Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/4071/25
Провадження №: 2/332/2533/25
(заочне)
10 листопада 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Погрібної О.М., при секретарі судового засідання Паніній Л.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивувало тим, що 17.02.2020 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та відповідачем був укладений кредитний договір №4/2499811, за яким відповідач отримала грошові кошти в сумі 24058,00 грн. строком на 60 місяців з 17.02.2020 року по 16.02.2025 року (включно).
Станом на 16.07.2025 у позичальника утворилась заборгованості за кредитним договором №4/2499811 від 17.02.2020 року у розмірі 30037,89 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за основним боргом 14554,78 грн., простроченої заборгованості за відсотками 4416,51 грн., простроченої заборгованості за комісією 11066,60 грн.
29.08.2023 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено договір №4-2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимог до відповідача за кредитним договором №4/2499811 від 17.02.2020.
15.09.2023 року передача права вимоги за кредитним договором № 4/2499811 від 17.02.2020 року відбулась до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» з дати підписання відповідного реєстру прав вимоги.
У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» звернулось до суду з вказаною позовною заявою та просить стягнути з відповідача заборгованості за кредитними договорами та за сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Ухвалою суду від 14 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, До початку судового засідання надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 12.09.2025 року та на 10.11.2025 року не з'явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу відповідача. Будь-яких заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4)позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, 17.02.2020 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та відповідачем був укладений кредитний договір №4/2499811.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Банк надає Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання кредит в сумі 24058 грн 00 коп. Строк користування кредитом 60 місяців з 17.02.2020 року до 16.02.2025 року (включно). Позичальник повертає кредит Банку щомісячно, в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту (Додаток №1 до Договору, що є його невід'ємною частиною) як день повернення кредиту. Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, Кредит надається позичальнику на споживчі потреби. Відповідно до пунктів 1.3.1-1.3.2 п. 1.3 Кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплачувати Банку: щомісячно процентну винагороду за користування кредитом у розмірі 11% річних (фіксована процентна ставка); комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірі 2,30 % у місяць від суми кредиту.
Відповідно до п. 2.2 Договору, Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків Графіку платежів по кредиту, щомісяця, в день повернення кредиту одночасно з погашенням заборгованості за кредитом (частиною кредиту) на Рахунок погашення заборгованості. Сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісії в день повернення кредиту. У випадку, якщо припадає на неробочий день, то сплатити у попередній робочий день. Відповідно до п. 2.3 Договору, підписанням Договору позичальник підтверджує, що він у письмовій формі і повному обсязі отримав від Банку інформацію, визначену ЗУ «Про споживче кредитування» та/або іншими нормативно-правовими актами, що регулюють це питання.
Представник позивача зазначає, що 29.08.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», укладено договір №4-2023 про відступлення права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №4/2499811 від 17.02.2020 року.
Відповідно до п. 2.1. Договору №4-2023 від 29.08.2023 року, внаслідок передачі (відступлення) Прав вимоги за цим Договором, первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору Права вимоги до Боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені Договором. Разом з правом вимоги до нового кредитора переходять всі інші права та обов'язки первісного кредитора за кредитним договором.
15.09.2023 АТ «Креді Агріколь Банк» було направлено позичальнику ОСОБА_1 повідомлення про те, що відбулось відступлення прав вимоги за договором №4/2499811 від 17.02.2020 року до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ», яке в свою чергу стало новим кредитором та має право вимагати від ОСОБА_1 погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №4/2499811 від 17.02.2020 року. Відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо сплати щомісячних внесків за кредитом та процентів за користування кредитом, внаслідок чого станом на 16.07.2025 року утворилась заборгованість за кредитним договором № 4/2499811 від 17.02.2020 року в сумі 30037,89 грн., та складається з: простроченої заборгованості за основним боргом 14554,78 грн., простроченої заборгованості за відсотками 4416,51 грн., простроченої заборгованості за комісією 11066,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як встановлено у ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст.633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Суд, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.
Дослідженими судом доказами підтверджується, що між відповідачем та АТ «Креді Агріколь Банк» укладено кредитний договір № 4/2499811 від 17.02.2020, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти, якими користувався на вчасно не повернув.
Між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено договір факторингу.
Отже, право вимоги за кредитним договором № 4/2499811 від 17.02.2020 перейшло до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ».
Як вбачається з долученого представником позивача розрахунку заборгованості, загальна сума заборгованості за кредитним договором, укладеним з відповідачем становить 30037,89 грн., та складається з: простроченої заборгованості за основним боргом 14554,78 грн., простроченої заборгованості за відсотками 4416,51 грн., простроченої заборгованості за комісією 11066,60 грн..
Враховуючи, що дослідженими судом доказами підтверджено та відповідачем не оспорено укладення кредитного договору та користування відповідачем кредитними коштами, враховуючи, що позивач на законних підставах отримав право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума простроченої заборгованості за основним боргом 14554,78 грн. та сума простроченої заборгованості за відсотками 4416,51 грн., сплата яких була узгоджена сторонами при укладенні договору, а всього - 18971,29 грн.
Що стосується вимог щодо стягнення заборгованості за комісіями, суд зазначає наступне.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальна сума нарахованих відповідачу комісій становить 11066,60 гривень.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) зробив висновок, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.
Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. Відповідно до частин першої-третьої 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг. Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Положення спірного кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за додатковий моніторинг погашення кредиту та за резервування ресурсів є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", частиною четвертою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" і пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок.
Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України "Про захист прав споживачів" (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України "Про споживче кредитування" № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року".
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 686/9372/16, провадження № 61-663св21 від 15 грудня 2021 року.
У даній справі умовами кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний сплачувати банку комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості.
Однак, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За таких обставин вимоги позивача в частині стягнення комісії не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в сумі 1529,94 грн. (2422,40 х 18971,29 / 30037,89 = 1529,94).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.526,527,1050,1054 ЦК України, ст.ст.12,76-78,81,89,141,259,263- 265,280-282 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» в особі представника позивача Балашова Віталія Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» заборгованість за кредитним договором № 4/2499811 від 17.02.2020 року станом на 16.07.2025 в сумі 18971,29 грн., яка складається з простроченої заборгованості за основним боргом - 14554,78 грн. та простроченої заборгованості за відсотками - 4416,51 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» судові витрати: судовий збір сплачений позивачем при поданні до суду позову в розмірі 1529,94 грн.
В іншій частині в задоволенні позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 10 листопада 2025
Учасники справи:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», адреса місця знаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5 Б, офіс 5, код ЄДРПОУ 41904846;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя: О.М.Погрібна