Справа № 383/1122/25
Номер провадження 2/383/591/25
06 листопада 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої - судді Адаменко І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Зербул С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №383/1122/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У вересні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з указаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.03.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №15.03.2025-100001963. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 7500,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 15.03.2025 року, строком на 140 днів за процентною ставкою фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, з нарахуванням комісії, пов'язаної з наданням Кредиту - 20% від суми кредиту 1500,00 грн та неустойки 75,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання. Вказують, що відповідачем електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок вищевказані кошти. Позичальник свої зобов'язання за Догоровом належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 01.09.2025 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 23250,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7500,00 грн, процентів у розмірі 10500,00 грн, комісії у розмірі 1500,00 грн та неустойки у розмірі 3750,00 грн, яку просять стягнути разом із судовим збором.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача ТОВ «Споживчий ценрт» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві вказує, що позовні вимоги підтримуються позивачем у повному обсязі та просить розглядати справу без участі представника позивача, при цьому, у разі неявки відповідача, надає згоду на заочний розгляд справи (а.с.9 зворот).
Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду заяв чи клопотань не подав. Відзиву на позовну заяву від відповідача також не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений відповідач до суду не з'явився, не подав заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі та відзиву на позов, тому враховуючи згоду позивача, суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази та оцінивши їх у відповідності до вимог ст.89 ЦПК України вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як визначено в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до змісту ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Судом встановлено, що 15 березня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та позичальником ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 15.03.2025-100001963 шляхом підписання Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) та Заявки вказаного кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Е626, яка є невід'ємною частиною даного договору (а.с.22-28).
Відповідно до умов вищевказаного Договору, а саме п.2 - п.4 Заявки, ТОВ «Споживчий кредит» відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 7500,00 грн строком на 140 днів з датою повернення 01 серпня 2025 року (п.2-4 Заявки).
Пунктом 6 Заявки процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Пунктом 10-11 Заявки денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,87% (денна процентна ставка) = (9170,48 / 7500)/140 ? 100%. Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Згідно з п.7 Заявки комісія, пов'язана з наданням Кредиту, економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 20% від суми Кредиту та дорівнює 1500 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Згідно з п. 3.1. кредитного Договору (Пропозиції), кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Пунктом 3.2. кредитного Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1. кредитного Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5169-36ХХ-ХХХХ-4016.
Відповідно до п. 6.1. кредитного Договору (Пропозиції) позичальник зобов'язався використовувати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів - у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Отже, сторони узгодили істотні умови кредитного Договору: розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, графік погашення платежів, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку, порядок повернення кредиту, процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого договору саме на таких умовах та шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно п.12 Заявки, сторонами погоджено графік платежів, загальний розмір чергового платежу, розмір платежу з процентів у складі чергового платежу, розмір платежу з комісії у складі чергового платежу та дату чергового платежу (а.с.25 зворот).
Орієнтовна реальна річна процента ставка за кредитом становить 7910,05%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 16670,48 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 9170,48 грн (п.14 Заявки).
Пунктом 15 Заявки передбачена сплата неустойки у розмірі 75,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 16 Заявки розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України становить 365 % річних, які нараховується від простроченої позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України встановлюється законом.
Підписавши вказану Заявку одноразовим ідентифікатором, позичальник підтвердив, що йому надано та він отримав інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (він ознайомився з нею за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua), паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», графік платежів з переліком складових загальної вартості кредиту відповідно до Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, примірник цього договору.
Укладаючи вищевказаний кредитний Договір відповідач та ТОВ «Споживчий центр» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» укладено договір про надання послуг з переказу коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року (а.с.17-21), відповідно якого ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредитні кошти на загальну суму 7500,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» від 26.08.2025 року №150-2608, згідно якої 15.03.2025 року о 18:41:55 на платіжну картку № НОМЕР_1 , було перераховано кошти на суму 7500,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 681485926, призначення платежу: видача за договором кредиту №15.03.2025 - 100001963 (а.с.14).
Проте, відповідач у строки, визначені Договором до 01.08.2025 року, свої зобов'язання не виконав.
Позивачем надано довідку-розрахунок про стан заборгованості відповідача за кредитним договором № 15.03.2025-100001963 від 15.03.2024 року за період з 15.03.2025 по 01.08.2025, згідно якої заборгованість ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) по кредитному договору № 15.03.2025-100001963 від 15.03.2025 року складає: 7500,00 грн основного боргу та 10500,00 грн проценти за користування кредитом. Також позивачем нараховано 1500,00 грн комісії та 3750,00 грн неустойки за вказаний період (а.с.14 зворот).
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене та досліджені матеріали справи, суд зазначає, що оскільки відповідачем не виконано умови кредитного договору № 15.03.2025-100001963 від 15.03.2025 року то з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню заборгованість в загальній сумі 18000,00 грн, з яких 7500,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту та 10500,00 грн сума заборгованості за процентами.
Проте, щодо стягнення 1500,00 грн комісії та неустойки в сумі 3750,00 грн, то в цій частині позов є необґрунтованим з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
В пунктах 3.2.-3.3.8 Пророзиції про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) передбачено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Позичальник зобов'язується не використовувати Кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати Кредит на рахунки організаторів азартних ігор. Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; сума Кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; тип кредиту: кредитна лінія; вид фінансової послуги: надання коштів та банківських металів у кредит. Строк, на який надається Кредит: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування Кредитом (Проценти): встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; графік платежів: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Із змісту кредитного Договору від № 15.03.2025-100001963 від 15.03.2025 року, а саме п.7 Заявки вбачається, що позивачем встановлено розмір комісії за надання кредиту, проте це суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.
Враховуючи те, що позивачем встановлено плату за послуги банку, в тому числі і які за законом повинні надаватись безоплатно, положення пунктів кредитного Договору, у тому чилі п.7 Заявки, укладеного між відповідачкою та Банком щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемним.
Вказаний висновок ґрунтується на правовій позиції викладеній в Постанові від 13.07.2022 Великої Палати Верховного Суду у справі №496/3134/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) зазначено, що «за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов'язання за кредитним договором полягає в обов'язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов'язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. 10 червня 2017 року набрав чинності Закон № 1734-VIII. Згідно зі змістом статті 11 Закону № 1023-XII дію Закону № 1023-XII звужено до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734-VIII».
Оскільки банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь, до яких відноситься й комісія за надання кредиту, тому позовні вимоги в частині стягнення 1500,00 грн заборгованості з комісії є необґрунтованими та позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з відповідача неустойки за кожен день прострочення в розмірі 3750,00 грн, то в цій частині позов також задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки.
Проте, зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22 та в постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).
Оскільки відповідач на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнений від обов'язку сплати неустойки (штрафу, пені) у період з 24 лютого 2022 року до тридцятого дня після скасування/припинення дії воєнного стану на території України (ст.625 ЦК України), тому суд вважає, що позов в частині вимог про стягнення з відповідача нарахованої неустойки в сумі 3750,00 грн, яка охоплюється періодом з 15.03.2025 по 01.08.2025, є необґрунтованим, й на цій підставі відмовляє позивачу у задоволенні цих вимог.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлений позов до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем не доведені належними та допустимими доказами всі складові заборгованості за кредитним договором, які зазначені ним у позові, тому стягує з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 18000,00 грн, з яких: 7500,00 грн заборгованість за кредитом; 10500,00 грн заборгованість з процентів за користування кредитом, відмовивши в задоволенні іншої частини вимог, а саме: у стягненні 3750,00 грн неустойки та 1500,00 грн комісії.
У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1875,40 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 15.03.2025-100001963 від 15.03.2025 року у загальному розмірі 18000,00 грн (Вісімнадцять тисяч гривень 00 копійок), а також судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1875,40 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, поштовий індекс 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Бобринецьким РС УДМС України в Кіровоградській області від 25.07.2014 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 10.11.2025 року.
Суддя І. М. Адаменко