Справа № 385/1528/25
1-кп/385/95/25
07.11.2025 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайвороні Кіровоградської області в залі судових засідань Гайворонського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження №12025121120000106 від 02.07.2025 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, маючого вищу освіту, неодруженого, на утриманні неповнолітніх осіб та осіб похилого віку не має, депутатом не обирався, працездатного, який не працює та не навчається, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України,
за участю сторін судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, а саме: умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за наступних обставин:
Відповідно до ч. 1 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Таким чином, відповідно до підпунктів «а-д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону тобто, ті що зобов'язані подавати декларації є: Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим,
Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим; народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови; державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування; військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, журсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій; судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступник, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов'язків у суді); особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 , що працював на посаді начальника караулу 21 ДПРЧ ГУ ДСНС в Кіровоградській області з 24.03.2024 був звільненим зі служби цивільного захисту на підставі наказу ГУ ДСНС України в Кіровоградській області №102о/с, тобто, відповідно до пункту першого частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» був особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в», «г» пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані не пізніше 1 квітня наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 04 грудня 2020 року № 1074-ІХ, який набув чинності з 30.12.2020, доповнено Кримінальний кодекс України статтею 366-3 та встановлено кримінальну відповідальність за умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до примітки до ст. 366-2 КК України суб'єктами декларування у цій статті та статті 366-3 цього Кодексу є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», що діяло до моменту закінчення у ОСОБА_3 повноважень особи, що виконує функції держави.
Декларація після звільнення - декларація, яка подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону України з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в», «г» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація.
Відповідно до ч. 1 Правил заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування, шляхом заповнення відповідної електронної форми у власному персональному електронному кабінеті суб'єкта декларування у Реєстрі.
З наведених вище норм законодавства слідує, що ОСОБА_3 як особа, яка припиняє повноваження, пов'язані з виконанням функцій держави та після припинення таких повноважень, зобов'язаний був не пізніше 00 годин 00 хвилин 01.04.2025 подати декларацію після звільнення за 2024 рік.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, повноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_3 , подав 1 щорічну декларацію при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, а декларація після звільнення за 2024 рік, станом на 02.09.2025 відсутня.
Так, встановлено, що ОСОБА_3 було достовірно відомо про передбачений законодавством його обов'язок, як начальника караулу 21 ДПРЧ ГУ ДСНС до 01.04.2025 подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Незважаючи на вказані обставини, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, посягаючи на встановлений законодавством порядок функціонування системи запобігання корупції в Україні, ОСОБА_3 , нехтуючи покладеними на нього обов'язками щодо декларування, всупереч вимогам Кримінального кодексу України, Закону України «Про запобігання корупції», рішення «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», не подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік (декларація після звільнення) у визначений законодавством термін, тобто до 00 годин 00 хвилин 01.04.2025.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 366-3 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно, не подав вчасно декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік у зв'язку важкими сімейними обставинами. У вчиненому щиро розкаявся, просить призначити покарання у виді громадських робіт.
Слід зазначити, що показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження які ніким не оспорюються.
На підставі викладеного, пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення, визнане судом повністю доведеним, воно ніким не оспорюється.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 КК України, а саме: умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесено до нетяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до досудової доповіді Голованівського районного сектору № 1 філії Центру пробації в Кіровоградській області від 16.10.2025 року результати оцінки правопорушника показали середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, наявна можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані врахувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3 визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних правопорушенням наслідків, особу обвинуваченого, який вину у вчиненні правопорушень визнав, розкаявся, раніше не судимий, не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, досудову доповідь, згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_3 оцінюється як середній, вважає за необхідне призначити йому покарання у виді громадських робіт в межах санкції статті 366-3 КК України із позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням функції органів державної влади та місцевого самоврядування.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме поняттю та меті покарання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов, речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 366-3 КК України та призначити йому покарання у виді 150 (ста п'ятдесяти) годин громадських робіт з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на 1 (один) рік.
Вирок може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом 30 діб після проголошення.
Учасники судового провадження отримують копію вироку в порядку ч. 6 ст. 376 КПК України.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам справи.
Суддя: ОСОБА_6
07.11.2025