Справа № 214/8454/25
провадження 2/216/3384/25
іменем України
06 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Скиби М.М.,
за участю секретаря судового засідання Таганської Є.Р.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (далі - ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», позивач) через підсистему «Електронний суд» звернулися до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.08.2019 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» (далі- АТ «ОТП БАНК») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2025497215. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання.
Так, 24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» укладений Договір факторингу №24/03/23, у відповідності до умов якого АТ «ОТП Банк» відступив на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» права вимоги за кредитним договором № 2025497215 від 20.08.2019 року, укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 .
Згідно Договору факторингу, сума боргу відповідача перед позивачем становить 29106,51 гривень, з яких: заборгованість по тілу кредиту складає 14910,00 гривень; заборгованість по відсотках складає 14196,51 гривень; заборгованість по комісії складає 0,00 гривень, яку просять стягнути з відповідача на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» разом із судовими витратами зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.
Ухвалою суду від 18 вересня 2025 року позовну заяву, яка надійшла на підставі ухвали Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про передачу цивільної справи за підсудністю, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз'яснено учасникам справи щодо строків подання письмових заяв по суті справи.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, у позові просила проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити, проти проведення розгляду справи у заочному порядку не заперечує.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач, будучи повідомленою у встановленому порядку про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки до суду не повідомила, відзиву на позов не надала, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність від неї не надходило, у зв'язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч . 1 ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.
Судом, з огляду на приписи ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суд встановив, що 20.08.2019 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2025497215 на споживчі цілі, на підставі якого визначено умови обслуговування Кредитної лінії, зокрема за користування кредитом банк нараховує проценти.
Згідно Виписки з рахунка приватного клієнта № 2025497215_CARD, ОСОБА_1 у період з 20.08.2019 по 24.03.2023 користувалася кредитними коштами, встановленими кредитною лінією, а саме: здійснювала зняття готівки, розраховувалася за товари/послуги, поповнювала картковий рахунок.
24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» був укладений Договір факторингу №24/03/23, у відповідності до умов якого АТ«ОТП Банк» передає ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» приймає належні АТ «ОТП Банк» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників №1. Згідно Витягу з додатку №1 до Договору факторингу №24/03/23, ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № 2025497215 від 20.08.2019 року в розмірі 29106,51 гривень, з яких: заборгованість по тілу кредиту складає 14910,00 гривень; заборгованість по відсотках складає 14196,51 гривень; заборгованість по комісії складає 0,00 гривень.
ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було направлено ОСОБА_1 вимогу про погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями частини 1статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підставі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Наданими позивачем доказами підтверджено, що між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір та відповідно наявність кредитних правовідносин між сторонами.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За матеріалами справи також підтверджено, що ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 2025497215 від 20.08.2019 року в розмірі 29106,51 гривень, з яких: заборгованість по тілу кредиту складає 14910,00 гривень; заборгованість по відсотках складає 14196,51 гривень; заборгованість по комісії складає 0,00 гривень.
Статтею 1082 ЦК України передбачено, що Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала в повному обсязі свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платіжу для погашення кредитних заборгованостей по Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.
З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 29106,51 гривень.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» є правонаступником всіх прав та зобов'язань АТ «ОТП Банк», відповідач взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконала, тому суд вважає необхідним позов задовольнити і стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість за кредитним договором № 2025497215 від 20.08.2019 року в розмірі 29106,51 гривень, з яких: заборгованість по тілу кредиту складає 14910,00 гривень; заборгованість по відсотках складає 14196,51 гривень.
Щодо розподілу судових витрат суд вказує.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
В обґрунтування заявленої суми у розмірі 5000,00 гривень на надання правничої допомоги представником позивача надано: Договір № 43115064 про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Ольги Клещ», яким сторони погодили вид та вартість послуг; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро «Ольги Клещ»; Акт № 2025497215 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 20 серпня 2025 року, згідно з яким розмір наданих послуг склав суму 5000,00 гривень; платіжна інструкція № 1400 від 14.08.2025 р. на підтвердження оплати наданих послуг з правничої допомоги у розмірі 5000,00 гривень.
Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Приписами ст. 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як роз'яснено в п. 47 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10, право на правову допомогу гарантовано ст. 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16.11.2000 № 13-рп/2000; Рішення від 30.09.2009 № 23-рп/2009; Рішення від 11.07.2013 № 6-рп/2013).
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем документально підтверджено понесені витрати на правничу допомогу саме в даній справі в сумі 5000,00 гривень, та відповідно до вимог ч.4 ст.137, ч. ч. 2, 3 ст.141 ЦПК України, врахувавши складність справи, обсяг виконаних робіт, принцип співмірності та розумності судових витрат, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 5000,00 гривень.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням результату розгляду справи за яким позов задоволений повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір сплачений при зверненні до суду в розмірі 2422,40 гривень.
На підставі ст. ст. 526, 549, 610, 611, 1050, 1054, 1082 ЦК України, керуючись ст. ст. 4,12,81, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд-
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» суму заборгованості за кредитним договором №2025497215 від 20.08.2019 року у розмірі 29106 (двадцять дев'ять тисяч сто шість) гривень 51 копійку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому законом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його оголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження юридичної особи: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя М.М.СКИБА