Справа № 127/20457/24
Провадження № 2/127/4912/25
03.11.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Антонюка В. В.,
за участі: секретаря судового засідання Бойчук Я. П.,
представника Вінницької обласної прокуратури - прокурора Кавун О. І.,
представника відповідача - адвоката Клименка О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вінниця, цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про повернення земельної ділянки,-
Вінницька обласна прокуратура в інтересах держави в особі Вінницької міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про усунення перешкод шляхом скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки і просила усунути перешкоди Вінницькій міській територіальній громаді у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 0510100000:02:103:0046 шляхом: скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 , на земельну ділянку площею 0,1 га., з кадастровим номером 0510100000:02:103:0046, із одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку; зобов'язання ОСОБА_1 повернути Вінницькій міській територіальній громаді в особі Вінницької міської ради, земельну ділянку площею 0,1 га., з кадастровим номером 0510100000:02:103:0046; стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури судовий збір в сумі 6 056 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що спірна земельна ділянка не могла бути передана у приватну власність, оскільки накладається на ставок «Качатник» та належить до земель водного фонду, внаслідок чого рішення Вінницької міської ради від 29.05.2015 року № 2164 «Про затвердження технічної документації щодо інвентаризації земель та поділу земельних ділянок, в зв'язку зі змінами якісного стану земельних ділянок, їх меж, розміру, складу угідь, що перебувають у користуванні ПАТ РСТ «Голуба Нива» на території Вінницької міської ради, в тому числі і по земельній ділянці АДРЕСА_1 , та надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу земельних ділянок», рішення Вінницької міської ради від 26.06.2015 року № 2203 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельних ділянок у власність громадянам в м. Вінниці», рішенням Вінницької міської ради від 26.06.2015 року № 2206 «Про затвердження проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою, передачу земельних ділянок в оренду, поновлення терміну дії договорів оренди» є протиправними, а отже як ОСОБА_2 (первинним власником), так і відповідачем ОСОБА_1 (теперішнім власником) незаконно набуто право власності на спірну земельну ділянку, яке підлягає припиненню.
Ухвалою суду від 01.07.2024 року відкрито провадження у справі за загальними правилами позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.
14.08.2024 року на адресу суду надійшов письмовий відзив представника відповідача - адвоката Клименка О. В., на позовну заяву, в якому він повністю заперечує проти заявлених позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні посилаючись на неправильне формулювання стороною позивача заявлених вимог, неефективний і невірно обраний спосіб захисту, що на думку представника відповідачки є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Крім того зазначає, що на його думку, прокурором навмисно подано позов саме в такій редакції, оскільки останній намагається зловживати правовими нормами та уникнути можливості застосування судом строку позовної давності до таких вимог, оскільки саме у випадку негаторного позову про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, правопорушення можна вважати триваючим.
16.08.2024 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому сторона позивача посилається на обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог. Зазначає, що належним способом захисту інтересів територіальної громади буде усунення перешкод територіальній громаді в особі Вінницької міської ради у розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності та її повернення. Крім того зазначає, що ефективним способом захисту прав власності на землі водного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред'явлений упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду і на вказану вимогу не поширюється позовна давність. Враховуючи викладене, просить відхилити доводи зазначені у відзиві на позовну заяву та задовольнити заявлені позовні вимоги.
Ухвалою суду від 02.09.2024 року, за клопотанням прокурора, витребувано у приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Скутельник І. А., належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу №259 від 02.02.2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1
19.09.2024 року на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідачки заперечив проти заявлених позовних вимог та обґрунтувань сторони позивача у відповіді на відзив і просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 03.10.2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 12.05.2025 року позовну заяву Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про повернення земельної ділянки, залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали, для усунення недоліків шляхом надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви 18.06.2024.
Ухвалою суду від 27.05.2025 року позовну заяву Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про повернення земельної ділянки, у зв'язку із не усуненням стороною позивача виявлених недоліків, залишено без розгляду.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 17.07.2025 року апеляційну скаргу Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради - задоволено. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2025 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник Вінницької обласної прокуратури Кавун О. І., підтримала заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив від 16.08.2024 року № 15/3-1229 вих-24 та додаткових письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи і просила їх задовольнити.
Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Клименко О. В. заявлені вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 14.08.2024 року, а також у додаткових письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи.
Представник Вінницької міської ради у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явилась, про причини неявки до суду не повідомила, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судових повісток та оголошенням на офіційному сайті Судової влади.
Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Так, згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною четвертою статті263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в)приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування; безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом; передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Згідно з ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до органу місцевого самоврядування із заявою про одержання земельної ділянки із земель комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації (0,1 га., для індивідуального дачного будівництва).
Рішенням Вінницької міської ради від 26.06.2015 № 2203 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано ОСОБА_2 безоплатно у власність для індивідуального дачного будівництва земельну ділянку АДРЕСА_1 , площею 0,1 га., з кадастровим номером 0510100000:02:103:0046.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 20.08.2015 державним реєстратором реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Левчук І. В. за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на вказану земельну ділянку. Номер запису про право власності 10896558, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна-708747005101.
Згідно договору купівлі продажу № 259 від 02.02.2016, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Скутельник І. А. з №13157136, ОСОБА_2 відчужила земельну ділянку, площею 0,1 га., з кадастровим номером 0510100000:02:103:0046 на користь ОСОБА_1 .
Як вбачається із державного акта на право постійного користування землею серії ВН, котрий 12.01.1994 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 4, у користуванні Вінницької рибоводно-меліоративної станції перебувала земельна ділянка, площею 22,05 га., на території Агрономічної сільської ради, на якій розташований ставок «Качатник».
Рішенням Агрономічної сільської ради від 14.03.1997 погоджено проект зміни меж міста Вінниці та надано згоду на вилучення з меж сільської ради та включення в межу міста Вінниці 141 га., земель, у тому числі і земельної ділянки, яка перебувала у користуванні Вінницької рибоводно-меліоративної станції, площею 22,1 га., з яких: 15,1 га. - під водою, 6,3 га. - боліт та 0,7 га. - під господарськими шляхами.
В подальшому, рішенням Вінницької районної ради від 26.07.1997 погоджено пропозиції про включення в межу міста Вінниці земельних ділянок у розмірах і по угіддях, згідно з додатком, зокрема і земельну ділянку Вінницької рибоводно-меліоративної станції, площею 22,1 га., з яких: 15,1 га. - під водою, 6,3 га. - боліт та 0,7 га. - під господарськими шляхами.
В свою чергу, Вінницька міська рада рішенням від 22.05.1998 «Про зміну меж міста» погодилась з пропозиціями про включення в межу міста Вінниці земельних ділянок, загальною площею 747,4 га., відповідно до розробленого проекту межі міста у розмірах і угіддях згідно з додатком, у тому числі і ділянки Вінницької рибоводно-меліоративної станції, площею 22,1 га., з яких: 15,1 га. - під водою, 5.3 га. - боліт та 0,7 га. - під господарськими шляхами.
Рішенням Вінницької обласної Ради 16 сесії 3 скликання № 255 погоджено включення в межі м. Вінниці земельних ділянок загальною площею 747,4 га., відповідно до розробленого проекту встановлення меж міста по землекористувачах, в розмірах і по угіддях згідно з додатком, у тому числі, ділянки Вінницької рибоводно-меліоративної станції, площею 22,1 га., з яких: 15,1 га. - під водою, 6,3 га. - боліт та 0,7 га. - під господарськими шляхами.
Постановою Верховної Ради України «Про зміну меж міста Вінниця» від 19.06.2003, в адміністративні межі міста включено 141 га., земель Агрономічної сільської ради, у тому числі і ділянка, яка перебувала у користуванні Вінницької рибоводно-меліоративної станції, площею 22,1 га., з яких: 15,1 га. - під водою, 6,3 га. - боліт та 0,7 га. - під господарськими шляхами.
Із технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування землею на умовах оренди РС ВАТ «Голуба Нива» для рекреаційного призначення вбачається, що загальна площа ставка «Качатник» в межах м. Вінниці становить 20,9825 га.; земельна ділянка площею 0,71 га., належить Вінницькому центральному підприємству електромереж (під опорами ЛЕП ПО КВт) і Управлінню комунального господарства Вінницького міськвиконкому; частина земельної ділянки, площею 0,0758 га., передана у приватну власність ОСОБА_3 ; частина земельної ділянки, площею 0,2817 га., ставка «Качатник» - не увійшла в межі м. Вінниці і знаходиться на території Якушинецької сільської ради.
Відповідно до експлікації земельних угідь, земельна ділянка PC ВАТ «Голуба Нива», площею 20,9825 га., за основним цільовим призначенням належить до земель водного фонду, вид використання - для рекреаційного призначення.
Рішенням Вінницької міської ради від 04.07.2008 № 2025 PC ВАТ «Голуба Нива» передано зазначену земельну ділянку, площею 20,9825 га., у користування терміном на 5 років для рекреаційного призначення, за рахунок земель Вінницької рибоводно-меліоративної станції. Пунктом 15.1 зазначену земельну ділянку віднесено до категорії земель водного фонду.
Рішенням Вінницької міської ради від 19.09.2008 № 2082 внесено зміни до рішення міської ради від 04.07.2008 в частині зміни терміну користування земельною ділянкою з «5 років» на «25 років».
Рішенням Вінницької міської ради від 29.03.2013 № 1222 Департаменту комунального господарства та благоустрою надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо винесення та встановлення меж прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе.
Відповідно до проекту землеустрою, який був виготовлений на замовлення Департаменту комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради ТОВ «Бюро інвентаризації та оцінки земель», встановлено межі прибережно-захисних смуг земель водного фонду річки Вишня та ставу «Поділля» (Вишенського ставка) в районі Барського шосе в межах м. Вінниці.
У пояснювальній записці до проекту землеустрою та експлікації земель зазначено, що загальна площа земель водного фонду прибережної захисної смуги складає 4,9411 га.
Вінницькою міською радою 28.11.2013 прийнято рішення № 1507 про затвердження зазначеного проекту землеустрою (пункт 1) та зобов'язано Департамент комунального господарства та благоустрою надати цей проект на здійснення державної експертизи землевпорядної документації (пункт 2). Також у рішенні зазначено, що воно набуває чинності з моменту отримання позитивного висновку державної експертизи.
Рішенням Вінницької міської ради від 27.02.2014 № 1641 ПАТ РСТ «Голуба Нива» надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо поділу земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , за рахунок земель комунальної власності, що перебувають у користуванні ПАТ РСТ «Голуба Нива».
Технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель та поділу земельних ділянок у зв'язку зі змінами якісного стану земельних ділянок, їх меж, розміру, складу угідь, що перебувають у користуванні ПАТ РСТ «Голуба Нива» на території Вінницької міської ради по АДРЕСА_1 , передбачено поділ земельної ділянки, площею 20,9825 га., на 7 ділянок: площею 0,5839 га., з кадастровим номером 0510100000:02:103:0008; площею 8,3407 га., з кадастровим номером 0510100000:02:103:0009; площею 8,0242 га., з кадастровим номером 0510100000:02:103:0010; площею 1,1743 га., з кадастровим номером 0510100000:02:103:0011; площею 2,3634 га., з кадастровим номером 0510100000:02:103:0012; площею 0,0889 га., з кадастровим номером 0510100000:02:103:0013; площею 0,2979 га., з кадастровим номером 0510100000:02:103:0014.
Рішенням Вінницької міської ради від 30.05.2014 № 1729 внесено зміни до рішення міської ради від 28.11.2013 № 1507, а саме: пункти 2 та 3 рішення № 1507 змінено на: «2. Департаменту архітектури, містобудування та кадастру врахувати дане рішення при здійсненні моніторингу та при розробці містобудівної документації. 3.Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи.»
Рішенням Вінницької міської ради від 29.05.2015 № 2164 затверджено технічну документацію щодо інвентаризації земель ПАТ РСТ «Голуба Нива» та поділу земельних ділянок, у зв'язку із змінами якісного стану земельних ділянок, їх меж, розміру, складу угідь по АДРЕСА_1 . Зазначені 7 ділянок віднесено до земель рекреаційного призначення. Також ПАТ РСТ «Голуба Нива» надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо поділу земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 , площами 8,3407 га., 2,3634 га., та 1,1743 га., за рахунок земель комунальної власності, що перебувають у користуванні ПАТ РСТ «Голуба Нива».
Рішенням Вінницької міської ради від 29.05.2015 №2175, 109 громадянам надано дозволи на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) у АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,1 га., для індивідуального дачного будівництва.
Рішенням Вінницької міської ради від 26.06.2015 № 2206 затверджено технічну документацію щодо поділу земельних ділянок ПАТ РСТ «Голуба Нива» для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення на території Вінницької міської ради по АДРЕСА_1 . Вищезазначені три ділянки (площами 8,3407 га., 2,3634 га., 1,1743 га.) поділено на 113 ділянок та віднесено їх до категорії земель рекреаційного призначення з видом використання - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.
Рішенням Вінницької міської ради від 26.06.2015 № 2203 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_2 громадянам передано у власність земельні ділянки за рахунок земель, які перебували у користуванні ПАТ РСТ «Голуба нива», зокрема земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:02:103:0046, площею 0,1 га., передано у приватну власність ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва.
Відповідно до правової позиції (постанова Верховного Суду України від 11 грудня 2013 року № 6-121цс13), у тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.
На переконання суду, такий висновок суду є релевантним і до спірних правовідносин щодо набуття земельної ділянки у власність шляхом безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (приватизації).
Цивільне право та цивільне законодавство передбачає за відсутності норми права, що регулює спірні правовідносини, які виникли між учасниками цивільного спору, застосування при розгляді таких спорів аналогію права або аналогію закону. Зокрема, ст. 8 ЦК України передбачає, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону); у разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
Таким чином, ОСОБА_2 правомірно набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:02:103:0046, площею 0,1 га., що розташована за адресою: земельна ділянка АДРЕСА_1 .
При цьому, суд зауважує, що позивачем не оскаржувалося набуття ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку та не оскаржувалася державна реєстрація права власності ОСОБА_2 , з вищевказаних підстав.
Згідно договору купівлі продажу № 259 від 02.02.2016, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Скутельник І. А. за №13157136, ОСОБА_2 відчужила земельну ділянку, площею 0,1 га., з кадастровим номером 0510100000:02:103:0046 на користь ОСОБА_1 .
Отже, ОСОБА_1 набула право власності на спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі - продажу.
Відповідно до статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення (частини перша та друга статті 20 ЗК України).
Землі водного фонду України є об'єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.
Згідно ст. 1 Водного Кодексу України, водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт).
Згідно ст. 3 ВК України усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.
Земельні відносини, що виникають при використанні вод, регулюються ЗК України, а також нормативно-правовими актами про водний фонд, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (частина друга статті 3 ЗК України).
Звертаючись до суду з позовом позивач зазначав, що протиправно набувши право власності на спірну земельну ділянку, яка у відповідності до вимог п. «д» ч. 4 ст. 84 ЗК України не може передаватися у приватну власність, відповідач тим самим створює перешкоди, що заважають нормальному здійсненню власником користування чи розпорядження своїм майном.
У постанові від 29.05.2025 року у справі № 918/938/23, Верховний Суд зазначив, що Велика Палата Верховного Суду послідовно дотримується позиції, що у випадках, коли в силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих природних ознак земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що набуття приватної власності на них є неможливим в принципі, то ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки не призводять до заволодіння порушником такою ділянкою. У таких випадках порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов'язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021у справі№359/3373/16-ц).
Однак, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає в тому, що ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки не призводять до заволодіння порушником такою ділянкою за наявності одночасно двох умов: 1) знаходження земельної ділянки у приватній власності не допускається в силу закону; 2) наявність зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих природних ознак земельних ділянок, в силу яких особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що набуття приватної власності на них є неможливим в принципі.
Якщо ж хоча б одна із зазначених умов не дотримана, то наявність державної реєстрації права власності за порушником свідчить про заволодіння ним земельною ділянкою за принципом реєстраційного підтвердження володіння.
Зважаючи, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 12.01.1994 року виданого Вінницькій рибовідно-меліоративній станції, земельна ділянка, відповідно до рішення Ради Міністрів Української РСР від 26.10.1991 року № 655-р надавалася для будівництва господарського центру, за рішеннями Вінницької міської ради земельні ділянки були віднесені до земель рекреаційного призначення з видом використання для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, далі передані у власність громадян, як землі для індивідуального дачного будівництва, частина земельних ділянок, переданих у власність громадян були засипані будівельним сміттям, у зв'язку з чим візуально не відповідали землям водного фонду, суд приходить до висновку, що при заявленні вимог про повернення спірної земельної ділянки, не була виконана умова - наявність зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих природних ознак, в силу яких особа, проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про те, що набуття приватної власності на землі водного фонду є неможливим в принципі.
Суд зауважує, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.
Питання розмежування віндикаційного та негаторного позовів неодноразово висвітлювалось у постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4.07.2018 в справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) зокрема, в пункті 39 зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; в пункті 89 зазначено, що особа, яка зареєструвала право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 в справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) уточнено цей висновок та зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.
Отже, віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними. При цьому одна з умов застосування як віндикаційного, так і негаторного позову - відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально-правових способів захисту.
Виходячи з викладеного, особа, за якою зареєстроване право власності на об'єкт нерухомості - земельну ділянку, за принципом реєстраційного підтвердження володіння є володільцем такого об'єкта; натомість держава або територіальна громада, за якими не зареєстроване право власності на такий об'єкт, не є його володільцем. Тому в цьому разі права держави або територіальної громади, які вважають себе власниками такого об'єкта, не можуть захищатися негаторним позовом, оскільки це є позов володіючого власника до неволодіючого невласника. Отже, належному способу захисту у таких випадках відповідає позовна вимога про витребування об'єкта нерухомого майна з чужого володіння в порядку віндикації.
При цьому рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11. 2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146)) незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387-388 ЦК України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212 - 1215 ЦК України), чи у порядку примусового виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (провадження № 12-25гс21, пункт 38)).
Як було встановлено судом, спірна земельна ділянка належала ОСОБА_2 , в подальшому на підставі договору купівлі - продажу № 259 від 02.02.2016, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Скутельник І. А. за №13157136, передана у користування ОСОБА_1 , яка й стала власником даної земельної ділянки.
Тобто відповідачка є особою, за якою зареєстровано право власності на земельну ділянку, та за принципом реєстраційного підтвердження володіння ОСОБА_1 є володільцем такого майна. Натомість Вінницька міська рада (територіальна громада), за якою не зареєстровано право власності на такий об'єкт, не є його володільцем. Договірні відносини між сторонами щодо спірної земельної ділянки відсутні, адже ОСОБА_2 була власником земельної ділянки, якій дана земельна ділянка була передана на підставі рішення Вінницької міської ради від 26.06.2015 року № 2203, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) по земельній ділянці АДРЕСА_1 та передано у власність громадян земельні ділянки за рахунок земель, що перебували у користуванні ПАТ РСТ «Голуба нива», яке перейшло у володіння ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2016 року. Звідси належному способу захисту прав у спірних правовідносинах відповідає позовна вимога про витребування нерухомого майна від відповідача, за яким зареєстроване право власності на об'єкт нерухомості.
Суд звертає увагу, що набув чинності (9.04.2025) Закон України від 12.03.2025 № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким внесено зміни до статей 261, 388, 390, 391 ЦК України.
Так, статтю 391 ЦК України доповнено частиною другою, відповідно до якої, якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».
Суд зазначає, що позивачем у негаторному позові (стаття 391 ЦК України) є позивач (особа, яка володіє річчю: власник/титульний володілець), а відповідачем (особа, яка своєю протиправною поведінкою створює перешкоди, що заважають нормальному здійсненню власником користування чи розпорядження своїм майном), тоді як сторонами віндикаційного позову (статті 387, 388 ЦК України) - є позивач (власник, який втратив можливість володіння річчю) та відповідач (фактичний володілець майна станом на момент подання позову).
В ході розгляду справи встановлено, що на час звернення (18.06.2024) позивачем із позовом до суду, Вінницька міська рада мала статус власника, яка втратила можливість володіння річчю.
За встановлених обставин, належним способом захисту інтересів держави мало бути пред'явлення позову про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, який прокурором не заявлений.
Відмова позивача від зміни предмету позову у зв'язку зі зміною законодавчого регулювання відповідних правовідносин, що призвело до неефективності раніше обраного способу захисту, може бути підставою для відмови у позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 5.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).
Суд звертає увагу на те, що саме віндикаційний позов дозволяє в більшій мірі вирішити питання про втручання у право особи на мирне володіння майном, забезпечує дотримання пропорційності та балансу інтересів, дослідження добросовісності набувача майна, що є важливим для розгляду подібних спорів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18).
Враховуючи вище зазначене, на думку суду позивачем обрано невірний спосіб захисту, відтак саме з цих підстав слід відмовити в задоволенні позовних вимог незалежно від інших встановлених судом обставин. Питання обґрунтованості позовних вимог та належного складу сторін судом не вирішується, оскільки підставою відмови в задоволенні позову є обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови в позові (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт52)).
Таким чином, суд доходить до висновку, що у задоволенні позову Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про повернення земельної ділянки, слід відмовити у повному обсязі за сукупністю зазначених підстав.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, на підставі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 5, 8, 15, 321, 387, 388, 391 ЦК України, ст. ст. 81, 83, 116, 121 ЗК України, суд-
Позовні вимоги Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про повернення земельної ділянки - залишити без задоволення.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 10.11.2025 року.
Позивач: Вінницька обласна прокуратура, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Монастирська, буд.33, код ЄДРПОУ 02909909.
Позивач: Вінницька міська рада, місцезнаходження: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, ЄДРПОУ 25512617.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Суддя: