Єдиний унікальний номер№ 333/6457/25
Провадження № 2/333/4000/25
04 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Крамаренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за відсутності учасників справи, -
Акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за договором про надання банківських послуг б/н від 25.06.2024 у розмірі 44 077,68 грн. станом на 03.04.2025 року та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 25.06.2024, згідно якої йому було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та він отримав кредит у розмірі 10 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту. Положеннями Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заявку відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники зазначених документів у мобільному додатку та зобов'язується виконувати умови цього договору. Проте відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, тобто не виконав зобов'язання належним чином.
Ухвалою суду від 24.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання, що було призначене на 25.08.2025, яке було відкладено на 24.09.2025 у зв'язку з перебуванням судді у відпустці, яке в подальшому було відкладено на 04.11.2025 у зв'язку з неявкою відповідача.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, де також не заперечує проти заочного розгляду справи (з.б.а.с.9), відповідач позов визнав, просить вирішити питання щодо розподілі судових витрат відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи на підставі доказів, які є в матеріалах справи, що відповідає положенню ч.3 ст.211 та ч.2 ст.247 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
25.06.2024 ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг АТ "Універсал Банк", за змістом якої він погодився, що вказана заява разом Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, в якій також зазначено, що підписанням договору підтвердив ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку (а.с.13, 24-49, з.б.а.с.49-52).
Умовами укладеного договору визначено розмір кредиту, строки користування кредитом, умови і порядок надання позикодавцем грошових коштів у позику, права та обов'язки сторін, строк дії договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору, іншу інформацію, необхідну для укладення та належного виконання умов договору.
Згідно довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 09.06.2025 виданої АТ "Універсалбанк", 25.06.2024 ОСОБА_1 в АТ "Універсалбанк" відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні, на який встановлено кредитний ліміт в розмірі 10 000 грн. (а.с.12).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданих позивачем, станом на 03.04.2025 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за наданим кредитом у розмірі 44 077,68 грн., яка складається з: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 39 066,19 грн. та заборгованості за порушення грошового зобов'язання у розмірі 5 011,49 грн. (а.с.11).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 активно користувалась рахунком, періодично здійснювала платежі на повернення кредитних коштів, але належним чином не виконувала своїх зобов'язань за цим кредитним договором, несвоєчасно та не у повному обсязі сплачувала платежі передбачені договором, що підтверджується розрахунком заборгованості відповідача перед Банком (а.с.11).
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом згідно з умовами договору, що має відображення в розрахунку заборгованості за договором, які відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ "Універсал Банк" про стягнення заборгованості за кредитом, в сумі - 44 077,69 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає необхідним повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, а саме, у розмірі 1514 грн. 00 коп., згідно платіжної інструкції № CF_112043 від 10.06.2025, оригінал якої міститься у матеріалах справи (а.с.60).
Крім того, відповідно до положень п.1) ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача залишок судових витрат у вигляді судового збору за пред'явлення позову до суду, а саме у сумі 1514 грн. 00 коп., які були понесені позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141-142, 211 ч. 3, 259, 263-265, 268ЦПК України, ст.ст.509, 525-526, 530, 611-612, 623, 1054 ЦК України, суд -
Позов акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства "Універсал Банк" (місцезнаходження: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114, ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 25.06.2024 у розмірі 44 077 грн. 68 коп., а також судові витрати в сумі 1 514 грн. 00 коп., а всього 45 591 (сорок п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто одна) грн. 68 коп.
Повернути позивачу акціонерному товариству "Універсал Банк" (місцезнаходження: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114, ЄДРПОУ 21133352) з державного бюджету сплачену, згідно платіжної інструкції № CF_112043 від 10.06.2025, суму судового збору у розмірі 50 відсотків сплаченої суми, а саме у розмірі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - акціонерне товариство "Універсал Банк", адреса: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114, ЄДРПОУ 21133352.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 10 листопада 2025 року.
Суддя В.М. Ходько