Справа № 643/9925/25
Провадження № 2/643/4472/25
10.11.2025
10 листопада 2025 року м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Сугачової О.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» в особі представника - Тараненка Артема Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» в особі представника - Тараненка А.І. звернулося до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 , яким просить стягнути з останньої на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором № 4359702990 від 11.11.2023 у розмірі 59 684,04 грн, а також суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.11.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 359702990 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідачка за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після цього, відповідачка заявила про бажання отримати кошти, подавши відповідну заяву, в якій зазначила свої персональні дані. Зі змісту Кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Відповідачка погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором АКВА-6372. Кредитодавець ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконав свої зобов'язання перед відповідачкою у повному обсязі та надав останній грошові кошти в сумі 11 700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, перерахувавши грошові кошти на банківську картку відповідачки № НОМЕР_1 , а відповідачка ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у Договорі, доданих до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Всупереч умов Договору, відповідачка взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу № 28/1118-01 підписали Реєстр прав вимоги № 267 від 16.01.2024, яким від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Кредитним договором № 359702990 від 11.11.2023 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/0724-01. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу № 31/0724-01 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 31.07.2024, яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Кредитним договором № 359702990 від 11.11.2023 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. У подальшому, 29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Кредитним договором № 359702990 від 11.11.2023. Відповідно до Реєстру Боржників б/н від 29.05.2025 за Договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 на загальну суму 59 684,04 грн. Такий факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025. Враховуючи те, що відповідачка не виконувала умови взятого на себе зобов'язання за Кредитним договором, у неї виникла заборгованість у розмірі 59 684,04 грн, яка складається із: 11 700,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 47 984,04 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Зазначену суму заборгованості представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь позивача, а також суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Судом визначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, у відповідності до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідачці направлено копію позовної заяви з додатками до неї та ухвалу про відкриття провадження у справі, встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
14.07.2025 представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Безсмертний С.М. подав до суду відзив на позовну заяву, яким просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідачки судові витрати за надання правничої допомоги у сумі 6 000,00 грн. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що на момент укладання Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 грошові зобов'язання ОСОБА_1 за Кредитним договором № 359702990 від 11.11.2023 ще не існували, а відтак і не могли відступитися права кредитора за цим Договором. Позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідачки за кредитним договором на першому етапі від первісного кредитора. Реєстри прав вимоги, де боржником зазначено відповідачку, самі по собі не свідчать про набуття позивачем прав кредитора по відношенню до позичальника, а є додатками до договору та його невід'ємною частиною. Отже, до позивача ТОВ «ФК «Ейс» не перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Кредитним договором № 359702990 від 11.11.2023, оскільки на час укладення Договору факторингу від 28.11.2018 кредитного договору із ОСОБА_1 ще укладено не було, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим Договором.
21.07.2025 представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» - Поляков О.В. подав до суду відповідь на відзив, яким підтримав доводи, викладені у позовній заяві та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Також представник зазначив, що з урахуванням визначених строків Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та Додаткових угод до нього, його виконання здійснювалося не одномоментно, а протягом усього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет Договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності Сторін. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. 16.01.2024 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги 267 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 30 396,60 грн. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. З урахуванням викладених обставин, сторони виконали умови Договору факторингу № 28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали Договір факторингу № 28/1118-01; уклали відповідний Реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов Договору факторингу. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до відповідачки перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 16.01.2024, тобто після укладання Кредитного договору № 359702990 від 11.11.2023. Реєстр прав вимоги до Договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018, до якого включено Кредитний договір № 359702990 від 11.11.2023 укладено 16.01.2024, тобто через три місяці після укладення Кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього Кредитного договору до Реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає сторона відповідачки. Аналогічна процедура і з Договором факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 та Договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025.
06.08.2025 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, від АТ «Універсал Банк» надійшла відповідь та Рух коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_2 за період з 11.11.2023 по 16.11.2023.
29.09.2025 представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Безсмертний С.М. подав до суду додаткові пояснення у справі, якими підтримав свої доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Додав, що відповідачка не погоджується з вимогою позивача про стягнення заборгованості у розмірі 59 684,04 грн за користування грошовими коштами, з огляду на таке. Проведений позивачем розрахунок заборгованості не відповідає вимогам закону та долученому позивачем договору, оскільки розмір заборгованості за відсотками нараховано за межами строку дії Кредитного договору. Також зазначив, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки в матеріалах справи наявний лише договір з адвокатським бюро та відсутній ордер чи інший документ, який підтверджує повноваження адвоката, який надав правничу допомогу позивачу в суді за позовною заявою, тому підстав для стягнення витрат на правничу допомогу у цій справі немає.
У свою чергу, 03.10.2025 представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» - Поляков О.В. подав до суду додаткові пояснення у справі, якими повністю підтримав доводи, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив. Зазначив, що позивачем повністю доведено перехід права вимоги за Договорами факторингу. Подані Витяги з Реєстрів прав вимоги відповідають загальним вимогам належності та допустимості доказів. Також виклав у тексті пояснень формулу нарахування відсотків та порядок їх нарахування. Додав, що вимога про стягнення правничої допомоги є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами, які містяться в матеріалах справи.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов до такого.
Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що 11.11.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 359702990 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора АКВА-6372. (а.с.17-38,86-99).
11.11.2023 відповідачка ОСОБА_1 ознайомилася з умовами кредитування та підписала Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 359702990 від 11.11.2023. (а.с.86-87).
Відповідно до умов зазначеного Договору, Кредитодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 11 700,00 грн, шляхом перерахування кредитних коштів на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 , на умовах строковості, зворотності, платності. Строк кредитування до 1857 днів (Дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження). Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 11.12.2028 (п. 7.3. Договору).
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов'язання у повному обсязі, надавши відповідачці кредит у розмірі 11 700,00 грн, відповідно до умов укладеного Договору. (а.с.39,46).
Як вбачається із відповіді АТ «Універсал Банк», наданої на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . Банком також емітувалися й інші картки на ім'я клієнта. За період з 11.11.2023 по 16.11.2023 на платіжну картку № НОМЕР_2 дійсно було зарахування коштів у сумі 11 700,00 грн. Номер телефону НОМЕР_4 був фінансовим номером ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , та знаходився у її анкетних даних. Також, у додаток до зазначеної відповіді Банком додано Рух коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом якого є картка № НОМЕР_2 за період з 11.11.2023 по 16.11.2023. (а.с.172-179).
Із матеріалів справи вбачається, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Згідно із ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 Цивільного кодексу України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Як встановлено судом, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання перед відповідачкою за Кредитним договором виконало у повному обсязі та надало їй кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_2 . (а.с.39).
Отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 11 700,00 грн підтверджено Договором № 359702990 від 11.11.2023, який підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, довідкою щодо дій позичальника, платіжним дорученням від 11.11.2023, розрахунком заборгованості за Кредитним договором, випискою з особового рахунку за Кредитним договором.
Зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідачки ОСОБА_1 № НОМЕР_2 11.11.2023 о 10:26:41 годині в сумі 11 700,00 грн та користування кредитними коштами підтверджується, також інформаційним листом та Рухом коштів за картковим рахунком № НОМЕР_2 , наданих АТ «Універсал Банк» на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів. (а.с.172-179).
Відповідачка ОСОБА_1 не надавала своєчасно ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитні кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.
Судом встановлено, що зазначений Кредитний договір відповідачкою ОСОБА_1 не оспорювався, у передбаченому законом порядку не визнаний недійсним/нікчемним. Доказів протилежного суду не надано.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчувався 28.11.2019. (а.с.47-53).
У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.
Так, 28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 19, якою продовжено строк дії Договору факторингу до 31.12.2020. При цьому інші умови Договору залишилися без змін. (а.с.53 зворотна сторона аркуша).
31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк Договору до 31.12.2021. Також, в цій Додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. (а.с.54-57).
31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 27, якою продовжено строк дії Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2022. При цьому інші умови Договору залишилися без змін, відповідно до Договору факторингу в редакції від 31.12.2020. (а.с.67).
31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 31, якою продовжено строк дії Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2023. При цьому інші умови Договору залишилися без змін, відповідно до Договору факторингу в редакції від 31.12.2020. (а.с.67 зворотна сторона аркуша).
31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 32, якою продовжено строк дії Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2024. (а.с.68).
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу № 28/1118-01 підписали Реєстр прав вимоги № 267 від 16.01.2024, яким від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Кредитним договором № 359702990 від 11.11.2023 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги 30745,26 грн. (а.с.58-59,70).
31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/0724-01. (а.с.60-64).
ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу № 31/0724-01 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 31.07.2024, яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Кредитним договором № 359702990 від 11.11.2023 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги 59 684,04 грн. (а.с.65-66,69).
У подальшому, 29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Кредитним договором № 359702990 від 11.11.2023. (а.с.71-76,79-81).
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників б/н від 29.05.2025 за Договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 на загальну суму 59 684,04 грн. (а.с.77-78).
Такий факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025. (а.с.76).
Отже, ТОВ «ФК «Ейс» є новим кредитором у зобов'язанні, позичальником у якому є відповідачка ОСОБА_1 .
Представник позивача у позовній заяві зазначає, що всупереч умовам Кредитного договору, ОСОБА_1 не виконала свого зобов'язання перед позивачем. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ОСОБА_1 , остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.
Відповідно до розрахунку заборгованості, виписки з особового рахунку за Кредитним договором, у ОСОБА_1 залишок заборгованості за Кредитним договором № 359702990 від 11.11.2023 складає 59 684,04 грн, яка складається із: 11 700,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 47 984,04 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
У свою чергу, представник відповідачки ОСОБА_1 - Бесмертний С.М. у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях у справі виклав заперечення щодо обставин, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Щодо посилань представника відповідачки про те, що на момент укладання Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 грошові зобов'язання ОСОБА_1 за Кредитним договором № 359702990 від 11.11.2023 ще не існували, а відтак і не могли відступитися права кредитора за цим Договором, а позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідачки за Кредитним договором № 359702990 від 11.11.2023 на першому етапі від первісного кредитора, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За загальним правилом зобов'язання виконуються тими самими особами, які були кредитором і боржником під час їх виникнення. Але законодавство передбачає можливість заміни осіб (як кредитора, так і боржника) при збереженні предмета і змісту зобов'язання. Стосовно обсягу прав, що переходять до нового кредитора, Цивільний Кодекс України у ст. 514 закріплює правило, згідно з яким до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора у зобов'язанні, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, у Цивільному кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі ст. 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 1079 Цивільного кодексу України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України від 12.07.2001 № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 2664-III) факторинг вважається фінансовою послугою.
Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України від «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Вимоги до договору про надання фінансових послуг передбачені в ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Так, за змістом ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб'єкта господарювання; 3) відомості про клієнта, який отримує фінансову послугу: прізвище, ім'я, по батькові, адреса проживання - для фізичної особи, найменування та місцезнаходження - для юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.
Крім того, відповідно до п. 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 06.02.2014 № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2019 № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів-суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Відповідно до абза. 1 ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України, договір факторингу передбачає, зокрема те, що фактор передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника).
Отже, за договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону № 2664-III), тобто грошові кошти мають передаватися клієнту у розпорядження, і клієнт має сплатити фактору за відповідну послуги з фінансування (надання позики або кредиту).
При цьому, така плата за надану фактором послугу може бути, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.09.2018 у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 61), встановлена у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається, у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної в договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.
Сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатися як плата за надану фактором фінансову послугу.
Натомість грошова вимога, що передається клієнтом фактору, може відступатися клієнтом фактору у зв'язку з її продажем останньому (ч. 1 ст. 1084 Цивільного кодексу України) або з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, оскільки за змістом ч. 2 ст. 1084 Цивільного кодексу України фактор має право у разі невиконання клієнтом зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленої грошової вимоги до боржника.
Таким чином, договір факторингу є змішаним договором, який обов'язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчувався 28.11.2019.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що згідно умов цього Договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
У п.п. 1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).
Цей договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим Договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору).
Далі, як вже зазначалося вище, до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.
Так, 28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.
31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.
31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 27 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.
31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 31 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.
31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 32 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.
Зазначеними Угодами строк дії Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжувався включно до 31.12.2024.
Отже, строк дії Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 був неодноразово продовжений, тому помилковими є доводи представника відповідачки про те, що Договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений після спливу строку дії Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.
Відповідно Витягу з Реєстру прав вимоги № 267 від 16.01.2024 на виконання Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», боржником значиться ОСОБА_1 , Кредитний договір № 359702990 від 11.11.2023.
Заборгованість ОСОБА_1 перед первісним кредитором на день передачі права вимоги становила 30 745,26 грн (11 700,00 грн - тіло кредита; 19 045,26 грн - відсотки).
Надалі, 31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/0724-01.
29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Кредитним договором № 359702990 від 11.11.2023.
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників б/н від 29.05.2025 за Договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 на загальну суму 59 684,04 грн.
Такий факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025.
Щодо наявності права вимоги у позивача, суд звертає увагу, що умовами укладених Договорів факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання Реєстру права вимоги та не пов'язано з оплатою за Договором факторингу, проведення якої відтерміновано на визначений Договором строк.
Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця, на підставі укладених Договорів, а тому до ТОВ «ФК «Ейс», перейшло право вимоги за Кредитним договором № 359702990 від 11.11.2023, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Відтак, доводи представника відповідачки в цій частині є необґрунтованими.
Також, суд вважає безпідставними посилання представника відповідачки на те, що проценти за користування кредитом нараховані незаконно та за межами строку дії Кредитного договору, з огляду на таке.
У пункті 7.1. Кредитного договору сторони погодили, що рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 11.12.2023, а саме протягом 30 (тридцяти) днів від дати тримання першого Траншу Позичальником.
Пунктом 7.2. Кредитного договору визначено, що в обов'язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позивальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин:
7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору;
7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2 або п. 9.1.1.7 Договору;
Пунктом 7.3. Кредитного договору сторони погодили, що кінцевою датою повернення (виплати) Кредиту є 11.12.2028.
Як вбачається з укладеного Кредитного договору, позичальник має сплачувати кредитодавцю визначені у Договорі відсотки за користування кредитом. (п. 8.1 Договору).
Відповідно до п. 8.2. Кредитного договору, процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позивальника і прораховується в порядку описаному нижче.
Пунктом 8.3. Кредитного договору визначено, що протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають таким чином:
8.3.1. За період від дати видачі Кредиту до 11.12.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 675,25 (шістсот сімдесят п'ять цілих двадцять п'ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,85 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка);
8.3.2. У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 11.12.2023 проценти нараховуються за ставкою 674,92 (шістсот сімдесят чотири цілих дев'яносто дві сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,85 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка).
Відповідно до п. 8.4. Кредитного договору, після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
Відповідно до п. 8.5. Кредитного договору, у разі здійснення Починальником двох та більше Пролонгацій, Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір Позичальник інформується в Особистому кабінеті. Після закінчення Дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається.
Положеннями п. 8.6. Кредитного договору визначено, що проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору.
Згідно із п. 8.10. Кредитного договору, Продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин нарахування процентів за ставкою, що застосовується без продовження Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі строк дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору.
Відповідно до п. 8.11. Кредитного договору, збільшення розміру Дисконтної, Індивідуальної ставок та розмір процентів, що нараховується після закінчення Дисконтного періоду в односторонньому порядку Кредитодавцем без згоди Позичальника в сторону погіршення для Позичальника не допускається.
Як видно з матеріалів справи, а саме з Платіжного доручення № 5304bc4e-c105-4711-bcf3-39ceaa7b7311від 11.11.2023 та з інформаційниого листа та Руху коштів за картковим рахунком № НОМЕР_2 , наданих АТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 отримала кредитні кошти на загальну суму 11 700,00 грн, тобто в межах встановленого кредитного ліміту, відповідно до умов Договору.
Звертаючись до суду з позовною заявою, ТОВ «ФК «Ейс» надало виписку з особового рахунку за Кредитним договором № 359702990, згідно якої заборгованість ОСОБА_3 складає 59 684,04 грн, з якої: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 11 700,00 грн; прострочена заборгованість за процентами 47 984,04 грн.
Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено розмір нарахованих процентів, з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру відсоткової ставки за кожен день прострочення та періоду кредитування.
При цьому, відповідачка у добровільному порядку нараховану заборгованість за Кредитним договором № 359702990 від 11.11.2023 не погасила.
З урахування конкретних обставин даної справи, суд вважає, що позивачем доведено розмір існуючої заборгованості за кредитом, оскільки в ході розгляду справи було встановлено обставини погодження між сторонами всіх істотних умов Кредитного договору.
Відповідачкою у справі не спростовано обставин отримання та використання нею кредитних коштів, розмір заборгованості, зазначений в наданому позивачем розрахунку.
Інші доводи представника відповідачки не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюються печаткою.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
У силу ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
На час розгляду справи в суді відповідачкою та її представником не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитним договором у добровільному порядку.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України.
Враховуючи, що до теперішнього часу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Кредитним договором № 359702990 від 11.11.2023 не виконала, заборгованість не сплатила, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Далі, згідно зі статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір включено до складу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача у розмірі 2 422,40 грн.
Щодо стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн, суд зазначає таке.
За приписами ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Згідно із ч. 1 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
За приписами ч. 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Нормою ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 28.06.2023 у справі № 463/2001/19 де зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025, копію Додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025; копію Додаткової Угоди № 25770740349 від 30.05.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025; копію Акту прийому-передачі наданих послуг (акт є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025); копію довіреності, копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; копію Ордера на надання правничої допомоги. (а.с.98-103,117 зворотна сторона аркуша).
Враховуючи зазначене, беручи до уваги те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, наявні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, а саме в сумі 7 000,00 грн, як документально підтверджені.
Разом із цим, у відзиві на позовну заяву представник відповідачки просить суд стягнути з позивача на користь відповідачки судові витрати за надання правничої допомоги у сумі 6 000,00 грн.
В силу ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на результат вирішення спору та задоволення судом позовних вимог у повному обсязі, суд дійшов висновку, що не підлягає задоволенню вимога представника відповідачки про стягнення з позивача на користь відповідачки судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 6 000,00 грн.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» в особі представника - Тараненка Артема Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956,заборгованість за Кредитним договором № 359702990 від 11.11.2023, у загальному розмірі 59 684 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 04 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, суму судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівського районного суду міста Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Сугачова