Справа № 717/2256/25
Номер провадження2-н/717/88/25
07.11.2025 селище Кельменці
Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого - судді Телешмана О.В.,
з участю секретаря судових засідань Глібіщук М.Л.,
позивач ОСОБА_1 в судове засідання з'явилася,
представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання з'явилася;
відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився;
представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання з'явилася.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким: стягнути з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її користь на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів платника аліментів щомісячно починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Кельменці Чернівецької області в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, суд -
Позивач ОСОБА_1 позов підтримала повністю та пояснила, що позивач з липня місяця періодично надавав їм з дитиною допомогу. Він перерахував їм на сімейні потреби 10000 грн, і ще 8000 гривень, але в квитанціях писав, що це якась плата за квартиру та борг, а окремо на дитину він кошти не надавав. Тому вона хоче щоб суд встановив частку від його заробітку і він сплачував аліменти, тому що дитина має хронічні захворювання, вона не працює і не може самостійно матеріально утримувати дитину..
Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала повністю та пояснила, що дитина хворіє, потребує постійного лікування, відповідач має задовільний стан здоров'я, тому він може сплачувати аліменти періодично, а не лише, коли є прохання від позивачки і саме в тому розмірі, який зазначений в позовних вимогах, а з позицією відповідача про можливість сплати 1/6 частки від доходу позивачка не погоджується . Це питання інтересів дитини, права якої захищаються ст.51 Конституції України, Сімейним кодексом України та ст.2,3,8 Конвенції ООН «Про хахист прав дитини» кі
Представник відповідача ОСОБА_4 позов визнала частково та зазначила, що відповідач постійно утримував і дитину і позивачку, так як остання не працює і не має жодних доходів. А призначення платежу в квитанцію було зазначено лише для того щоб уникнути блокування перерахування коштів. Це фактично були і аліменти і допомога на оздоровлення дитини і на утримання дружини. Відповідач також має захворювання внаслідок поранень, він є учасником бойових дій, він обмежено придатний і проходить службу в РТЦК та СП, де має зарплату в розмірі приблизно 18 тисяч гривень. Сімейним кодексом України передбачений обов'язок обох батьків утримувати дитину, а та обставина, що дитина хворіє, не позбавляє позивачку звертатися з вимогами про стягнення додаткових витрат.
Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є батьком малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 , серії НОМЕР_1 від 17.11.2020 року, яка в даний час перебуває на утриманні відповідача та частковому утриманні позивачки, і ці обставини визнаються учасниками справи.
Відповідно до ст. 180 СК України відповідач зобов'язаний утримувати свою неповнолітню дитину.
Відповідно до ч.1-3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Право дитини на утримання батьками частково порушується відповідачем, оскільки останній утримує матеріально свою дитину, проте матеріальне утримання - грошові кошти відповідач надає не на регулярній основі, а за власним бажанням, що суд вважає не є належним рівнем утримання. Дані обставини частково визнаються учасниками справи, а також підтверджуються квитанціями про перерахування відповідачем коштів позивачці ( а.с.45), в яких призначення платежу зазначено «переказ власних коштів за квартиру і відача долгу». З приводу цього позивачка ОСОБА_6 пояснила, що ці кошти відповідач надавав, але це були кошти не як аліменти, а на їхні сімейні потреби, так як вона проживає з дитиною та матір'ю відповідача в одному господарстві.
Отже, між позивачем та відповідачем склалися правовідносини з приводу утримання дітей.
Відповідно до ст.7 Закону України “ Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років становить 2563 гривні.
Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей.
Відповідно до ч.2, 3 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Таким чином, суд вважає, що відповідач нарівні зі позивачем зобов'язаний нести витрати на утримання дитини та забезпечувати прожитковий мінімум для дитини.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яка проживає з матір'ю і дитина має незадовільний стан здоров'я, що підтверджується виписками з медичної карти амбулаторного хворого № 24996 від 11.08.20205 року, від21.02.20205 року, від 27.12.2024 року № 2971, випискою з медичної карти стаціонарного хворого №617 від 04.11.2024 року.
Також суд враховує, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є учасником бойових дій, що підтверджується копіює посвідчення серії НОМЕР_2 , 23.01.2023 року отримав порання, що підтверджується довідкою ВЧ № 590 від 10.04.2023 року, має травму, пов'язану із захистом Батьківщини та захворювання, пов'язане з проходженням військової служби , що підтверджується довідками ВЛК від 13.04.2023 року № 3143 та від 28.02.2025 ро ку ( а.с.52- 53), проте відповідач в порушення ст.81 ЦПК України не надав суду належних та допустимих доказів, що наявне в нього захворювання не дозволяє йому матеріально утримувати дитину, а також відповідач та його представник не надали доказів, що відповідач має на утриманні інших дітей та непрацездатних батьків, дружини.
Суд відхиляє доводи позивачки та її представника про необхідність стягувати аліменти в збільшеному розмірі у зв'язку з хворобою дитини, оскільки відповідно до ч.1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно, тобто позивачка не позбавлена права звертатися до позивача або суду з вимогами про його участь у додаткових витратах на дитину.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини слід задовольнити частково.
Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність на його утриманні іншої дитини, непрацездатних батьків, дружини.
При визначенні часу з якого слід стягувати аліменти суд враховує, що позовна заява надійшла до суду 10 вересня 2025 року.
Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому суд враховує, що мінімальна ставка судового збору з позовних заяв майнового характеру становить 1211 гривні 20 копійок.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що з відповідача на користь держави слід стягнути 908 (дев'ятсот вісім) гривень 40 (сорок) копійок судових витрат у вигляді судового збору, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд також вважає, що слід допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць в розмірі 1593 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто три) гривні в межах суми платежу аліментів за один місяць, тобто 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про доходи відповідача.
На підставі ст. ст. 179 - 183, 186, 191 СК України, керуючись ст. ст. 2-13,76-80,133,141,258, 259, 263-265, п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_3 щомісячно, починаючи з 10 вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в розмірі 1593 (однієї тисячі п'ятсот дев'яносто три) гривні в межах суми платежу аліментів за один місяць.
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь держави 908 (дев'ятсот вісім) гривень 40 (сорок) копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 07.11.2025 року.
Суддя Телешман О.В.