Справа № 386/1600/25
Провадження № 2-а/386/27/25
07 листопада 2025 року селище Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Гут Ю. О.
з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,
представника позивача Горностаєвої А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Горностаєвої Анни Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,
встановив:
ОСОБА_2 , яка діє в інтерсах ОСОБА_1 через систему «Елекстроний суд» звернулась до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якій просить: визнати причини пропуску строку, встановленого законом для подання позовної заяви, - поважними та поновити пропущений строк; скасувати постанову № 146 від 14.08.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 за справою про адміністративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі п.1 та п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Позов обґрунтовує тим, що з протоколу № 146 про адміністративне правопорушення від 07.08.2025 вбачається, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке полягає у наступному: 07.08.2025 під час перевірки військо-облікових даних військовозобов'язаного ОСОБА_1 1988р.н., було встановлено, що через систему АІТС ЄДРПВР «ОБЕРІГ» було сформовано та направлено через Укрпошту за адресою місця його реєстрації: АДРЕСА_1 , повістку N?3062717 про виклик о 09 годині 11.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , для уточнення даних військовозобов'язаним ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним не прибув на виклик за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , у встановлений термін не повідомив про наявність поважних причин своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб, та в подальшому також не прибув на виклик у строк, що не перевищує сім календарних днів, чим порушив вимоги абз.2 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», пп.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022. N?1487, ч.1, ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», 1.24, п.34 Порядку проведення призову громадян на військову служб! під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024. N560, під час дії особливого періоду. Чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1КУпАП. На підтвердження вини до протоколу було додано повістку № 3062717 від 02.04.2025, поштовий конверт, поштовий чек від 03.04.2025, опис-вкладення. В розписці відсутній підпис позивача про отримання, відповідно до відмітки на поштову конверті відправлення повернуте не врученим через відсутність адресата за вказаною адресою, відповідно до роздруківки за трекінгом 2640005235940 відправлення 14.04.2025 повернуто відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою). 04.08.2025 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 поштою було направлено заяву на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, як особа, яка відповідно п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки є піклувальником своїх племінників ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які мають статус дітей - сиріт, так як їх мама, сестра позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Досить тривалий час сестра позивача тяжко хворіла на рак (приблизно 2 роки), перебувала постійно в лікарнях, тому племінники весь час проживали разом з позивачем, останній займався їх забезпеченням і вихованням. Разом з заявою про відстрочку було надано, крім іншого: свідоцтва про народження неповнолітнього ОСОБА_6 і неповнолітнього ОСОБА_7 ; свідоцтва про народження ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , свідоцтво про смерть ОСОБА_8 , витяг щодо статусу дитини - сироти ОСОБА_6 , рішення №10 від 04.12.2024 про встановлення піклування і призначення позивача піклувальником ОСОБА_4 , наказ № 185 від 15.10.2024 про влаштування дітей в сім'ю позивача. Крім іншого, 07.08.2025 в ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачем було особисто подано аналогічну заяву разом з аналогічними додатками на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, як особа, яка відповідно п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Рішенням Градизької селищної ради № 9 від 07.08.2025 встановлено піклування над неповнолітнім ОСОБА_10 та призначено позивача його піклувальником. Представник позивача вважає, що адміністративне стягнення застосоване безпідставно та не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження - закриттю через відсутність події та складу правопорушення, оскільки: ОСОБА_1 не отримував повістку та не знав про її існування, тому з об'єктивних причин не мав можливості виконати вимоги органів ТЦК; його особисті дані не змінювались, уточнення даних були своєчасними через застосунок «Резерв+», останнє уточнення даних здійснене позивачем 30.01.2025, тому не було підстав для їх звірки та уточнення, а повістка про виклик сформована помилково; органи ТЦК мають можливість, як держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, отримати персональні дані ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, а також, отримують від органів державної влади і місцевого самоврядування всю інформацію про зміни в електронному вигляді; відповідно примітки до ст.210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовується у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних останніх, шляхом інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателем яких є державні органи; поняття «порушення правил військового обліку» та «порушення законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не є тотожними і склад обох правопорушень в діях ОСОБА_1 відсутній (йому інкримінують неявку за викликом по повістці, яку ОСОБА_1 не отримував, а також, підставою виклику є уточнення даних, які своєчасно уточнювались, останній раз 30.01.2025); ні в протоколі ні в постанові не зазначено/не конкретизовано, які саме дані потребували уточнення після 30.01.2025 і це аж коштує 17 000,00 грн.; у ОСОБА_1 , крім іншого, відсутні мотив і умисел, а також, між його діями/бездіяльністю та наслідками відсутній причинно - наслідковий зв'язок, так як з 04.12.2024 він є особою, яка відповідно п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації; у разі відсутності хоча би однієї складової складу правопорушення - повністю відсутній склад правопорушення; ст.62 Конституції України гарантує - жодної відповідальності без вини; адміністративне стягнення накладене з пропуском строку, встановленого ст.38 КУпАП (протягом трьох місяців з дня його виявлення), так як днем виявлення правопорушення є 11.04.2025 (неявка за неврученою повісткою), а стягнення накладене 14.08.2025, тобто через 4 місяці 03 дні, тому постанова підлягає скасуванню, а провадження - закриттю. Крім того, позивач не знаходився постійно за місцем свого проживання с. Лозувата, оскільки працює вахтовим методом в м. Глобине, а також, займався оформленням документів в с-ще Градизьк щодо піклування за племінниками, до останнього дня життя своєї сестри турбувався про неї, допомагав в лікуванні, возив по лікарнях, займався організацією її поховання та поминальних обідів, сестра померла в м. Кременчуці (онкоцентр) тощо. В цей же час матеріально забезпечував своїх племінників і займався їх вихованням, які проживають в с. Погреби Кременчуцького району (органи опіки та піклування з урахуванням психо - емоційного стану дітей після смерті матері наполягали, щоб місце проживання дітей не змінювали, бо нове невідоме середовище, нова школа тощо можуть погіршити їх стан, вплинути на їх поведінку та створить дітям додаткові тригери) та продовжує це робити після смерті сестри. Останні два роки маршрут позивача становив: с. Лозувата, Голованівського району, Кіровоградської області - м. Глобине, Кременчуцького району, Полтавської області - селище Градизьк, Кременчуцького району, Полтавської області - с. Погреби, Кременчуцького району, Полтавської області - с. Лозувата, Голованівського району, Кіровоградської області. При розгляді справи про адміністративне правопорушення жодних доказів причетності позивача до інкримінованого йому адміністративного правопорушення надано не було і вони фактично в справі відсутні. Таким чином, відсутня подія правопорушення та в діях/бездіяльності ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.210-1 КУпАП, тому постанова підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.
01.09.2025 ухвалою суду в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
15.09.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_6 категорично не погоджується з заявленими позовними вимогами, адміністративний позов не визнає в повному обсязі та по суті заявлених позовних вимог може заперечити наступне. Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_11 від 14.08.2025 №146 (вих.№1/6143 від.14.08.2025 року) ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.2101 КУпАП та накладено штраф в сумі 17 тис. гривень.У постанові від 14.08.2025 зазначено, що 07.08.2025 під час перевірки військово-облікових даних військовозобов'язаного ОСОБА_1 було встановлено, що через систему АІТС «Оберіг» було сформовано та направлено через Укрпошту за адресою місця його реєстрації: АДРЕСА_1 , повістку №3062717 про виклик о 09.00 годині 11.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Військовозобов'язаний ОСОБА_1 , будучи завчасно належним чином оповіщеним, не прибув на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у встановлений 3-денний термін не повідомив про наявність поважних причин своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб, та в подальшому також не прибув на виклик у строк, що не перевищує 7 календарних днів, чим порушив вимоги п.24, 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, ч.1, ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», під час дії особливого періоду. Позивач ОСОБА_1 не згоден з постановою, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав: позивач не отримував за вказаною адресою повістки про виклик та не знав про її існування, тому з об'єктивних причин не мав можливості виконати вимоги органів ТЦК та СП. Особисті дані позивача не змінювались, уточнення даних були своєчасними через застосунок Резерв+, останнє уточнення даних здійснено 30.01.2025, тому не було підстав для їх звірки та уточнення, а повістка про виклик сформована помилково.Органи ТЦК мають можливість, як держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, отримати персональні дані ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами. Поняття «порушення правил військового обліку» та «порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не є тотожними і склад обох правопорушень в діях ОСОБА_1 відсутній, оскільки повістку про виклик для уточнення даних він не отримував, а свої дані уточнив вчасно.Ні в протоколі, ні в постанові не зазначено, які саме дані потребували уточнення. З 04.12.2024 ОСОБА_1 був особою, яка відповідно до п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має право на відстрочку від призову.Стосовно обставин притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.З протоколу про адміністративне правопорушення №146 від 07.08.2025, який міститься в матеріалах адміністративного провадження видно, що протокол складався в присутності військовозобов'язаного ОСОБА_1 , до якого були доведені зміст ст.63 Конституції України, права і обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, а також було повідомлено про час та місце розгляду справи, а саме о 11.00 годині 14.08.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під роз'ясненнями проставлена дата «07.08.2025 року» та стоїть підпис ОСОБА_1 у відповідній графі. У розділі «пояснення» ОСОБА_1 власноруч написав текст про те, що повістки не отримував, працює вахтовим методом в м.Глобино, оформлює документи щодо опіки 2 дітей, просить провадження закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. У графі протоколу про отримання його копії проставлений підпис ОСОБА_1 . В адміністративному провадженні міститься повістка №3062717, сформована ЄДРПВР АІТС «Оберіг», опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення, довідка про причини повернення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», якими підтверджується факт виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09.00 годину 11.04.2025 та належного оповіщення. Представник зазначив, що повістка була направлена за адресою, наявною в реєстрі «Оберіг» ( АДРЕСА_1 ), а позивачу відповідно до наведеного вище законодавства, в разі зміни місця проживання необхідно було в 7-денний термін повідомити про це відповідний ТЦК та СП, де він перебуває на військовому обліку, або ж стати на військовий облік у ТЦК та СП за новим місцем проживання. Факт попереднього уточнення своїх персональних даних не звільняє від обов'язку з'являтись за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_7 , тим більше що між днем останнього уточнення даних і днем виклику за повісткою вже пройшов тривалий час. Відповідно до законодавства вимога щодо уточнення протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, своїх персональних даних стосувалась уточнення даних про місце проживання, електронної адреси та номеру телефону, а також інших персональних даних. До цих даних зокрема належить інформація про сімейний стан, стан здоров'я, тощо. Відповідно до відомостей, що містяться в ЄДРПВР АІТС «Оберіг» така інформація в реєстрі відсутня. Крім того, в реєстрі відсутня інформація про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (на час складання протоколу про адміністративне правопорушення), на яку посилається позивач. Поняття порушення військового обліку охоплюється і законодавством про військовий обов'язок та військову службу, і законодавством про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, так як в обох Законах містяться вимоги про необхідність прибуття за повісткою на виклик до ТЦК та СП і про відповідальність за порушення цього законодавства. Будучи обізнаним про час і дату розгляду справи, ОСОБА_1 не прибув для участі у розгляді адміністративної справи. Так справу розглянуто за його відсутності. Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_12 від 14.08.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.2101 КУпАП та накладено штраф в сумі 17 тис. гривень (найменший розмір в межах санкції відповідної частини вказаної статті). Копію постанови ОСОБА_1 направлено через Укрпошту, що підтверджується квитанцією. Щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності, то згідно ч.7 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Днем вчинення правопорушення, пов'язаного з неявкою на виклик до ТЦК та СП є день, коли ним не вчинені дії, які він повинен був вчинити того дня, тобто 11.04.2025 та впродовж 10 днів, протягом яких він повинен був з'явитись в разі наявності поважних причин. Тому, в даному випадку строк давності притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення ОСОБА_1 закінчується через рік після його вчинення. Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2101 КУпАП доведена і його притягнуто до адміністративної відповідальності у відповідності до чинного законодавства, а його твердження про безпідставне притягнення спростовується фактичними даними, які містяться в матеріалах адміністративної справи і наведені у тексті відзиву та долученими матеріалами.
Просив прийняти відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 до розгляду та врахувати під час прийняття рішення у справі. У задоволенні позовних вимог про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, відмовити в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав вказаних в позові та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи у їх відутність суду не надавав.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи,за умови що його належним чином повідомлено про дату,час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, відзив на позовну заяву, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст.79 КАС України відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву разом з доказами.
Суд вважає, що справу можливо розглянути за наявними доказами наданими позивачем та відповідачем.
Судом встановлено, що позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у відповідача, що визнається сторонами та підтверджується копією витягу з облікової картки.
02.04.2025 керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 (Благовіщенське) В.Ціомою на ім'я позивача винесено повістку про необхідність з'явитися 11.04.2025 на 09 годину до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 для уточнення даних, яка направлена рекомендованим листом позивачу, рекомендований лист повернувся без врученням, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.
07.08.2025 офіцером відділення ОСОБА_13 відносно позивача було складено протокол про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме, 07.08.2025 під час перевірки військово-облікових даних ОСОБА_1 , було встановленор, що останньому було направлено повісту про виклик до відділу 11.04.2025 о 09 год для уточнення даних. ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщений не априбув на виклик за повісткою у встановлений термін. В протоколі ОСОБА_1 надав пояснення, що вказану повістку не отримував так як працював вахтовим методом в м. глобино та оформляв документи на опіку двох дітей сестри, яка померла, просив провадження у справі закрити за відсутністю події та складу правопорушення. Також ОСОБА_1 під розпис повідомлено про розгляд справи про адміністративні правопорушенняч 14.08. 2025 об 11 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою по справі про адміністративне правопорушення №146 від 14.08.2025, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_11 визнав винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Як зазначено в протоколі та постанові, позивачу ставиться в провину те, що він, будучи завчасно належним чином оповіщеним, не прибув на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у встановлений термін не повідомив про наявність поважних причин своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб, та в подальшому також не прибув на виклик у строк, що не перевищує 7 календарних днів, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", п. 24, п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560.
Як вбачається з копії військово-облікового документу із застосунку "Резерв+" Міністерства оборони України для призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 15.08.2025, позивач 30.01.2025 своєчасно уточнював свої дані.
Згідно до наказу Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області №185 від 15.10.2025 «Про влаштування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на тимчасове проживання у сім'ю», осанніх з 15.10.2024 влаштовано на тимчасове перебування у сім'ю дядька ОСОБА_1 .
Відповідно до копій рішеннь Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області №410 від 04.12.2024 та №9 від 07.09.2025 ОСОБА_1 призначено піклувальником над ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , місце проживання визначено с. Погреби Кременчуцького району Полтаввської області.
Як вбачається з копії довідки №10/6327, виданої 15.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 надано відствоячку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період часу на підставі п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону україни «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 5 листопада 2025 року.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Конституція України в статті 68 встановлює, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.
Відповідно частини 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ст.ст. 245, 246 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинених в особливий період.
Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними свого конституційного обов'язку щодо захисту Батьківщини визначає Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ.
Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною десятою ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 22 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, серед яких частина перша цієї статті встановлює:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Частина третя ст. 22 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює зобов'язання громадян під час мобілізації, серед яких з'явитись:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, пунктом першим якого встановлено, що цей порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Згідно пункту 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Підпункт 2 пункту 1 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів" визначає, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, пунктом 21 якого визначено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (пункт 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період).
Дослідивши надані сторонами докази по справі, судом встановлено, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. Для уточнення яких саме даних викликався позивач, повістка №3062717 не містить, тобто не конкретизує, які дані вимагалось уточнити позивачем у ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Які конкретно дані вимагалось уточнити позивачем у ІНФОРМАЦІЯ_9 також не містить ні протокол, ні оскаржувана постанова.
При цьому, до позивача не можуть бути застосовані положення ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, якщо він викликався до відповідача з приводу уточнення персональних даних, які останній може отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність складення відносно позивача протоколу №146 від 07.08.2025, а оскаржувана постанова №146 від 14.08.2025 відносно позивача, винесена з порушенням вимог ст.ст. 210 та 245 КУпАП, оскільки в діях ОСОБА_1 (нез'явлення за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних) відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідачем не доведено суду наявність вини позивача у вчинення зазначеного правопорушення.
Також, в оскаржуваній постанові відповідач безпідставно вказує на порушення позивачем вимог абзацу 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», оскільки ця норма встановлює обов'язок уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, тоді як у вину в постанові позивачу ставиться не прибуття за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2
Безпідставними є й твердження в оскаржуваній постанові про порушення позивачем п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, оскільки ця норма визначає порядок направлення повістки про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.
Доводи ж представника позивача про порушення відповідачем процедури направлення повістки позивачу про виклик не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки відповідачем правомірно, з дотриманням вимог пунктів 28-30-3, 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, було сформовано повістку, яку направлено позивачу поштою за його зареєстрованим місцем проживання.
Разом з тим, правомірність та дотримання порядку направлення повістки, не впливає на протиправність оскаржуваної постанови, яка має бути скасована, оскільки порушує права позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (пункт 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (пункт 4.1)
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п.39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).
Суд, відкриваючи провадження у справі, надав відповідачу можливість подати відзив на позов та, ураховуючи принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини третьої статті 2 КАС України) зобов'язав його надати документи, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови.
Враховуючи те, що позивачем оскаржено постанову з підстав відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, враховуючи відсутність доказів вини позивача, суд, не порушуючи засад диспозитивності, розглядаючи справу в межах позовних вимог, приходить до висновку про скасування постанови і закриття справи про адміністративне правопорушення згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Як вбачається з наданої квитанції, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в сумі 484,48 грн, а тому, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати мають бути стягнуті позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.
На підставі ст. ст.2,77,241-246,255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ухвалив:
Адміністративний позов Горностаєвої Анни Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч 3 ст. 210-1 КУпАП №146, постановленої 14 серпня 2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_10 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.- скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.
Місце проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Місцезнаходження відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_4 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 07.11.2025 року.
Суддя: Гут Ю. О.