року та долученими до них платіжними дорученнями, витягами із реєстру договорів прав вимоги.
Отже, із наявних матеріалів справи видно, що кредитором по виконанню зобов'язань боржників по вищевказаному рішенню суду відповідно до укладених договорів відступлення права вимоги виступає заявник.
Враховуючи те, що відповідно до пункту 9 частини другої ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду, а ст. 18 ЦПК України передбачено, що при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, однак постановлене 17 серпня 2010 року рішення по цивільній справі № 2-469/10 не виконане та за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником, тому виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора і така заміна кредитора у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги може відбуватися поза межами виконавчого провадження та у зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження, тому суд вважає, що за вказаних обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст.15 Закону України '' Про виконавче провадження''.
У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18 (ЄДРСРУ № 73001190).
А так як боржником суду не надано та під час розгляду вказаної заяви судом не здобуто доказів наявності обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення, тому з огляду на правову позицію Верховного Суду, яка вказує на те, що заміна сторони виконавчого провадження можлива, починаючи з моменту видачі виконавчого листа і до моменту закінчення виконавчого провадження з підстав належного виконання судового рішення, тому суд у відповідності до вимог ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, вважає можливим вимоги ТзОВ «Брайт інвестмент» про заміну сторони виконавчого провадження задоволити.
Що стосується вимог ТзОВ «Брайт інвестмент» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, то суд вважає, що вказані вимоги також слід задоволити, керуючись наступним.
Відповідно до п.17.4 розділу Х111 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Таким чином, підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата, а умовою його видачі є те, що строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання, ще не закінчився.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 2-461/09, від 01 червня 2020 року у справі № 2- 711/08, від 01 серпня 2019 року у справі № 751/5192/13, від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
Статтею 1 Закону України '' Про виконавче провадження'' від 21 квітня 1999 року № 606-XIV Закону Закону (у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення, на момент відкриття виконавчого провадження) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадженнята примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)-це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповіднодо цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою ст. 22 ЗУ ''Про виконавче провадження '' від 21 квітня 1999 року № 606 -X1V передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів - з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VII1 '' Про виконавче провадження''.
Згідно з п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду 18 січня 2021 року у справі № 2-20/11, вищевказаний припис Закону застосовується до виконавчих документів, строк пред'явлення яких до виконання не сплив на час набрання ним чинності.
Статтею 12 Закону України №1404-V111 ''Про виконавче провадження'' зокрема передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина перша).
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документу стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документу у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частини четверта і п'ята).
Із оглянутого в судовому засіданні письмового повідомлення № 47468 Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління юстиції від 22 вересня 2025 року видно, що згідно даних АСВП виконавчий документ № 2-469/10, виданий Бережанським районним судом 27 жовтня 2010 року про стягнення із ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ ''Надра'' боргу перебував на виконанні в Бережанському відділі ДВС. Державним виконавцем 30 червня 2017 року по ВП № 52522165 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України ''Про виконавче провадження''. Оригінал виконавчого документа скеровано на адресу стягувача та повторно на виконання вказаний виконавчий документ не надходив.
А так як долучені до заяви документи, які ТзОВ «Брайт інвестмент» отримало від ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» та Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління юстиції є свідченням того, що виконавчий лист, який був виданий Бережанським районним судом на виконання рішення цього суду від 27 жовтня 2010 року у справі № 2-469/10 - втрачений, а із оглянутих в судовому засіданні документів видно, що про цей факт заявник дізнався лише у вересні 2025 року, а тому він із поважних причин пропустив строк звернення його до виконання.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 76-79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
А так як п.17.4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а поскільки судом встановлено, що строк для пред'явлення виконавчого документу був пропущений заявником із поважних причин, оскільки не знав про втрату вказаного виконавчого документу, виданого на виконання рішення Бережанського районного суду від 17 серпня 2010 року у справі № 2-469/10, та жоден із учасників судового розгляду не спростував вказаного твердження, тому суд прийшов до висновку, що вимога ТОВ ''Брайт інвестмент'' про видачу дубліката втраченого документа та поновлення заявнику пропущеного строку звернення його до виконання підлягає до задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-79, 81, 258-261, 263, 433, 442 ЦПК, ст.ст. 512, 514ЦК України, Законом України ''Про виконавче провадження'', суд, -
Заяву ТзОВ «Брайт інвестмент» задоволити.
Замінити стягувача по виконавчому листі № 2-469/2010, виданому Бережанським районним судом 27 жовтня 2010 року по виконанні рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 17 серпня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 92/2008-МКБ від 21 жовтня 2008року з Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» на його правонаступника, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» код ЄДРПОУ 43115064, із місцезнаходженням: 49001, м. Дніпро, вул Січових Стрільців, 9 .
Видати дублікат виконавчого листа № 2-469/2010, виданого 27 жовтня 2010 року Бережанським районним судом Тернопільської області у цивільній справі № 2-469/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 92/2008-МКБ від 21 жовтня 2008року в сумі 17 492,28 доларів США, що еквівалентно 138 042,07грн..
Поновити строк для пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-469/2010 відносно боржника ОСОБА_1 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 7 листопада 2025 року.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Данилів О.М.