Справа № 136/1646/25
провадження № 1-кп/136/117/25
07 листопада 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025025060000094 від 03.08.2025, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: с. Козинці, Липовецького району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, не працює, студент, не одружений, раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 309 КК України
за участю сторін кримінального провадження
з боку обвинувачення
прокурора ОСОБА_4 ,
з боку захисту
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 у порушення ст. 8 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», а також Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого Постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, за відсутності відповідної ліцензії на здійснення вказаного виду господарської діяльності, не виконавши вимог ст. 11 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та ч. 4 ст. 8 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», навесні 2025, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, незаконно посіяв та в подальшому вирощував рослини коноплі, здійснюючи догляд за ними шляхом їх просапування та прополювання та підживлення на присадибній ділянці, яка розташована по АДРЕСА_2 у строк до 07.08.2025 коли працівниками сектору дізнання ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області на підставі ухвали слідчого судді Липовецького районного суду від 06.08.2025 було проведено обшук, за наслідками якого виявлено та вилучено 78 рослин, зовні схожих на рослини роду конопля та які згідно висновку експерта № СЕ-19/102-25/17767-НЗПРАП від 13.08.2025 є рослинами роду коноплі.
Такі умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 310 КК України, а саме: незаконне вирощування конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин.
Крім того, ОСОБА_3 маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних речовин для власних потреб без мети збуту, достовірно знаючи, що канабіс є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, пов'язаних із порушенням правил обігу наркотичних засобів, в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 та ст. 3 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними» від 15.12.2005, діючи умисно, у невстановлений органом досудового розслідування час, на присадибній ділянці за місцем свого проживання, незаконного придбав канабіс у вигляді рослин роду Конопля, яку переніс до домогосподарства, у якому він проживає та яке розташоване по АДРЕСА_2 , де вказані рослини сушились.
У подальшому 07.08.2025 під час проведення працівниками сектору дізнання ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області санкціонованого обшуку в кімнаті будинку виявлено та вилучено речовину рослинного походження у подрібненому та сухому стані, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/102-25/17766-НЗПРАП від 18.08.2025 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, загальною масою у перерахунку на висушену речовину 740 г.
Таким чином ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав без мети збуту наркотичний засіб - канабіс, загальною масою у перерахунку на висушену речовину - 740 г., що відповідно до таблиці № 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 є великим розміром, оскільки перевищує 500 г та не більше 2500 г для вказаного наркотичного засобу.
Такі умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, за кваліфікуючою ознакою - якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.
Обвинувачений у судовому засіданні вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях передбачених ч. 2 ст. 310 та ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю, у вчиненому розкаявся, надав покази, що відповідають обставинам, зазначеним в обвинувальному акті. Повідомив суд про те, жалкує стосовно вчиненого, оскільки наслідки таких діянь можуть зламати йому подальше життя, зробив для себе належні висновки, наразі наркотичні засоби не вживає та не використовує. Вживання та вирощування наркотичних засобів пояснив недієвістю медикаментозних препаратів для подолання болю, який спричинений захворюванням хребта та з метою полегшення перенесення нападів астми.
Суд переконався, що покази обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції. Інші учасники судового провадження не оскаржують фактичних обставин кримінального провадження.
З'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження суд, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням доказів, які характеризують обвинуваченого, стосуються речових доказів та процесуальних витрат, а також допитом обвинуваченого. Судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, а тому не має сумніву в добровільності їх позиції, роз'яснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились у незаконному посіві та незаконному вирощуванню конопель у кількості 50 і більше рослин та незаконному придбані та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту у великих розмірах, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 310 та ч. 2 ст. 309 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як нетяжкий злочин (ч. 2 ст. 309 КК України) та тяжкий злочин (ч. 2 ст. 310 КК України), повністю визнає свою вину, щиро розкаюється у вчиненому, за місцем проживання та місцем реєстрації характеризується позитивно, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має соціальну прив'язаність, хворіє на бронхіальну астму з 2002 року, а також має вторинний виражений міофасціальний больовий синдром спричинений дегенеративно-дистрофічними змінами поперекового відділу хребта, спондилолізом дужок тіла L5 з його антелістезом 2 ступеня, не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 3 постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Щире каяття це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.
Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене.
При цьому, суд також враховує, що у постанові від 18.09.2019 (справа № 166/1065/18) ВС зазначив, що розкаяння передбачає, крім визнання факту скоєння злочину, ще й дійсне визнання власної провини, щирий жаль та осуд своєї поведінки.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Призначаючи ОСОБА_3 вид та міру покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України, його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, при цьому враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особи винуватого, який є особою молодого віку, соціально адаптований, продовжує навчання у вищому навчальному закладі, має хронічні захворювання дихальних шляхів та хребта.
Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій частин статтей, за якими інкриміновано його діяння.
При цьому, з урахуванням тяжкості вчинених ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, особи винного та обставин кримінального провадження, досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та ізоляції від суспільства, а тому приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України із покладанням обов'язків, що передбачені ст. 76 КК України.
На переконання суду, іспитовий строк сприятиме формуванню у ОСОБА_3 звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про долю речових доказів та процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст.ст. 65, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 309 КК України, ст.ст. 349, 368, 374, 381, 382, 394, 395, 532 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_3 за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку.
Речові докази: трав'янисті рослини, в кількості 78 (сімдесят вісім) штук роду коноплі та наркотичний засіб - канабіс, загальною масою у перерахунку на висушену речовину 740 г. - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у сумі 8 914 (вісім тисяч дев'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Липовецький районний суд Вінницької області.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_6