Справа № 646/9224/25
№ провадження 2/646/4637/2025
10.11.25 м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Янцовської Т.М.,
з участю секретаря Григоренко І.Б.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Основ'янського районного суду міста Харкова цивільну справу № 646/9224/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 23000 грн, посилаючись на те, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 20.05.2000 року. За час шлюбу народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі шлюбні відносини фактично припинені, і подружжя проживає окремо. Неповнолітня дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Обов'язок щодо утримання дитини батько належним чином не виконує, матеріальної допомоги на утримання дитини у добровільному порядку не надає. Позивачка має періодичний дохід, що приблизно складає 10000 грн на місяць.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 19.09.2025 року провадження у зазначеній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.
Розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін у відповідності зі ст. 279 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За наявності одночасного існування умов, передбачених положеннями ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Червонозаводським відділом РАЦС Харківського міського управління юстиції від 13.08.2009 року, актовий запис № 553.
З довідки № 2п від 04.08.2025 року, виданої директором Поляковою І. Харківського фахового педагогічного коледжу імені КП «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, ОСОБА_3 навчається на 2-му курсі в 21по групі Харківського фахового педагогічного коледжу імені КП «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради на денній формі навчання відділення дошкільної та початкової освіти.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з частиною другою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 грн.
Визначаючи розмір аліментів на утримання неповнолітньої доньки, суд враховує вік дитини, обов'язок кожного із батьків утримувати дитину, матеріальний та сімейний стан відповідача та позивачки, які проживають окремо, при цьому враховано, що відповідач не працює.
Враховуючи те, що позивачка у позовній заяві зазначає, що відповідач не працює, має мінливий дохід, до позову не надано доказів на підтвердження розміру отримуваних доходів відповідача, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 6000 грн. Суд вважає, що визначений розмір аліментів з урахуванням обставин, визначених ст. 182 СК України, сприятиме забезпеченню гармонійного розвитку дитини, а отже належному забезпеченню її інтересів.
Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.
Частинами 6, 7 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги позивачки про стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 75, 84, 141, 180-182 СК України, ст. ст. 12, 13, 19, 82, 259, 263-265 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6000 грн щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати пред'явлення позову, тобто з 11.09.2025 року, й до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 790,31 грн.
Учасниками справи протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення складено 10.11.2025 року.
Відомості щодо учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: Т.М. Янцовська