Справа № 308/12708/25
1-кс/308/6472/25
06 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025072210000259 від 29.08.2025 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сальниця, Хмільницького району, Вінницької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, знятого з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 військовослужбовця військової служби за контрактом на особливий період на посаді командира 4 стрілецької роти (з охорони надважливого державного об'єкту №56) НОМЕР_1 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об'єктів) ВЧ НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у військовому званні капітан, УБД, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
встановив:
В провадженні суду перебуває вищевказане клопотання, подане слідчим за погодженням з прокурором, яке обґрунтоване наступним.
26.08.2025 близько 14.23 год., наразі невстановлений військовослужбовець Національної гвардії України, за вказівкою капітана ОСОБА_4 , виїхав у м. Львів Львівської області, де зустрів та доставив на автомобілі марки «Богдан 211140», д.н.з. « НОМЕР_3 », ОСОБА_6 на територію місця дислокації 4 стрілецької роти (з охорони та оборони важливого державного об'єкта №56) НОМЕР_1 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об'єктів) військової частини НОМЕР_2 , у АДРЕСА_3 .
26.08.2025 близько 19.00 год. до ОСОБА_6 підійшов капітан ОСОБА_4 , разом з наразі невстановленим військовослужбовцем Національної гвардії України, який діючи з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, повідомив, що цього дня виїзду з метою незаконного перетину кордону не буде, щоб «не світитися». Надалі, ОСОБА_4 проінструктував ОСОБА_6 про те, що останній залишається на ночівлю у розташуванні військової частини, та вранці наступного дня на службовому автобусі НГУ буде доставлений у прикордонну зону. Крім цього, ОСОБА_4 надав вказівку наразі невстановленому військовослужбовцю Національної гвардії України переодягнути ОСОБА_6 у військову форму НГУ та розмістити останнього на ночівлю у розташуванні військової частини, під легендою, що ОСОБА_6 має намір працевлаштуватися на посаду кухаря, щоб не викликати підозри з числа інших військовослужбовців.
27.08.2025 близько 06.30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у смт. Воловець Закарпатської області, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, передав ОСОБА_6 наразі невстановленим військовослужбовцям Національної гвардії України, які здійснили безперешкодне перевезення службовим автобусом Національної гвардії України, д.н.з. « НОМЕР_4 », ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (якого передала наразі недостовірно встановлена особа у м. Виноградів з метою незаконного перетину державного кордону України поза межами пунктів пропуску) через контрольно-режимний пост, який знаходиться між м. Виноградів Закарпатської області та в'їзду с. Теково Берегівського району Закарпатської області.
У подальшому, цього ж дня близько 15.20 год. 27.08.2025 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , після перевезення останніх службовим автобусом Національної Гвардії України д.н.з. « НОМЕР_4 », достовірно невстановлена особа передала іншому співучаснику вчинення цього кримінального правопорушення - ОСОБА_8 , який згідно з відведеної йому злочинної ролі, повинен був допомогти їм ( ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) у незаконному перетині державного кордону України поза межами пунктів пропуску.
В клопотанні вказано, що за таких обставин ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
04.11.2025 ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 615 КПК України.
Зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами. Окрім цього слідчий в клопотанні зазначає про існування ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Враховуючи вищенаведене, слідчий в клопотанні просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб щодо ОСОБА_4 .
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні щодо обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив. Зазначив, що клопотання є необґрунтованим, вважає, що ризики не доведені, а доводи прокурора не підтверджені. Просив обрати більш м'який запобіжний захід, а у разі обрання тримання під вартою - визначити мінімальний розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника, приходжу до наступного висновку.
Витягом з ЄРДР підтверджено, що слідчими Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у
м. Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні під №42025072210000259, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.08.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що 04.11.2025 ОСОБА_4 складено та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме допитами свідків; протоколами оглядів мобільних телефонів; протоколами впізнання тощо.
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного до злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. При цьому зазначені у розглядуваному клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, отже за переконанням слідчого судді особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому.
Разом з тим слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя враховує, що при обранні запобіжного заходу підозрюваному зазначений слідчим в клопотанні та заявлений прокурором в судовому засіданні ризик того, що підозрюваний може переховуватися від слідства та суду знайшов своє підтвердження, так як ОСОБА_4 підозрюється у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, а відтак будучи обізнаним у можливих способах перетину державного кордону може покинути територію України та переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду за кордоном.
Означений ризик також посилюється з огляду на тяжкість злочину, у якому особа підозрюється, а саме те, що санкція статті ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Також слідчий суддя вважає наявним ризик незаконного впливу на учасників у даному кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі, або без відповідних процесуальних обов'язків, покладених на нього судом, ОСОБА_4 може чинити психологічний чи фізичний тиск на свідків з метою зміни даних ними слідству показів, а також вступати в поза процесуальні контакти з іншими підозрюваними для формування у суду викривленої позиції щодо вчиненого злочину, що зрештою утруднить встановлення об'єктивної істини у цьому кримінальному провадженні, або ж вступати в поза процесуальні контакти з іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні.
Крім того слідчий суддя вважає доведеним ризик можливого продовження злочинної діяльності підозрюваним, так як в Україні триває призов на військову службу по мобілізації, при цьому обмежено виїзд за кордон чоловіків, а відтак будучи обізнаним зі способами перетину державного кордону, підозрюваний може надавати бажаючим нелегально покинути Україну вказівки та поради щодо такого перетину за грошову винагороду.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, одружений, військовослужбовець.
Окрім цього слідчий суддя вважає наявним ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, так як досудове розслідування перебуває на початковій стадії, не всі особи причетні до розробки вищеописаного протиправного механізму виїзду за межі території України встановлені.
В рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, наразі в Україні триває воєнний стан, вчинення підозрюваним злочину в означений час з корисливих мотивів засуджується законом і суспільством.
Застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією підозрюваного від суспільства, на думку слідчого судді, буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків й забезпечення належної процесуальної поведінки такого.
Більш того військова агресія російської федерації проти України суттєво обмежує можливість виконання органами влади своїх повноважень, зокрема щодо контролю за процесуальною поведінкою підозрюваного у разі його перебування на волі.
Таким чином наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам, свідчить про підставність обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою на строк до 60 днів.
Частина 3 ст. 183 КПК України регламентує обов'язок суду визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України. При цьому за п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної/обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначено в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В розглядуваному випадку слідчий суддя, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим Кодексом, враховує положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, й вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Саме такий розмір застави, на думку слідчого судді, спонукатиме підозрюванувиконувати процесуальні обов'язки, покладені на нього цією ухвалою, та зможе запобігати встановленим судом ризикам під загрозою звернення застави у дохід держави.
Слідчий суддя зауважує, що підозрювана або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі. У разі внесення застави на підозрювану покладаються обов'язки, визначені в резолютивній частині ухвали, строк яких, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, визначено до двох місяців.
Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 202,309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів, а саме до 04.01.2026 включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, у 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму у 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Роз'яснити, що ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на першу вимогу;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання до ГУ Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищеперерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків становить два місяці й визначено до 04.01.2026 включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні №42025072210000259.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1