Справа № 404/10507/25
Номер провадження 1-кс/404/3537/25
07 жовтня 2025 року місто Кропивницький
Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного- ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні № 12025121040000464, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно підозрюваного: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 126-1 КК України,-
І. Суть клопотання.
Слідча СВ відділення поліції № 2 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в області капітан поліції ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді із клопотанням у вказаному кримінальному провадженні про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 ., яке погоджено прокурором Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 ,
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , о 15:30 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виражався нецензурною лайкою відносно своєї матері ОСОБА_7 , погрожував їй фізичною розправою, позбавляв їжі, чим вчинив психологічне насильство повторно протягом року відносно своєї матері ОСОБА_7 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону погроз фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю. За вказані дії постановою Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 14.07.2025 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн (справа № 390/1696/25).
Після чого, потерпіла ОСОБА_8 , побоюючись за свою безпеку, відчуваючи емоційну невпевненість, спричинену діями ОСОБА_6 , розуміючи нездатність захистити себе від ОСОБА_6 , зверталась до правоохоронних органів з повідомленнями про систематичне вчинення стосовно неї домашнього насильства ОСОБА_6 : 01.08.2025 ( ОСОБА_6 ображав її нецензурною лайкою, вчиняє сварки, в нічний час вмикав голосно музику, чим заважав їй відпочивати), 04.08.2025 ( ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ображав її нецензурною лайкою, вчиняв сварки), 13.08.2025.
В подальшому, ОСОБА_6 , будучи особою, яка неодноразово раніше притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 3 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства, будучи особою, стосовно якої видано обмежувальний припис та будучи обвинуваченим у кримінальних провадженнях за ст. 126-1 КК України (домашнє насильство щодо ОСОБА_7 ), незважаючи на вжиті заходи, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до своєї матері, на ґрунті неприязних відносин, продовжив вчиняти стосовно своєї матері ОСОБА_7 систематичні насильницькі дії психологічного характеру, а саме 24.08.2025 в нічний період доби, точного часу слідством не встановлено, за місцем їх спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчиняв сварку, ображав ОСОБА_9 нецензурною лайкою, намагався вчинити бійку, а саме замахувався на неї.
Після цього, ОСОБА_6 продовжив вчиняти домашнє насильство щодо своєї матері ОСОБА_7 .
Так, потерпіла ОСОБА_8 , побоюючись за свою безпеку, відчуваючи емоційну невпевненість, спричинену діями ОСОБА_6 , розуміючи нездатність захистити себе від ОСОБА_6 , зверталась до правоохоронних органів з повідомленнями про систематичне вчинення стосовно неї домашнього насильства ОСОБА_6 : 27.08.2025 ( ОСОБА_6 вчиняв сварки, ображав її нецензурною лайкою, руйнував меблі в квартирі, розкидав уламки зруйнованих меблів по квартині з метою унеможливлення проходу для неї на милицях), 29.08.2025 ( ОСОБА_6 ображав її нецензурною лайкою, вчиняв сварки), 30.08.2025 (сварка щодо їжі) та 24.09.2025 ( ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, поводив себе агресивно, вмикав гучно музику, чим заважав їй відпочивати).
При цьому, за вчинення домашнього насильства на ОСОБА_6 неодноразово працівниками поліції складались тимчасові заборонні приписи, а саме: 01.08.2025, 04.08.2025, 24.08.2025, 27.08.2025.
В результаті вказаних дій ОСОБА_6 потерпіла знаходиться у стресовому стані, має значне зниження рівня життя та високий рівень тривожності. Ці дії ОСОБА_6 викликають у потерпілої побоювання за свою безпеку в зв'язку з загрозою її життю та здоров'ю,спричиняють емоційну невпевненість, нездатність захистити себе.
Вказані протиправні діяння сина ОСОБА_6 , які є систематичними, спричинили ОСОБА_7 негативні зміни в емоційній сфері, що виявилися в змінах її психоемоційного стану та в ускладненнях її загального стану здоров'я, виникнення почуття приниження, незахищеності та ураження гідності, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості її життя.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані органом досудового слідства за ст.126-1 КК України.
Встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
ІІ. Позиції сторін.
Прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини в ньому викладені. Зазначила, що підозрюваний проживає з потерпілою, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення відносно останньої домашнього насильства. Дії ОСОБА_6 завдають шкоди психічному здоров'ю потерпілої, потерпіла знаходиться у стресовому стані, має значне зниження рівня життя та високий рівень тривожності. За вказаних обставин є необхідність у встановлені обмежувальних заходів, зокрема, заборони перебувати в місці спільного проживання з потерпілою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Підозрюваний у судовому засіданні вину не визнав. Зазначив, що він не вчиняє дій, зазначених в повідомлені про підозру.
Щодо себе вказав, що зареєстрований та проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , даний об'єкт нерухомості належить йому на праві спільної часткової власності. Неодружений, має середню освіту, з його слів є керівником ПП «МКПП Горгачі», має дохід 8 000 грн, неповнолітніх осіб та осіб похилого віку на утриманні не має, хвороб не має. Не заперечує щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Однак, заперечив щодо встановлення обмежувального заходу у виді заборони перебувати в місці спільного проживання з потерпілою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 та наближатися на відстань 100 метрів до місця, де ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин. Вказав, що має частку власності у вказаному об'єкті нерухомості.
Захисник, щодо задоволення клопотання не заперечував. Вказав, що підозрюваний буде виконувати всі покладені на нього обов'язки та обмежувальні заходи, заперечив щодо встановлення двох обмежувальних заходів, а саме: заборони перебувати в місці спільного проживання з потерпілою ОСОБА_7 , а також забороні наближатись на відстань 100 метрів до місця, де потерпіла може постійно чи тимчасово проживати. Захисник вказує, що дані обмежувальні заходи не можливо застосувати, адже підозрюваний має частку власності у об'єкті нерухомості, в якому проживає спільно з потерпілою.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
За приписами ч. 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладені на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук проти України» наявне визначення терміну «обґрунтована підозра» який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні відділення поліції №2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12025121040000464 від 12.09.2025за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.
30.09.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_6 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.
Дослідивши докази, надані прокурором в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, у об'ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміновані йому правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчого судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: протоколами прийняття заяв від ОСОБА_7 ; рапортами; поясненнями ОСОБА_7 по кожній заяві; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ; висновком психолога №10/0925 від 25.09.2025 ; постановами Кіровоградського районного суду Кіровоградської області; та іншими матеріалами.
Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведені ризики, на які він посилається в клопотанні.
Згідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , є не тяжким, санкцією даної частини статті передбачено громадські роботи на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційний нагляд на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до двох років.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного не тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я своєї матері, в силу ст. 89 КК України є особою не маючою судимостей, однак на розгляді в Кіровоградському районному суді Кіровоградської області перебувають 2 обвинувальні акти за ст. 126-1 КК України: кримінальне провадження № 12024121040000024 (справа № 390/1891/24), кримінальне провадження № 12025121040000173 (справа № 390/935/25).
ОСОБА_6 має вік 43 роки, постійне місце проживання та реєстрації, неодружений, неповнолітніх осіб та осіб похилого віку на утриманні не має, відтак міцні соціальні зв'язки на час розгляду клопотання відсутні. Слідчий суддя також враховує, що підозрюваний неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 173-2 КУпАП, а також той факт, що відносно підозрюваного в суді на розгляді перебувають 2 обвинувальні акти, потерпілою в яких також є ОСОБА_7 .
З урахуванням встановленого, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Запропонований в клопотанні вид запобіжного заходу узгоджується із тяжкістю можливого покарання, яке загрожує підозрюваному, а також самій меті його застосування, тобто забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, попередить можливість його незаконного впливу на потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.. (п. п. 3,5 ч.1 ст.177 КПК України).
Таким чином, вище перелічені обставини дають підстави вважати, що застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання забезпечить належну його процесуальну поведінку.
Слідчий суддя, застосовуючи до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, визначені п.п.1, 2, 3, 4, 5, 6,7 ч. 5 ст. 194 КПК України, а в інтересах потерпілої від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, застосувати до ОСОБА_6 обмежувальні заходи, визначені п.п. 1,3, 4,5 ч. 6 ст. 194 КПК України.
Щодо доводів захисника про неможливість застосування обмежувальних заходів у виді заборони перебувати перебувати в місці спільного проживання з потерпілою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 та наближатися на відстань 100 метрів до місця, де ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин слідча суддя зазначає таке.
У своїй Рекомендації Rec(2002)5 від 30 квітня 2002 року про захист жінок від насильства Комітет міністрів Ради Європи зазначив, inter alia, що держави-члени мають впроваджувати, розробляти та/або вдосконалювати у разі необхідності національну політику, спрямовану на боротьбу з насильством, ґрунтуючись на принципах: максимальної безпеки та захисту потерпілих, підтримки та допомоги, внесення змін до кримінального та цивільного законодавства, підвищення рівня обізнаності громадськості, підготовки спеціалістів, які стикаються з проблемами застосування насильства щодо жінок, та профілактики.
Щодо домашнього насильства Комітет міністрів рекомендував державам-членам кваліфікувати всі форми насильства у сім'ї як кримінальні правопорушення та передбачати можливість вжиття заходів, inter alia, для: надання суду можливості застосовувати тимчасові заходи, спрямовані на захист потерпілих; забороняти правопорушнику контактувати, спілкуватися з потерпілою або наближатися до неї, проживати або заходити до визначеного місця; карати за всі випадки недотримання заходів, накладених на правопорушника; та визначати обов'язкову послідовність дій для працівників поліції, а також медичних і соціальних служб.
Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 № 2229-VIII (далі - Закон № 2229-VIII) визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів - осіб, які постраждали від такого насильства.
Відповідно до пунктів 3, 6, 8 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до ч. 10 ст. 26 Закону № 2229-VIII у разі порушення кримінального провадження у зв'язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов'язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України.
Приписами ч. 6 ст. 194 КПК України визначено, що в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів, зокрема, заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин.
Встановлення обмежувальних заходів є тимчасовим заходом, які виконують захисну та запобіжну функцію і направлені на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у кримінальних провадженнях.
Отже, тимчасове обмеження права власності підозрюваного з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального заходу у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом, є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. При вирішенні питання при застосуванні такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність вручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов'язані із протиправною поведінкою такої особи.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що втручання національних органів влади в особисті права, передбачені статтею 8 Конвенції, може бути необхідним для захисту здоров'я та прав інших (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, згадані рішення у справах «Опуз проти Туреччини» (Opuz v. Turkey), пункт 144, «Єремія проти Республіки Молдова» (Eremia v. the Republic of Moldova), пункт 52, та «Володіна проти Росії» (Volodina v. Russia), пункт 86). До того ж у контексті статті 2 Конвенції Суд зазначав, що у справах про домашнє насильство права нападників не можуть переважити права потерпілих, зокрема, на фізичну та психічну недоторканість (див., mutatis mutandis, згадані рішення у справах «Опуз проти Туреччини» (Opuz v. Turkey), пункт 147, та «Талпіс проти Італії» (Talpis v. Italy), пункт 123).
З огляду на вище викладене, слідчий суддя відхиляє доводи сторони зхахисту, відтак, клопотання слідчого, погодженого прокурором, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього наступні обов'язки та обмежувальні заходи:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися за межі Кропивницького району Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання ;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою ОСОБА_10 ;
- пройти курс лікування від алкогольної залежності;
- докласти зусиль до пошуку роботи;
- заборонити перебувати в місці спільного проживання з потерпілою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити наближатися на відстань 100 метрів до місця, де ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,може постійно чи тимчасов о проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
- заборонити листування,телефонних переговорів з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
-направити підозрюваного ОСОБА_6 для проходження лікування від алкогольної залежності,
- направити підозрюваного ОСОБА_6 для проходження програми для кривдників.
Початок дії строку застосованого відносно підозрюваного особистого зобов'язання обчислювати з дня винесення цієї ухвали, тобто з 07.10.2025.
Особисте зобов'язання встановити у межах строку досудового розслідування, тобто до 28.11.2025.
Підозрюваному ОСОБА_6 роз'яснити, що в разі невиконання перерахованих обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого, а на стадії перебування справи у провадженні суду, на прокурора.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1