Єдиний унікальний номер справи 333/951/24
Номер провадження 2-др/333/56/25
іменем України
10 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя
у складі: за участю: головуючого - судді секретаря судового засідання представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - адвокатаСтоматова Е.Г. ОСОБА_1 Тихомирової М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, заяву представника позивача за первісною позовною заявою - адвоката Косякової З.М. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі
за первісною позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про визнання права на спадщину за заповітом та
за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про встановлення права власності на частину нежитлового приміщення, набутого під час шлюбу,-
встановив:
В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя на розгляді перебувала цивільна справа за первісною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на спадщину за заповітом та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення права власності на частину нежитлового приміщення, набутого під час шлюбу.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на спадщину за заповітом - задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_3 в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині позову відмовлено. У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення права власності на частину нежитлового приміщення, набутого під час шлюбу - відмовлено повністю.
19 вересня 2025 року до суду від представника позивача за первісною позовною заявою - адвоката Косякової З.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №333/951/24.
Свою заяву представник позивача обґрунтовує тим, що під час ухвалення судового рішення не вирішено питання щодо судових витрат, про відшкодування яких було заявлено в позові. Просить ухвалити по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на спадщину додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі, які складаються з суми судового збору, витрат на витребування доказів за ухвалою суду від 16.07.2024 р. та витрат на правничу допомогу.
26 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - адвоката Тихомирової М.О. надійшли письмові заперечення. Просить відмовити у задоволенні заяви. Зазначає, що у разі часткового задоволення позову суд покладає витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В позовній заяві ОСОБА_2 не було визначено розміру, як і в заяві її представника адвоката Коcякової Зої Миколаївни від 18 вереcня. При цьому сторона повинна підтвердити бажання cтягнути і розмір cудових витрат зважаючи на положення частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодекcу України, оcкільки відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі. Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу. Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 та від 14 cічня 2019 року у справі № 927/26/18. Крім цього факт понеcення таких витрат повинен бути підтверджений належними і допустимими доказами, яких не було надано ОСОБА_2 а ні до позовної заяви, а ні до заяви від 18 вереcня 2025. Резолютивну чаcтину рішення Комунарcького районного cуду міcта Запоріжжя було оголошено 07 cерпня 2025. Після ухвалення рішення воно було направлено до Єдиного реєстру судових рішень та до електронного кабінету в системі «Електронний суд» представника позивача і відповідача, про що в автоматизованій системі документообігу суду «Д-3» повинна бути відповідна позначка. Згідно з довідкою про доставку електронного документу, копію рішення від 07 cерпня 2025 предcтавник Відповідача (як і Позивач) отримав в електронний кабінет 07 cерпня 2025 о 18 годині 05 хвилин. Таким чином, оскільки датою ухвалення рішення є 07 cерпня 2025, то встановлений чаcтиною 8 статті 141 Цивільного процеcуального кодекcу України строк для подання доказів понесених судових витрат сплинув 14 cерпня 2025. Отже, заява про ухвалення додаткового рішення разом із доказами понесених витрат на правничу допомогу подана ОСОБА_2 після спливу зазначеного процесуального строку. Клопотань про його поновлення ОСОБА_2 не заявлялось.
У судове засідання представник позивача - адвокат Косякова З.М. не з'явилась, але надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з Відповідача наполягає.
У судовому засіданні представник відповідач - адвокат Тихомирова М.О заперечувала, щодо задоволення зазначених вимог та просив відмовити з підстав зазначених у його заяві.
Розглянувши заяву представника позивача - адвоката Косякової З.М. про стягнення витрат на правничу допомогу, дослідивши матеріали справи та наявні в ній письмові докази, заперечення представника відповідача, суд дійшов до висновку, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 07 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на спадщину за заповітом - задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_3 в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині позову відмовлено. У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення права власності на частину нежитлового приміщення, набутого під час шлюбу - відмовлено повністю. /т. 2 а.с. 130-134/
У позовній заяві представник позивача вказав орієнтований розмір судових витрат.
19 серпня 2025 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Косякової З.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №333/951/24.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Згідно з положеннями пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв'язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Як доказ понесених витрат на надання професійної правничої допомоги, представником позивача долучено до матеріалів заяви копії:
-договору про надання правової допомоги № б/н від 16 серпня 2023 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Косяковою З.М., відповідно до якого плата за послуги - гонорар (винагорода), який передбачається сторонами і сплачується;
-ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1140907;
-орієнтований розрахунок витрат на правову допомогу :
1. Судовий збір - 5443, 80 грн.
2. Вивчення та аналіз наданих клієнтом документів, добірка та аналіз норм чинного законодавства щодо спірних правовідносин, вивчення судової формування висновку щодо можливості захисту інтересів клієнта в суді практики, 2 години - 2000 грн.
3. Ознайомлення з матеріалами спадкової справи у нотаріуса 1 година 1000 грн.
4. Складання запитів адвоката: до Запорізької міської ради 0,5 год. 500 грн.
до Комунарської рай адміністрації 0,5 год. 500 грн.
5. Складання позовної заяви до суду 3 години 3000 грн
6. Складання клопотання про витребування доказів:
витребування копії спадкової справи 0,5 год. 500 грн.
виклик в судове засідання представника БТІ з матеріалами інвентаризаційної справи 0,5 год. 500 грн.
виготовлення копії документів БТІ 0,5 год. 500 грн.
7. Витрати явки до суду представника БТІ 2100 грн.
8. Представництво інтересів в суді: 11 судових засідань на загальну суму 22 000 гривень.
Таким чином, у вказаному договорі про надання правової допомоги сторони погодили фіксований розмір оплати гонорару.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15, зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року в справі № 554/2586/16-ц звертав увагу, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Таким чином, неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Водночас, згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розглянувши заяву представника позивача, дослідивши надані заявником документи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18)та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Крім того, саме такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 01.09.2021 року, винесеній за результатами розгляду справи № 178/1522/18.
З огляду на викладене та заперечення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, а також обсяг виконаних адвокатом робіт (подання позовної заяви, клопотань про витребування доказів, заяви про ухвалення додаткового рішення, та особиста участь в судових засіданнях загальною тривалістю близько 3 год), суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн.
Відповідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За результатами розгляду справи суд задовольнив вимоги позову частково (50 %).
Враховуючи, що заявлені позовні вимоги позивача були задоволенні частково, судові витрати позивача мають бути відшкодовані пропорційно.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач сплатити судовий збір у розмірі 9084 грн, відповідно 50 % судового збору становить 4 542 грн.
Також, позивачем було сплачено за виклик представника БТІ у розмірі 2 100 гривень, що підтверджується квитанцією від 26 липня 2024 року. Однак, дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки було відмовлено в цій частині в задоволені позовних вимог.
Керуючись Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. ст. 133, 137, 246, 258, 270 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача за первісною позовною заявою - адвоката Косякової З.М. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за первісною позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про визнання права на спадщину за заповітом та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про встановлення права власності на частину нежитлового приміщення, набутого під час шлюбу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 542 гривні 00 копійок /чотири тисячі п'ятсот сорок дві гривні нуль-нуль копійок/ та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 гривень 00 копійок /три тисячі п'ятсот гривень нуль-нуль копійок/.
В іншій частині - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо додаткове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія додаткового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов