Справа № 646/7032/25
№ провадження 2-др/646/51/25
06.11.25 м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого - судді Барабанової В.В.
за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Романченка Олексія Михайловича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди в межах страхової суми та стягнення відповідних сум,
встановив:
Рішенням Основ'янського районний суд міста Харкова від 21.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди в межах страхової суми та стягнення відповідних сум задоволено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ»» (ідентифікаційний код юридичної особи: 33908322; вул. Борщагівська, 154, м. Київ, 03056) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ) 15 531,09 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять одну гривню 09 копійок) гривень, з яких 9 533,40 гривень, як залишок страхового відшкодування, 4 017,07 гривень - пеня за період з 27.09.2024 по 30.09.2025, 427,10 гривень - 3 % річних за період з 27.09.2024 по 30.09.2025, 1980,62 гривень - інфляційні нарахування на суму заборгованості за період з 27.09.2024 по 31.08.2025.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ»» (ідентифікаційний код юридичної особи: 33908322; вул. Борщагівська, 154, м. Київ, 03056) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) гривень та 5 500,00 (п'ять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) гривень, як витрати на проведення експертизи для визначення розміру матеріального збитку.
27 жовтня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Романченко О.М. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в частині витрат, понесених на правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн.
В обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення заявник посилався на таке.
До прийняття судом рішення по суті спору позивачем подавалася заява про долучення до матеріалів справи частини відповідних доказів понесених витрат, розподіл судових витрат та стягнення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
На теперішній час в позивача з'явилася можливість подати весь необхідний повний пакет документів вже після прийняття судом рішення, бо детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги (пов'язаної із розглядом справи у суді), акт виконаних робіт та інші документи створюються й підписуються сторонами саме після розгляду судом справи по суті, а тому на даний момент надаємо суду цю заяву разом з відповідними документами.
Сама справа є дуже важливою для позивача, бо дії та бездіяльність відповідача призвели до того, що Позивач тривалий час не міг отримати відповідні виплати, а потім отримав частину з них в значно меншому розмірі, що в свою чергу спричинило майнову та моральну шкоду позивачу, про стягнення якої готуються відповідні позовні заяви.
Окремої уваги заслуговують аргументи відповідача стосовно начебто явної безпідставності позовної заяви, її очевидно штучний характер у той час, коли судовою практикою та судом встановлено протилежне. Обурює і намагання відповідача ввести суд в оману стосовно фактичних обставин справи.
Поведінка відповідача під час розгляду справи призвела до затягування її розгляду.
У відповідності до умов Договору № 26/06-2024 від 28.06.2024) та Додаткової угоди від 01.06.2025 (далі - Додаткова угода) Адвокатське бюро «ОЛЕКСІЯ РОМАНЧЕНКО» в особі керуючого Романченка Олексія Михайловича, який діє на підставі Статуту (надалі - «Адвокатське бюро»/«Виконавець»), був наданий комплекс юридичних послуг (професійної правничої допомоги), а саме надано послуги за фіксованою вартістю ОСОБА_1 .
Виконавцем у відповідності до Основного Договору та Додаткової угоди був наданий Клієнту комплекс юридичних послуг (професійної правничої допомоги), а саме надано послуги за фіксованою вартістю.
Так, за Актом виконаних робіт Виконавець здав, а Клієнт прийняв такі роботи (послуги) за фіксованою вартістю: надано правничу допомогу у відносинах з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та іншими особами стосовно проведення доплати страхового відшкодування та відшкодування інших збитків, спричинених ДТП, яка сталася 25.06.2024 на перехресті пр-ту Гагаріна, вул. Молочної та вул. Гольдбергівської у м. Харкові за участю автомобіля NISSAN ROGUE під управлінням Клієнта (Виконавцем проведено та здійснено: вивчення та правовий аналіз наданих Клієнтом документів; підготовка та подання до суду позовної заяви, підготовка та подання до суду клопотань про долучення доказів; надання суду відповідних доказів; підготовлено та подано до суду заяви та клопотання з процесуальних питань та заперечення на заяви та клопотання з процесуальних питань; надано пояснення суду; вивчено документи та матеріали судової справи; підготовлено відповідь на відзив та подано її до суду; надано правову інформацію, консультації і роз'яснення з правових питань, здійснено представництво та захист інтересів Клієнта у Основ'янському районному суді м. Харкова тощо).
У відповідності до умов Основного Договору та Додаткової угоди фіксована вартість виконаних робіт (наданих послуг) за професійну правничу допомогу, складає 60 000,00 (шістдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень за надання вказаних вище послуг за фіксованою вартістю (за ведення справи у суді першої інстанції), які Клієнт сплачує Виконавцю протягом 10 (десяти) місяців з моменту підписання Сторонами акту виконаних робіт, за яким відповідні послуги (роботи) Виконавець здав, а Клієнт прийняв.
04.11.2025 від представника відповідача ПАТ «СК «Арсенал Страхування» Мамедової І.Р. надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просила зменшити вартість витрат до 10% від загальної суми ціни позову.
В обґрунтування клопотання зазначено, що заявлена сума витрат на правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн. є неспівмірною та непропорційною до ціни позову з огляду на наступне.
Предмет спору - стягнення додаткового страхового відшкодування, що становить різницю між сплаченим Страховиком страховим відшкодуванням за результатами розгляду заяви Позивача у досудовому порядку та розміром матеріального збитку, визначеним експертом на замовлення Позивача через рік після події та похідних витрат (штрафних санкцій) у загальному розмірі 15 531,09 грн.
Тобто, вартість правничої допомоги у розмірі 60 000,00 грн. є очевидно неспівмірною та непропорційною ціні позову у 15 531,09 грн. та в чотири рази її перевищує.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Водночас, докази, наявні у матеріалах справи не містять жодних відомостей про час, витрачений адвокатом на надання відповідної правничої допомоги Позивачу.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Очевидно, що розмір заявлених витрат, що вчетверо перевищує ціну позову не підпадає під критерій розумності та заявлення такого розміру витрат, окрім зазначення, що такі витрати є «виховуючим засобом» нічим не обґрунтоване.
Тобто, мова йде не про компенсацію, а про «покарання», і, очевидно надмірне збагачення, оскільки жодного підтвердження, що хоча б якась сума із заявленої була сплачена в дійсності - немає.
При цьому, у заяві від 20.08.2025 про долучення до матеріалів справи частини відповідних доказів понесених витрат, було зазначено, що «на теперішній час Позивачкою понесені відповідні судові витрати». Тобто, станом на 20.08.2025 певні судові витрати вже ж були понесені, однак жодних доказів щодо цього представником Позивача не подано і на сьогодні.
Необхідно зауважити, що ця справа про стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є складною, а є типовою, відповідач у справі - один, спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Тож представнику Позивача, який, як вбачається з відкритих джерел, до того ж має досвід з 2008 року та велику практику в судових справах, не довелося витрачати надмірний час для збору доказів, нормативно-правової бази, що регулює спірні правовідносини, докладати особливих та/або додаткових зусиль для збирання, встановлювання та досліджування юридичних фактів тощо для складання позовної заяви у цій справі.
Вказані обставини також підтверджуються відсутністю жодних відомостей про час, витрачений адвокатом на надання послуг, що унеможливлює оцінити, чи дійсно адвокатом витрачено багато зусиль та часу на підготовку до розгляду судом справи, чи є такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
06.11.2025 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначив, що Верховний Суд у Постанові від 15.05.2020 по справі № 910/5410/19 виснував: «...При цьому, як вірно зазначив апеляційний суд, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат».
Стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу стимулюватиме його у майбутньому більш відповідально ставитись до вимог законодавства та висновків Верховного Суду по даній категорії справ, а також надасть розуміння того, що апеляційне та касаційне оскарження судового рішення про задоволення позовних вимог призведе лише до стягнення зі скаржника додаткових витрат позивачки на правничу допомогу.
Судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення призначено на 06.11.2025.
В судове засідання учасники справи не з'явилися.
Враховуючи наведене та те, що участь сторін у судовому засіданні є необов'язковою, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про ухвалення додаткового рішення за наявними у справі доказами.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
При вирішенні заяви представника відповідача про розподіл витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого.
Згідно частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача адвокатом Романченком О.М. до суду надано такі документи:
-свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1584;
-ордер про надання правової допомоги від 26.06.2024 № 26/06-2024;
-детальний опис робіт (наданих послуг) від 23.10.2025
-акт виконаних робіт від 23.10.2025.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Судом враховано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка в силу приписів частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України».
Також у постанові від 12.02.2020 у справі №648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд враховує, що судовий розгляд проведено за правилами спрощеного позовного провадження, розмір шкоди розраховано експертом. Отже, з цього слідує висновок про те, що дана справа не відноситься до категорії складних справ і складання позовів та клопотань у своїй більшості є подібними, оскільки не потребують проведення додаткових розрахунків
Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, суд дійшов висновку що розмір витрат на правничу допомогу заявлений позивачем до стягнення в сумі 10 000,00 грн. є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, п. 3 ч. 1 ст. 270, ст. 273 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Романченка Олексія Михайловича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди в межах страхової суми та стягнення відповідних сум- задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі №646/7032/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди в межах страхової суми та стягнення відповідних сум.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.
У іншій частині заяви відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Барабанова