Справа № 383/978/25
Номер провадження 2/383/518/25
03 листопада 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Бондаренко В.В.,
при секретарі судового засідання - Могиленко В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 14.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №921269932 на суму 9800 грн. 00 коп. у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.
У подальшому право вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») на підставі укладеного 28.11.2018 року з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договору факторингу №28/1118-01 (з урахуванням додаткових угод до нього).
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує,у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 19056 грн. 03 коп., яка складається з наступного: 7369 грн. 40 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11686 грн. 63 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп., та на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07.08.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с.106-108).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. В прохальній частині вимог позовної заяви просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.8 зворот).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка відповідачу про виклик в судові засідання, призначені на 10.09.2025 року, 03.11.2025 року надсилалася судом за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з інформацією на запит суду з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.103), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.118) та поштовим конвертом з відміткою установи поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.135), що вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Отже, враховуючи вказане вище, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, не прибув до суду без поважних причин, відзиву на позовну заяву не надав, жодних заяв та клопотань до суду не надходило.
Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що відповідає правовому висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі № 918/539/16.
З приводу чергової неявки в судове засідання відповідача та можливості продовження розгляду справи за його відсутності, суд врахувавши обставини справи, дійшов переконання про можливість розгляду та закінчення розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки його відсутність не перешкоджає вирішенню справи по суті на підставі наявних у справі доказів.
З огляду на викладене вище, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд за згодою представника позивача розглядає справу за відсутності відповідача та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились усі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.12.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №921269932 (далі кредитний договір), за умовами п.1.1 якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії на суму 17600 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначеному у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.13 зворот - а.с.16).
Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 кредитного договору сума кредитного ліміту, вказана в п.1.1 договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 9800 грн. 00 коп. одразу після укладення договору, який має бути повернено до 13.01.2022 року.
Згідно п.1.7 кредитного договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - дисконтний період), а саме до 13.01.2022 року. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
У п.п. 1.9, 1.9.1, 1.9.2 кредитного договору передбачено, зокрема, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
- виключно на період строку, визначеного у п.1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 222,65% річних, що становить 0,61% від суми кредиту за кожний день користування ним;
- за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п.1.8 договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 747,34% річних, що становить 2,05% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до п.5.1 кредитного договору, невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця - www.moneyveo.ua.
Відповідно до п.5.4 кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п.5.14 кредитного договору, цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
Вказаний кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор MNV5KХ38 відправлено позичальнику 14.12.2021 року о 15:45:30, на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів в кредит від 14.12.2021 року - НОМЕР_1 . Одноразовий персональний ідентифікатор введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 14.12.2021 року о 15:47:36, після чого відповідач натиснув кнопку «відправити/підписати», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, одразу після вчинених дій, 14.12.2021 року о 15:47:50 товариством перераховано грошові кошти в сумі 9800 грн. 00 коп. на номер банківської картки № НОМЕР_2 позичальника, вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів в кредит від 14.12.2021 року.
Вказане підтверджено довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.32), заявкою на отримання грошових коштів в кредит (а.с.25), платіжним дорученням від 14.12.2021 року (а.с.354) та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 23.05.2025 року (а.с.37).
З наданих АТ КБ Приват Банк на ухвалу суду інформації від 18.08.2025 року та виписки за договором №б/н за період 14.12.2021 року-19.12.2021 року вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 14.12.2021 року було зараховано переказ на суму 9800 грн. 00 коп. (а.с.120-121).
На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надано до суду: Паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» (а.с.12-13); Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.17-24); порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торгівельною маркою «Moneyveo» (нова редакція) (а.с.25 зворот - а.с.31).
Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема, поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
З огляду на викладене вище, враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд приходить до висновку, що укладення кредитного договору узгоджується з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
З наведеного суд доходить висновку про доведеність укладення кредитного договору на умовах, викладених у ньому.
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.
На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором, згідно з яким заборгованість станом на 05.05.2022 року становить 18963 грн. 21 коп., з яких: 7369 грн. 40 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11593 грн. 81 коп. - заборгованість за процентами (а.с.78-79).
28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п.1.3 договору право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно п. 4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно п.8.2 договору, строк цього договору закінчується 28.11.2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с.44-49).
28.11.2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 договору в іншій редакції, а саме, що строк дії цього договору закінчується 31.12.2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с.49 зворот).
31.12.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції (а.с.50-54). Згідно п.2.1 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції від 31.12.2020 року) клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п.1.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції від 31.12.2020 року), під правом вимоги розуміються права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції від 31.12.2020 року) визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимог. Відповідно до п.8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції від 31.12.2020 року) строк дії цього договору закінчується 31.12.2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
31.12.2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022 року включно (а.с.55).
31.12.2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2023 року включно (а.с.55 зворот).
31.12.2023 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2024 року (а.с.56).
Відповідно до реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року клієнт відступає фактору право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №921269932 від 14.12.2021 року на суму 18963 грн. 21 коп., з яких: 7369 грн. 40 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11593 грн. 81 коп. - заборгованість за процентами (а.с.56 зворот - а.с.57).
На підтвердження виконання умов договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків від 31.12.2022 року та протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог від 05.05.2022 року (а.с.58).
05.08.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу №05/0820-01, за умовами п.2.1 якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п.1.3 договору під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Відповідно до п. 8.2 договору строк дії цього договору закінчується 04.08.2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с.59-63).
03.08.2021 року та 30.12.2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклали додаткові угоди №2, №3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, згідно яких сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022 року включно та до 30.12.2024 року включно (а.с.63 зворот, а.с.64).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 року до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року клієнт відступає фактору право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №921269932 від 14.12.2021 року на суму 19056 грн. 03 коп., з яких: 7369 грн. 40 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11686 грн. 63 коп. - заборгованість по відсоткам (а.с.64 зворот - а.с.65).
На підтвердження виконання умов договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року позивачем надано протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог від 30.05.2023 року (а.с.66) та платіжну інструкцію (а.с.66 зворот).
На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Таліон Плюс» позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором, згідно з яким заборгованість станом на 30.05.2023 року становить 19056 грн. 03 коп., яка складається з наступного: 7369 грн. 40 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11686 грн. 63 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом (а.с.79 зворот).
04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, за умовами п.1.1 якого передбачено, що фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.67-71).
04.06.2025 року між сторонами договору факторингу №04/06/25-Ю укладено акт прийому-передачі реєстру боржників (а.с.73 зворот).
Відповідно до реєстру боржників від 04.06.2025 року до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року, клієнт відступає фактору право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №921269932 від 14.12.2021 року на суму 19056 грн. 03 коп., яка складається з наступного: 7369 грн. 40 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11686 грн. 63 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом (а.с.72-73).
На підтвердження виконання умов договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року позивачем надано платіжні інструкції (а.с.74-77).
За змістом виписки з особового рахунку за кредитним договором ТОВ «Юніт Капітал» за період з 04.06.2025 року-25.06.2025 року, сума заборгованості склала 19056 грн. 03 коп., з яких: 7369 грн. 40 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11686 грн. 63 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом (а.с.80).
За приписами п.1 ч 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №914/868/17, від 18.10.2018 року у справі №910/11965/16.
Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі №752/8842/14-ц.
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 року у справі №905/306/17 зробив правовий висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Звертаючись до суду з даним позовом ТОВ «Юніт Капітал», вказувало, що заборгованість за кредитним договором №921269932 від 14.12.2021 року становить в сумі 19056 грн. 03 коп., яка складається з наступного: 7369 грн. 40 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11686 грн. 63 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, яку позивач просив стягнути як правонаступник первісного кредитора у спірних правовідносинах.
З досліджених доказів судом встановлено, що кредитний договір №921269932 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладений 14.12.2021 року, тобто більше ніж через три роки після укладення 28.11.2018 року договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс».
Право вимоги до ОСОБА_1 вказано лише у реєстрі прав вимоги №175 від 05.05.2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, яке не існувало на момент укладення вказаного договору факторингу від 28.11.2018 року.
Права майбутньої вимоги на момент укладення договору має бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 року не існувало та сторони не могли передбачити, що 14.12.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» буде укладено договір з відповідачем.
Таким чином, позивач не надав доказів переходу до нього права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №921269932, оскільки кредитний договір був укладений 14.12.2021 року, а договір факторингу, за умовами якого попередньому фактору ТОВ «Таліон Плюс» передано право вимоги за кредитним договором, був укладений 28.11.2018 року, тобто задовго до укладення кредитного договору.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що ТОВ «Юніт Капітал» не довело порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли.
Відповідно до вимог ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи, що судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №921269932 від 14.12.2021 року у розмірі 19056 грн. 03 коп. - відмовити повністю.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10, м. Київ, п.і. 01024.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 07.11.2025 року.
Суддя В.В. Бондаренко